- •Навчальний посібник
- •2010 Зміст
- •Введення
- •1. Історія архітектури
- •1.1. Історія архітектурних стилів
- •1.1.1 Архітектура древнього світу Первісна епоха. Древній Єгипет.
- •Древня Греція
- •Древній Рим
- •1.1.2 Архітектура епохи феодалізму Візантійська архітектура
- •Романський стиль
- •Готичний стиль
- •Ренесанс. Бароко
- •Класицизм. Рококо
- •1.1.3 Архітектура епохи капіталізму
- •Стиль модерн
- •Функціоналізм
- •Неокласицизм. Постмодернізм
- •1.1.4 Сучасні архітектурні стилі
- •1.1.5 Хмарочоси. Загадки багатоповерхівок.
- •1.2 .1. Іx-xiVст.Ст.
- •1.2.2. XV - XVII ст.Ст.
- •1.2.3. Перша половина xviiIст.
- •1.2.4. Друга половина XVIII – перша третина xiXст.
- •1.2.5. Середина XIX – початок XX століть
- •1.2.6. Радянська архітектура
- •1.2.6.1 1917 – 1932 Рр.
- •1.2.6.2 1933 – 1955 Рр.
- •1.2.6.3 1956 – 1990 Рр.
- •1.2.6.4 Кінець XX ст. - початок XXI ст.
- •2 Композиція, архітектурні конструкції і декоративні елементи будинків
- •2.1. Основи архітектурної композиції
- •2.1.1. Основні властивості архітектурно-просторових форм
- •2.1.2. Художні засоби створення єдності архітектурної композиції
- •2.1.3 Види архітектурної композиції. Зв'язок інтер’єра із зовнішнім виглядом будинку й архітектурним ансамблем
- •2.2 Класифікація будинків
- •2.2.1. Функціональне призначення і види будинків
- •2.2.2. Житлові будинки
- •2.2.3. Вимоги, які пред’являють до будинків
- •2.3 Конструктивні схеми, матеріали і елементи будинків
- •2.3.1. Конструктивні схеми будинків і матеріали несучих конструкцій
- •2.3.2. Класифікація будівельних матеріалів
- •2.3.3. Загальні відомості про конструктивні елементи будівель
- •2.3.4. Підземна частина будівлі
- •2.3.5. Несучий остов споруди
- •2.3.6. Огороджувальні конструктивні елементи будинків
- •2.3.7. Підлога
- •2.3.8. Дахи. Підвісні стелі
- •2.3.9. Вікна і двері
- •2.3.10. Сходи, пандуси, ескалатори
- •2.3.11. Спеціальні елементи будинків
- •2.4 Декоративні елементи будинків
- •2.4.1. Декоративні елементи в дерев'яному зодчестві
- •2.4.2. Декоративна штукатурка, лицювальна цегла
- •2.4.3. Керамічні матеріали й вироби
- •2.4.4. Лицювальні матеріали на основі скла
- •2.4.5. Металеві декоративні елементи
- •2.4.6. Полімерні лицювальні матеріали
- •3 Архітектурно - об'ємне проектування
- •3.1. Методика і техніка архітектурного проектування
- •Словник архітектурних термінів
- •Українсько-російський словник
2.3.6. Огороджувальні конструктивні елементи будинків
Перегородки є тонкі внутрішні вертикальні огороди, які установлюють на перекриття. Вони розділяють приміщення і не несуть навантаження. В житлових будинках площа перегородок зазвичай більше площі стін. Перегородки повинні бути легкими для зниження навантаження на перекриття, звуконепроникними, пожежно безпечними, тонкими і гігієнічними.
Розрізняють перегородки за призначенням (міжкімнатні і міжквартирні з високими вимогами до звукоізоляції, для санітарних вузлів та кухонь з високими вимогами до вологостійкості), матеріалу ( гіпсобетонні, гіпсотирсові, пінобетонні, цеглові, деревинні, деревинноволокнинних і деревинностругальних плит та ін.), за способом возведення (збірні з крупнорозмірних елементів або з мілкоштучних матеріалів).
2.3.7. Підлога
Залежно від призначення приміщення підлога повинна задовольняти основним вимогам: бути міцною, тобто мати гарний опір різним механічним впливам, не прогинатися під впливом навантаження, бути неслизькою, безшумною при ходьбі по неї, забезпечувати необхідну звукоізоляцію перекриттям в цілому, мати мале теплозасвоєння, не виділяти пилу і легко очищатися. Підлога повинна бути красивою, водонепроникною. Конструкція підлоги залежить від типу перекриття і визначається проектом.
Улаштовують підлогу по ґрунту або по міжповерховому перекриттю. Конструкція підлоги складається з ряду шарів, кожний з яких має функціональне призначення. Верхній шар – покриття підлоги. Назва підлоги залежить від матеріалу покриття. Прошарок – шар, який зв’язує покриття з основою і служить пружною основою для покриття. При необхідності улаштовують теплоізоляційні, звукоізоляційні та гідроізоляційні шари.
