- •Навчальний посібник
- •2010 Зміст
- •Введення
- •1. Історія архітектури
- •1.1. Історія архітектурних стилів
- •1.1.1 Архітектура древнього світу Первісна епоха. Древній Єгипет.
- •Древня Греція
- •Древній Рим
- •1.1.2 Архітектура епохи феодалізму Візантійська архітектура
- •Романський стиль
- •Готичний стиль
- •Ренесанс. Бароко
- •Класицизм. Рококо
- •1.1.3 Архітектура епохи капіталізму
- •Стиль модерн
- •Функціоналізм
- •Неокласицизм. Постмодернізм
- •1.1.4 Сучасні архітектурні стилі
- •1.1.5 Хмарочоси. Загадки багатоповерхівок.
- •1.2 .1. Іx-xiVст.Ст.
- •1.2.2. XV - XVII ст.Ст.
- •1.2.3. Перша половина xviiIст.
- •1.2.4. Друга половина XVIII – перша третина xiXст.
- •1.2.5. Середина XIX – початок XX століть
- •1.2.6. Радянська архітектура
- •1.2.6.1 1917 – 1932 Рр.
- •1.2.6.2 1933 – 1955 Рр.
- •1.2.6.3 1956 – 1990 Рр.
- •1.2.6.4 Кінець XX ст. - початок XXI ст.
- •2 Композиція, архітектурні конструкції і декоративні елементи будинків
- •2.1. Основи архітектурної композиції
- •2.1.1. Основні властивості архітектурно-просторових форм
- •2.1.2. Художні засоби створення єдності архітектурної композиції
- •2.1.3 Види архітектурної композиції. Зв'язок інтер’єра із зовнішнім виглядом будинку й архітектурним ансамблем
- •2.2 Класифікація будинків
- •2.2.1. Функціональне призначення і види будинків
- •2.2.2. Житлові будинки
- •2.2.3. Вимоги, які пред’являють до будинків
- •2.3 Конструктивні схеми, матеріали і елементи будинків
- •2.3.1. Конструктивні схеми будинків і матеріали несучих конструкцій
- •2.3.2. Класифікація будівельних матеріалів
- •2.3.3. Загальні відомості про конструктивні елементи будівель
- •2.3.4. Підземна частина будівлі
- •2.3.5. Несучий остов споруди
- •2.3.6. Огороджувальні конструктивні елементи будинків
- •2.3.7. Підлога
- •2.3.8. Дахи. Підвісні стелі
- •2.3.9. Вікна і двері
- •2.3.10. Сходи, пандуси, ескалатори
- •2.3.11. Спеціальні елементи будинків
- •2.4 Декоративні елементи будинків
- •2.4.1. Декоративні елементи в дерев'яному зодчестві
- •2.4.2. Декоративна штукатурка, лицювальна цегла
- •2.4.3. Керамічні матеріали й вироби
- •2.4.4. Лицювальні матеріали на основі скла
- •2.4.5. Металеві декоративні елементи
- •2.4.6. Полімерні лицювальні матеріали
- •3 Архітектурно - об'ємне проектування
- •3.1. Методика і техніка архітектурного проектування
- •Словник архітектурних термінів
- •Українсько-російський словник
1.2.6. Радянська архітектура
1.2.6.1 1917 – 1932 Рр.
Початком революційних змін в архітектурі була зміна призначення ряду будинків: в палацах розташовувались установи, в особняках – робочі клуби, дитячі садки і т.п.
Одразу після революції були створені проекти реконструкції Москви і Петрограду, проекти міст майбутнього. Пошуки нових шляхів рішення проблем в архітектурі велися у різних напрямках: в галузі містобудівництва, стандартизації і типізації, основ архітектурної освіти і т.п. Одні архітектори проповідували вічність законів класичного зодчества , інші виражали архітектуру в зонтичних формах, прагнучи порвати з традиціоналізмом.
Контрасти в історії архітектури проявилися у діалектиці історизму і авангардизму.
Найбільш впливовою течією вітчизняної культури ХХ ст. була неокласика. Прибічники неокласики розглядали модерн як антихудожню течію, в той час у багатьох європейських країнах новаторські течії були спадково з ним пов’язані.
Прибічники історизму в архітектурі прагнули створити в середовищі майбутнього знаки історичної пам’яті. Вони часто зверталися до спадщини зодчих часів Великої французької революції.
Водночас з цім в країні розвивалися ліві новаторські течії. В період 1912 – 1922рр. переважало ліве образотворче мистецтво, а в період 1922 – 1932рр. – новаторська течія архітектури. Концепціями, які створювали стиль першого періоду були конструктивізм і супрематизм. Конструктивізм передбачав конструкторсько – винахідний початок, конструювання в нутрі, супрематизм пропонував пошуки нового стилю через геометризацію форм, через колір, через створювання системи нових форм. Однак якість матеріалів і будівельних робіт відставало від нових архітектурних ідей. В 1925р. виникли перші проекти соціалістичних міст на базі промислових гігантів перших п’ятирічок: Запоріжжя, Кузнецьк, Магнітогорськ. Будували нові міста комплексно: разом з житловими будинками зводили підприємства, магазини, дитячі заклади, школи, клуби і т.ін.
Архітектурною спорудою світового рівня являлася будівля Дніпрогесу в Запоріжжі, величний образ якого характерний для першого етапу радянської архітектури.
Розвиток промисловості визвало бурний ріст міського населення. Сформувався новий тип чотирьох- і п’ятиповерхового багатоквартирного секційного житлового будинку. В цей час будувалися нові типи суспільних будинків – робочі клуби: в Москві – Палац культури Пролетарського району, Клуб імені Русакова. До кінця 20-х років палац отримав значення символу перемоги нового суспільного строю. Прикладом синтезу тенденцій авангарду і історизму став Мавзолей В.І.Леніна на Красній площі в Москві. Ярусність і пірамідальний силует, які йдуть від древніх архетипів меморіальних споруд, поєднані в його композиції з лаконізмом форми, яка притаманна авангардній архітектурі 20-х років ХХст.
До середини 30-х років направленість в архітектурі змінилася. Архітектори звернулися до класичної спадщині як арсеналу композиційних принципів , прийомів і форм. Задача, яку поставила перед архітектурою влада, містила в собі створення «нового ампіру» - 20-річного послідовного розвитку «стилю сталінської імперії».