- •Навчальний посібник
- •2010 Зміст
- •Введення
- •1. Історія архітектури
- •1.1. Історія архітектурних стилів
- •1.1.1 Архітектура древнього світу Первісна епоха. Древній Єгипет.
- •Древня Греція
- •Древній Рим
- •1.1.2 Архітектура епохи феодалізму Візантійська архітектура
- •Романський стиль
- •Готичний стиль
- •Ренесанс. Бароко
- •Класицизм. Рококо
- •1.1.3 Архітектура епохи капіталізму
- •Стиль модерн
- •Функціоналізм
- •Неокласицизм. Постмодернізм
- •1.1.4 Сучасні архітектурні стилі
- •1.1.5 Хмарочоси. Загадки багатоповерхівок.
- •1.2 .1. Іx-xiVст.Ст.
- •1.2.2. XV - XVII ст.Ст.
- •1.2.3. Перша половина xviiIст.
- •1.2.4. Друга половина XVIII – перша третина xiXст.
- •1.2.5. Середина XIX – початок XX століть
- •1.2.6. Радянська архітектура
- •1.2.6.1 1917 – 1932 Рр.
- •1.2.6.2 1933 – 1955 Рр.
- •1.2.6.3 1956 – 1990 Рр.
- •1.2.6.4 Кінець XX ст. - початок XXI ст.
- •2 Композиція, архітектурні конструкції і декоративні елементи будинків
- •2.1. Основи архітектурної композиції
- •2.1.1. Основні властивості архітектурно-просторових форм
- •2.1.2. Художні засоби створення єдності архітектурної композиції
- •2.1.3 Види архітектурної композиції. Зв'язок інтер’єра із зовнішнім виглядом будинку й архітектурним ансамблем
- •2.2 Класифікація будинків
- •2.2.1. Функціональне призначення і види будинків
- •2.2.2. Житлові будинки
- •2.2.3. Вимоги, які пред’являють до будинків
- •2.3 Конструктивні схеми, матеріали і елементи будинків
- •2.3.1. Конструктивні схеми будинків і матеріали несучих конструкцій
- •2.3.2. Класифікація будівельних матеріалів
- •2.3.3. Загальні відомості про конструктивні елементи будівель
- •2.3.4. Підземна частина будівлі
- •2.3.5. Несучий остов споруди
- •2.3.6. Огороджувальні конструктивні елементи будинків
- •2.3.7. Підлога
- •2.3.8. Дахи. Підвісні стелі
- •2.3.9. Вікна і двері
- •2.3.10. Сходи, пандуси, ескалатори
- •2.3.11. Спеціальні елементи будинків
- •2.4 Декоративні елементи будинків
- •2.4.1. Декоративні елементи в дерев'яному зодчестві
- •2.4.2. Декоративна штукатурка, лицювальна цегла
- •2.4.3. Керамічні матеріали й вироби
- •2.4.4. Лицювальні матеріали на основі скла
- •2.4.5. Металеві декоративні елементи
- •2.4.6. Полімерні лицювальні матеріали
- •3 Архітектурно - об'ємне проектування
- •3.1. Методика і техніка архітектурного проектування
- •Словник архітектурних термінів
- •Українсько-російський словник
2.4.1. Декоративні елементи в дерев'яному зодчестві
Все російське дерев'яне зодчество дає приклад органічного зв'язку конструкції й декору. Російські майстри, як й античні грецькі зодчі, прикрашали найменш навантажені конструктивні елементи: лиштви й ставні вікон, причелини - дошки, що прикривають бічну крайку даху з торців будинку, а також карнизні кобилки, ґанку, верх димарів і т.д.
Основний декоративний прийом при будівництві з дерева - набір і розташування дощок для обшивання брущатих і каркасних будинків. Із профільних дощок роблять горизонтальні ряди, вертикальні, похилі, з малюнком "у ялинку", "у квадрат" і т.д. Декоративними елементами на тлі обшивання є лиштви дверних і віконних прорізів, а також накладки по кутах, що закривають торці дощок обшивання.
Широко застосовують в обробці будинків напівфабрикати деревини. З тонких аркушів деревини, шпону, хімічно оброблених і спресованих, одержують дерев’яний шаруватий пластик, використовуваний для виготовлення лицювальних панелей стін, дверей і т.п.
Колір деревини залежить від породи й району виростання: деревина південних країн більш темного кольору. Декоративні особливості деревини визначаються шириною річних шарів, наявністю й розміром серцеподібних променів, площиною розрізу.
2.4.2. Декоративна штукатурка, лицювальна цегла
Кам'яні оздоблювальні матеріали й елементи застосовують як оштукатуреними, так і не оштукатуреними. Оштукатурювання дозволяє одержувати поверхні з різними фактурами й кольорами, створювати рельєфні профілі, а також має функціональне призначення. Так, оштукатурені дерев'яні конструкції стають важко запалюючими; оштукатурювання цементним розчином захищає цоколі й карнизи від зволоження.
Декоративні штукатурки дають остаточну архітектурну обробку поверхні й не вимагають подальшого барвистого або фактурного покриття. Залежно від складу розчину, способу його нанесення й обробки штукатурки діляться на вапняно-піщані з наповнювачами із кварцових або штучних пісків; теразитові, виготовлені заводським способом з тонко розмолотих кольорових природних порід - мармуру, доломіту, вапняку, туфу й ін.; кам'яні, виготовлені на цементному розчині з наповнювачем із крихти дроблених гірських порід або грубозернистого піску.
Способи фактурної обробки оштукатуреної поверхні різноманітні: набризк, торцівка, начіс (штрихуванням) і ін. Пофарбовану штукатурку обробляють піскоструминним апаратом під террацо, піщаник, туф й ін.
Найбільш раціональним декоративним оздоблювальним матеріалом є лицювальна цегла. Різноманітні прийоми декоративної цегельної кладки. Декоративність створюють за рахунок малюнка швів кладки, застосування кольорової лицювальної цегли, використання орнаментальних і рельєфних мотивів. Для викладання складних рельєфів (лиштв, кутів, стовпів) застосовують лекальна або тесана цегла.
Цегельну кладку облицьовують природними й штучними кам'яними матеріалами: дрібними прислоненими або заставними плитками з бетону або кераміки. Кріплять лицювальний матеріал на розчині, за допомогою металевих анкерів, що закладають у кладку дюбелями.
Для зовнішніх облицювань застосовують камінь твердий і середньої твердості. Для внутрішніх облицювань головним критерієм при виборі каменю служать його декоративні якості, колір і малюнок.
Широко використають мармур, вапняк, сланці, керамічні плити й блоки, гіпсові плити. Кріплять їх по металевому або дерев'яному каркасу за допомогою шурупів, цвяхів і клямр. Між елементами у швах ставлять нащільники або декоративні прокладки.