За конструкцією підлога ділиться на монолітну, зі штучних і рулонних матеріалів.
Деталі підлоги містять плінтуси і галтелі, які закривають зазори у 1-2см, що залишають для того, щоб посадка стін не впливала на горизонтальність підлоги.
2.3.8. Дахи. Підвісні стелі
Дах складається з двох конструктивних частин: несучої – покриття і верхньої – несомої крівлі.
Покриття передає навантаження від снігу, вітру (тимчасове навантаження) і своєї маси на стіни і окремі опори (постійне навантаження). Воно складається зі стропил (залізобетонних або деревинних) і стропильних ферм (залізобетонних, деревинних, сталевих) або з рам, зводів, арок і т.п. Покриття розраховують на міцність і стійкість.

Рис.2.12. дахи з горищем, скатні (а) і сполучені перекриття (б)
Крівля складається з самої крівлі (самої верхньої водонепроникної оболонки).
Правильне конструктивне рішення даху, в тому числі визначення його форми, - важлива умова його довготривалості, індустріальності, економічності.
Дахи бувають з горищем і без горища. Дахи з горищем мають скати, без горища – сполучені. Перекриття горища забезпечує теплозахист приміщення верхнього поверху. В приміщенні горища розташовують інженерне обладнання будинку. Для забезпечення стоку води дахи виконують у вигляді похилих площин – скатів. Залежно від кута скату дахи ділять на скатні (з кутом більше 5%), малоуклонні (2,5 – 5%) і плоскі (до 2,5%). Уклон даху призначають з урахуванням матеріалу крівлі і кліматичних умов. Кожний вид матеріалів крівлі має свій оптимальний і граничний уклон.
Обертання будинку в плані визначаються формами горищних скатних дахів, які залежать від матеріалу і в основному від вимог архітектурної виразності. Дахи можуть бути одно-, двох-, чотирьохскатними (шатровими, вальмовими, піввальмовими), а також багато скатними, в тому числі пірамідальними і зводчастими. Вальмою називають трикутний скат, яким завершують торець двохскатного даху. Якщо похилий скат покриває тільки верхню або нижню частину торця, його називають піввальмою.
Перетин скатів, які утворюють виступаючі кути, називають ребрами; вхідні кути, які утворюються – єндовами, або розжолобками , верхнє горизонтальне ребро – коником, або гребенем. Якщо скати перекривають торцеву стіну і виступають у вигляді звєся , то утворюється фронтон . Якщо торцева стіна піднімається вище крівлі і виступає над неї у вигляді парапету, то утворюється щипець. В межах горища іноді передбачають житлові приміщення – мансарди, в цьому випадку двохскатний дах може мати додаткові ребра, паралельні конику, а скати – різний уклон.
Несучі конструкції скатних дахів складаються зі стропил і обрешітки. Стропила – основна несуча конструкція даху, яка визначає кількість скатів і кут їх нахилу. Стропила бувають наслоними і висячими. Наслоними називають стропила, основні елементи яких – стропильні ноги – працюють як похило покладені балки. Наслонні стропила складаються з стропильних ніг, конкового прогону, який спирається на стійки, які в свою чергу, спираються на нижній прогін з поперечних та поздовжніх підкосів.
В будинках значної ширини, де немає внутрішній опор, , застосовують стропильні ферми (трикутні, полігональні, сегментні), як несучу конструкцію даху. Стропильна ферма є несучім елементом покриття у вигляді плоскої решітчастої наскрізної системи стержнів, які з’єднані між собою з кінців.
Висячі стропила є найпростішим типом стропильної ферми, де стропильні ноги (верхній пояс ферми) передають розпір на затяжку (нижній пояс ферми). Висячими стропилами перекривають пролети до 12м. в дахах з висячими стропилами горищні перекриття підвішують до нижнього поясу ферми на хомутах зі стрічкової сталі. Такі перекриття називають підвісними стелями.
Підвісні стелі є характерним елементом інтер’єру громадських будівель. Вони ховають неприглядні на вид інженерні комунікації, несучі елементи покриття, надають приміщенню нові пропорції, ритм. Підвісними стелями можливо регулювати акустику залу, вони можуть відігравати роль віддзеркаленого екрану. Конструкція підвісної стелі дозволяє розширити можливості архітектора в вирішенні композиції інтер’єру.
Довговічність і красота крівлі залежать від вибору матеріалів. Їх можна поділити за видом вихідної сировини (органічні, мінеральні); за видом в’яжучої речовини (бітумні, дьогтеві і ін.); структурі ( покривні, безпокривні); наявністю основи (з основою, без основи). Нарешті за формою і зовнішнім виглядом:
штучні (листові) – азбестоцементні листи, плитки, листова сталь, глиняна черепиця, пластикова черепиця, пластмасові листи, плитки і т.ін.;
рулонні – пергамін, руберойд, толь, гідроізол;
мастичні – бітумні, дьогтеві матеріали, які застосовуються для безшовних крівель.
