
- •Навчальний посібник
- •2010 Зміст
- •Введення
- •1. Історія архітектури
- •1.1. Історія архітектурних стилів
- •1.1.1 Архітектура древнього світу Первісна епоха. Древній Єгипет.
- •Древня Греція
- •Древній Рим
- •1.1.2 Архітектура епохи феодалізму Візантійська архітектура
- •Романський стиль
- •Готичний стиль
- •Ренесанс. Бароко
- •Класицизм. Рококо
- •1.1.3 Архітектура епохи капіталізму
- •Стиль модерн
- •Функціоналізм
- •Неокласицизм. Постмодернізм
- •1.1.4 Сучасні архітектурні стилі
- •1.1.5 Хмарочоси. Загадки багатоповерхівок.
- •1.2 .1. Іx-xiVст.Ст.
- •1.2.2. XV - XVII ст.Ст.
- •1.2.3. Перша половина xviiIст.
- •1.2.4. Друга половина XVIII – перша третина xiXст.
- •1.2.5. Середина XIX – початок XX століть
- •1.2.6. Радянська архітектура
- •1.2.6.1 1917 – 1932 Рр.
- •1.2.6.2 1933 – 1955 Рр.
- •1.2.6.3 1956 – 1990 Рр.
- •1.2.6.4 Кінець XX ст. - початок XXI ст.
- •2 Композиція, архітектурні конструкції і декоративні елементи будинків
- •2.1. Основи архітектурної композиції
- •2.1.1. Основні властивості архітектурно-просторових форм
- •2.1.2. Художні засоби створення єдності архітектурної композиції
- •2.1.3 Види архітектурної композиції. Зв'язок інтер’єра із зовнішнім виглядом будинку й архітектурним ансамблем
- •2.2 Класифікація будинків
- •2.2.1. Функціональне призначення і види будинків
- •2.2.2. Житлові будинки
- •2.2.3. Вимоги, які пред’являють до будинків
- •2.3 Конструктивні схеми, матеріали і елементи будинків
- •2.3.1. Конструктивні схеми будинків і матеріали несучих конструкцій
- •2.3.2. Класифікація будівельних матеріалів
- •2.3.3. Загальні відомості про конструктивні елементи будівель
- •2.3.4. Підземна частина будівлі
- •2.3.5. Несучий остов споруди
- •2.3.6. Огороджувальні конструктивні елементи будинків
- •2.3.7. Підлога
- •2.3.8. Дахи. Підвісні стелі
- •2.3.9. Вікна і двері
- •2.3.10. Сходи, пандуси, ескалатори
- •2.3.11. Спеціальні елементи будинків
- •2.4 Декоративні елементи будинків
- •2.4.1. Декоративні елементи в дерев'яному зодчестві
- •2.4.2. Декоративна штукатурка, лицювальна цегла
- •2.4.3. Керамічні матеріали й вироби
- •2.4.4. Лицювальні матеріали на основі скла
- •2.4.5. Металеві декоративні елементи
- •2.4.6. Полімерні лицювальні матеріали
- •3 Архітектурно - об'ємне проектування
- •3.1. Методика і техніка архітектурного проектування
- •Словник архітектурних термінів
- •Українсько-російський словник
2.3.9. Вікна і двері
Вікна призначені для природного освітлення, інсоляції, вентиляції приміщень та зорового зв’язку із зовнішнім середовищем. Вікна своїм розташуванням і розмірами впливають на композицію фасаду і інтер’єру будинку. Вікна ізолюють приміщення від шуму і задовольняють вимогам теплозахисту. Будівельні норми і правила регламентують освітленість окремих приміщень в житлових, громадських, промислових і інших будинках. Відношення площі світлових прорізів до площі підлоги приміщень повинне бути не менше 1 : 8 і не більше 1 : 5,5.
Віконний проріз заповнюють віконним блоком, який складається з віконної коробки, віконних переплетів зі склом, яки включають створи, фрамуги, хвіртки, а також з підвіконної дошки.
За конструкцією віконні блоки бувають одинарні ( з одним або двома рядами скла), спарені ( з двома рядами скла) і роздільно-спарені (з трьома і чотирма рядами скла).
Перепльоти і коробки виготовляють з дерева, металу, пластмаси і залізобетону різної форми і розмірів.
Віконні перепльоти виготовляють створними (з часками, які відкриваються – створи) і глухими ( такими, які не відкриваються). Верхню частину віконного перепльоту називають фрамугою. Створи, фрамуги і глухі перепльоти складаються з брусків, які зв’язані в раму – обв’язку.
За кількістю створ в одному ряді вікна (балконні двері) бувають одно-, двох- і багатостворні; за відкриванням – такі які відкриваються в середину приміщення, на зовнішню сторону, в різні сторони і не відкриваються або глухі, а також розпашні з поворотом коло верхньої крайньої осі, відкидні – з поворотом навколо нижньої крайньої осі, поворотно-відкидні, розсувні – з переміщенням створи по горизонтальній площині, підйомні – з переміщенням створи в вертикальній площині.
Поле скляної рами членується на частини горбильками - горизонтальними і вертикальними вузькими брусочками, утворюючи більш дрібне засклення.
Віконні коробки ділять на розділені і сумісні, в перших зовнішні і внутрішні рами розділені, в других об’єднані в блок. Велике розповсюдження отримали спарені перепльоти, тобто два перепльоти закріплені на одних завісах.
