- •Навчальний посібник
- •2010 Зміст
- •Введення
- •1. Історія архітектури
- •1.1. Історія архітектурних стилів
- •1.1.1 Архітектура древнього світу Первісна епоха. Древній Єгипет.
- •Древня Греція
- •Древній Рим
- •1.1.2 Архітектура епохи феодалізму Візантійська архітектура
- •Романський стиль
- •Готичний стиль
- •Ренесанс. Бароко
- •Класицизм. Рококо
- •1.1.3 Архітектура епохи капіталізму
- •Стиль модерн
- •Функціоналізм
- •Неокласицизм. Постмодернізм
- •1.1.4 Сучасні архітектурні стилі
- •1.1.5 Хмарочоси. Загадки багатоповерхівок.
- •1.2 .1. Іx-xiVст.Ст.
- •1.2.2. XV - XVII ст.Ст.
- •1.2.3. Перша половина xviiIст.
- •1.2.4. Друга половина XVIII – перша третина xiXст.
- •1.2.5. Середина XIX – початок XX століть
- •1.2.6. Радянська архітектура
- •1.2.6.1 1917 – 1932 Рр.
- •1.2.6.2 1933 – 1955 Рр.
- •1.2.6.3 1956 – 1990 Рр.
- •1.2.6.4 Кінець XX ст. - початок XXI ст.
- •2 Композиція, архітектурні конструкції і декоративні елементи будинків
- •2.1. Основи архітектурної композиції
- •2.1.1. Основні властивості архітектурно-просторових форм
- •2.1.2. Художні засоби створення єдності архітектурної композиції
- •2.1.3 Види архітектурної композиції. Зв'язок інтер’єра із зовнішнім виглядом будинку й архітектурним ансамблем
- •2.2 Класифікація будинків
- •2.2.1. Функціональне призначення і види будинків
- •2.2.2. Житлові будинки
- •2.2.3. Вимоги, які пред’являють до будинків
- •2.3 Конструктивні схеми, матеріали і елементи будинків
- •2.3.1. Конструктивні схеми будинків і матеріали несучих конструкцій
- •2.3.2. Класифікація будівельних матеріалів
- •2.3.3. Загальні відомості про конструктивні елементи будівель
- •2.3.4. Підземна частина будівлі
- •2.3.5. Несучий остов споруди
- •2.3.6. Огороджувальні конструктивні елементи будинків
- •2.3.7. Підлога
- •2.3.8. Дахи. Підвісні стелі
- •2.3.9. Вікна і двері
- •2.3.10. Сходи, пандуси, ескалатори
- •2.3.11. Спеціальні елементи будинків
- •2.4 Декоративні елементи будинків
- •2.4.1. Декоративні елементи в дерев'яному зодчестві
- •2.4.2. Декоративна штукатурка, лицювальна цегла
- •2.4.3. Керамічні матеріали й вироби
- •2.4.4. Лицювальні матеріали на основі скла
- •2.4.5. Металеві декоративні елементи
- •2.4.6. Полімерні лицювальні матеріали
- •3 Архітектурно - об'ємне проектування
- •3.1. Методика і техніка архітектурного проектування
- •Словник архітектурних термінів
- •Українсько-російський словник
2.2 Класифікація будинків
2.2.1. Функціональне призначення і види будинків
Структури міст та селищ утворюються з урахуванням всіх функцій і елементів , з яких складається життя населених місць: праця, побут, культурне обслуговування, відпочинок.
В ході історії архітектури в підсумку довготривалого удосконалення конструктивних рішень накопичився великий досвід і в галузі будівництва напрацювалися певні традиції. Високоефективні матеріали і конструкції дозволяють перекривати великі простори, улаштовувати міста під однім дахом. З’явилася нова наука – будівельна біоніка, яка спрямовує будівництво на пошук більш удосконалених конструкцій по аналогам з творінням природи, з оточуючим нас рослинним і тваринним світом.
Існують різні види будинків і споруд. Будинками прийнято називати наземні споруди, які мають внутрішній простір, який призначений для задоволення різноманітних потреб суспільства. До будинків належать житлові будинки, школи, театри, лікарні, заводські корпуса тощо. Наземні споруди, які не мають внутрішній простір, а також підземні споруди називають інженерними спорудами (мости, радіощогли, резервуари, греблі, станції метро, набережні, тунелі тощо), тому що їх будівельні конструкції потребують спеціальних інженерних розрахунків.
Основні типи будинків за призначенням: громадянський (житлові і суспільні), промислові (виробничі, обслуговуючі, допоміжні) та сільськогосподарські. Як промислові (хімічні, металургійні, машинобудівні, транспортні і інші), так і сільськогосподарські будинки (тваринницькі ферми, теплиці, птахоферми і інші), в свою чергу, підрозділяються за характером процесів, які в них виконуються, для обслуговування різних галузей промисловості.
Промислові будинки (заводи, фабрики, електростанції і інші) утворюють з використанням новітніх досягнень техніки, прогресивних інженерних конструкцій, нових будівельних матеріалів. Великі промислові комплекси займають іноді територію в декілька кілометрів. Промислові підприємства проектують, як правило, в віддаленні від населених пунктів з урахуванням переважаючих вітрів і поблизу залізничних доріг. В цьому разі архітектор працює разом з технологом. Промислові будинки великих пролетів потребують особливого перекриття і форм конструкцій, тому архітектор працює і в контакті з інженером – конструктором.
Будівництво промислових і транспортних споруд – надвеликий вид будівництва.
Громадянські будинки, як житлові будинки, готелі, гуртожитки), так і суспільні (школи, магазини, театри, спортивні комплекси і інші), залежно від розташування можуть бути міського або сільського типу.
Суспільні будинки (адміністративні, дитячі установи, навчальні, культурно-освітянські, торгівельні, комунальні, установи охорони здоров’я і інші) відповідно призначенню мають специфічне планування, об’ємно – просторові і конструктивні особливості, спеціальне обладнання. Науково – винахідницькі інститути і проектні майстерні розробляють проекти окремих груп суспільних будинків (видовищних, навчальних, лікувальних, спортивних і т.ін.).
Суспільні будинки споруджують в комплексі з житловими будинками. На території мікрорайонів утворюють під’їзди до будинків, озеленіння, майданчики для дитячих ігор, спорту та відпочинку. Будинки культурно – побутового призначення за принципом зручності обслуговування поділяють на чотири групи:
первинного обслуговування (дитячі кімнати, пральні), їх розташовують поряд з житловими будинками або в них;
заклади повсякденного обслуговування (дитячі ясла, садки, школи, магазини, кулінарії, приймальні пункти пральних, перукарні, майстерні з ремонту взуття і одягу і т. ін.) розміщують у віддаленні від житла не більш ніж 400 – 500м, а дитячі заклади - не більш 250 – 300м;
заклади періодичного користування (їдальні, кафе, гастрономи, універмаги, пошти, банки, кінотеатри, клуби, стадіони, басейни) можуть знаходитися поза мікрорайонів;
загальноміські заклади (адміністративні заклади, театри, музеї, великі стадіони і т. ін.) розташовуються згідно до загального плану міста.
В архітектурі суспільних будинків застосовують монументальний живопис і скуль пруту, які допомагають розкриттю образу архітектурної ідеї будинку за проектом.
