- •Навчальний посібник
- •2010 Зміст
- •Введення
- •1. Історія архітектури
- •1.1. Історія архітектурних стилів
- •1.1.1 Архітектура древнього світу Первісна епоха. Древній Єгипет.
- •Древня Греція
- •Древній Рим
- •1.1.2 Архітектура епохи феодалізму Візантійська архітектура
- •Романський стиль
- •Готичний стиль
- •Ренесанс. Бароко
- •Класицизм. Рококо
- •1.1.3 Архітектура епохи капіталізму
- •Стиль модерн
- •Функціоналізм
- •Неокласицизм. Постмодернізм
- •1.1.4 Сучасні архітектурні стилі
- •1.1.5 Хмарочоси. Загадки багатоповерхівок.
- •1.2 .1. Іx-xiVст.Ст.
- •1.2.2. XV - XVII ст.Ст.
- •1.2.3. Перша половина xviiIст.
- •1.2.4. Друга половина XVIII – перша третина xiXст.
- •1.2.5. Середина XIX – початок XX століть
- •1.2.6. Радянська архітектура
- •1.2.6.1 1917 – 1932 Рр.
- •1.2.6.2 1933 – 1955 Рр.
- •1.2.6.3 1956 – 1990 Рр.
- •1.2.6.4 Кінець XX ст. - початок XXI ст.
- •2 Композиція, архітектурні конструкції і декоративні елементи будинків
- •2.1. Основи архітектурної композиції
- •2.1.1. Основні властивості архітектурно-просторових форм
- •2.1.2. Художні засоби створення єдності архітектурної композиції
- •2.1.3 Види архітектурної композиції. Зв'язок інтер’єра із зовнішнім виглядом будинку й архітектурним ансамблем
- •2.2 Класифікація будинків
- •2.2.1. Функціональне призначення і види будинків
- •2.2.2. Житлові будинки
- •2.2.3. Вимоги, які пред’являють до будинків
- •2.3 Конструктивні схеми, матеріали і елементи будинків
- •2.3.1. Конструктивні схеми будинків і матеріали несучих конструкцій
- •2.3.2. Класифікація будівельних матеріалів
- •2.3.3. Загальні відомості про конструктивні елементи будівель
- •2.3.4. Підземна частина будівлі
- •2.3.5. Несучий остов споруди
- •2.3.6. Огороджувальні конструктивні елементи будинків
- •2.3.7. Підлога
- •2.3.8. Дахи. Підвісні стелі
- •2.3.9. Вікна і двері
- •2.3.10. Сходи, пандуси, ескалатори
- •2.3.11. Спеціальні елементи будинків
- •2.4 Декоративні елементи будинків
- •2.4.1. Декоративні елементи в дерев'яному зодчестві
- •2.4.2. Декоративна штукатурка, лицювальна цегла
- •2.4.3. Керамічні матеріали й вироби
- •2.4.4. Лицювальні матеріали на основі скла
- •2.4.5. Металеві декоративні елементи
- •2.4.6. Полімерні лицювальні матеріали
- •3 Архітектурно - об'ємне проектування
- •3.1. Методика і техніка архітектурного проектування
- •Словник архітектурних термінів
- •Українсько-російський словник
2.1.1. Основні властивості архітектурно-просторових форм
Архітектурно-просторові форми (зокрема , будинки) володіють рядом зорово сприйманих властивостей, які важливі для їхньої характеристики. Виділимо кілька головних властивостей.
Геометричний вид- основна властивість форми архітектурного спорудження, вона визначається співвідношенням розмірів форми по трьох координатах простору (ширині, висоті, глибині). Якщо всі три виміри відносно рівні, форма має об'ємний характер. Якщо один вимір набагато менше двох інших, форма має плоский характер. Якщо один вимір набагато більше двох інших, форма має лінійний характер.
Розміри архітектурної форми- властивість її розмірів по висоті, ширині, глибині стосовно розмірів людини й у порівнянні з іншими суміжними формами.
Положення форми в просторі стосовно глядача: фронтальне, профільне, горизонтальне; ближче, далі, вище, нижче глядача або лінії обрію.
Маса будинку в зоровому сприйняттізалежить від візуальної оцінки кількості матеріалу архітектурної форми. Найбільшою масою володіють кубічні або кулясті щільні форми й меншої - пустотілі, плоскі й гладкі.
Фактура матеріалувідбиває об'ємний характер поверхні, у той час як текстура (малюнок) - лінійну структуру матеріалу на поверхні (наприклад, текстура деревини).
Колір в архітектурних композиціях- властивість поверхні відбивати або випромінювати світло різної спектральної властивості. Його характеризують колірний тон (відтінки), насиченість (ступінь яскравості кольору), світлість ( здатність поверхні відбивати).
Світлотінь- властивість, що виявляє розподіл світлих і темних ділянок по поверхні форми. Світлотінь підсилює й полегшує зорове сприйняття архітектурної форми.
Найбільш виявляє об’єм і фактуру архітектурної форми направлення світла під кутом 45° до обрію й до вертикальної площини. Роль природного й штучного висвітлення архітектурно - просторової композиції (як об'ємної форми, так й інтер'єра) у створенні художнього образа особливо важлива. Якісні характеристики світла - прямого, розсіяного й відбитого - пов'язані з орієнтацією будинку й станом природного середовища. Пряме світло може висвітлювати південні, східний і західний фасади споруджень, проникаючи в інтер'єри в якості бічного або верхнього світла. Воно створює радісний настрій, однак у робочих і навчальних приміщеннях сліпить.
Природне світло, відбите екранами, збільшує освітленість. Розсіяне світло, відбите від небозводу, не виявляє форми, тому не застосовується при глибоких рельєфах, однак зручне для робочих приміщень.
Штучне освітлення обсягів архітектурних споруджень використовується на рівні вуличного, магістрального освітлення й підсвічування ряду пам'ятників архітектури. Відбите світло в інтер'єрі створює ілюзію легкості форм. Освітлювальні прилади в інтер'єрі іноді здобувають самостійне значення, беручи участь у рішенні композиційного завдання, виділяючи головне - тектоніку, форму.
Всі розглянуті властивості архітектурної форми проявляються в їхній сукупності і єдності, створюючи складні композиційні закономірності.