Одинарні вікна зі склопакетами більш економічні і простіші.
Для будинків масового будівництва застосовують вікна уніфікованих, стандартних розмірів
Проріз для дверей заповнюють дверним блоком. Дверний блок складається з дверної коробки і дверного полотна, яке навішується НП вертикальний брусок коробки на завіси.
За конструкцією двері поділяють на рамочні (фільончасті), щитові зі суцільним і мілкопустотним заповненням з порогом і без порогу, з фрамугою і без фрамуги; за кількістю полотен – одно- і двопільні; за способом відчинятися – розпашні, розсувні, такі, які хитаються і обертаються; за способом навіски – праві і ліві; за наявністю засклення - заскленні і глухі; за обробкою – з непрозорим оброблювальним покриттям (емалі, фарби, декоративні листові або плівкові матеріали) або з прозорим оброблювальним покриттям лаками.
2.3.10. Сходи, пандуси, ескалатори
Сходи. Основні вимоги до сходів: міцність, естетичність, гарне освітлення, зручність, пожежна безпека. За призначенням сходи діляться на основні, допоміжні, аварійні, пожежні, вхідні, внутрішньоквартирні і інші. Основні сходи служать для повсякденного сполучення між поверхами з виходом на вулицю, допоміжні – для переходу з поверху на поверх, входу до підвалу і горища. Особливі пожежні сходи виготовляють зі сталі і розміщують поряд з будівлею в 100м від любої точки будівлі. Аварійна сходи, також розміщують за межами будинку, вони служать для швидкої евакуації людей. В великих громадських будинках окрім сходів і ліфтів розташовують ескалатори.
Сходи, які розміщують в будинках, обмежують стінами, утворюючи приміщення, яке називається сходовою клітиною. Основними елементами сходів є похилий марш і горизонтальні площадки. Марші складаються з ряду сходинок , які підтримуються знизу балками-косоурами, а інколи збоку тятивами. Кожна сходинка складається з горизонтальної площадки – проступні - і вертикальної площі – підсходинки. Костури або тятиви спираються на несучі елементи площадок – площадочні балки, які в свою чергу , спираються на конструкції несучого остова будинку.
Рис.2.13. Схема одно-, двох і трьохмаршевих сходів в плані (а) і зборні східні марші зі складчастими сходинками (б)
Сходові площадки, які розташовані на рівні поверху, називаються поверховими площадками, а які розташовуються між поверхами – проміжними або міжповерховими площадками. Залежно від кількості маршів в межах поверху сходи бувають одно-, двох-, трьох- та чотирьохмаршеві.
Безпека і зручність ходи по сходах забезпечується дотриманням визначених правил. Уклін сходового маршу, тобто відношення висоти маршу до його горизонтальної проекції, залежить від призначення сходів. Для основних сходів уклін 1 : 2 – 1 : 1,7, для допоміжних – до 1 : 2,5, для внутрішньоквартирних допускається 1 : 1, тобто під 45°, для тих сходів, які ведуть до підвалу – 1 : 1,5. Всі сходинки в марші повинні бути однакових розмірів, кількість сходинок в марші повинно бути не менше трьох ( можна оступитися) і не більше 18 ( інакше підйом буде ускладнений). Висота огородження маршів і площадок повинна бути 0,85 – 0,9м, а висота проходу під маршами – не менше 2м, ширина сходової площадки – не менше ширини маршу, глибина не менше 1,5м. Як правило сходи повинні освітлюватись природним світлом.
Ширина маршу залежить від інтенсивності руху, але не більше 2,4м за протипожежними нормами, в житлових будинках вона повинна бути не менше 1,05м, а для внутришньоквартирних допускається 0,8м. Зазор між маршами дорівнює 100мм.
Висота підсходинки, як правило, 140 – 170мм, але не більше 200мм, ширина проступні 280 – 300мм.
Конструктивно сходи житлових і громадських будинків виконують однаково, лише парадні сходи вирішуються за індивідуальними проектами
Ліфти. Для організації сполучення між поверхами в житлових будинках висотою 6 поверхів і більше окрім сходів застосовують ліфти. Будівельна частина ліфтової установки складається з вертикальної шахти, де рухається кабіна, і машинного відділення, де знаходиться підйомний механізм з канатом і противагою, який двигає кабіну. Шахту заглиблюють нижче відмітки підлоги першого поверху не менше ніж на 1300мм. Стіни шахти в цеглових будинках роблять з цегли товщиною 380 (250)мм, в крупнопанельних будинках – залізобетонними монолітними або із збірних об’ємних елементів товщиною 100 – 160мм.
Ліфти розміщують в східній клітині або поряд з нею, складаючи східно-ліфтовий вузол. Іноді ліфт виконують у вигляді зовнішньої прибудови.
Пандус – похила поверхня, яка утворює міжповерховий зв'язок (допустимий уклін 10°), тому він займає багато корисної площі. Пандуси можуть бути одно- і двох маршеві, прямо- і криволінійні в плані. Пандуси складаються з косоуров, по яким укладають збірні залізобетонні плити. Покриття пандусів повинно бути не слизьким.
Ескалатор. В будинках з великими людськими потоками застосовують ескалатори, які складаються з приводної станції зверху і натяжної знизу. Ширина ескалаторного полотна 0,5 – 1,2м, кут нахилу – не більше 30°.