Лексичні запозичення з української мови в російську

Російська мова

Українська мова

1) а Васька слушает да ест

2) а ларчик просто открывался

3) ан глядь и ан смотришь

4) бабушка 21ар ло сказалаи бабушка гадала, да 21ар ло сказала

5) безделье портит человека

6) без памяти (любить, увлекаться и т.п.)

7) без сучка (и) без задоринки

8) без труда не вынешь рыбки из пруда и руки не протянешь – так с полки не достанешь

9) бесследно исчез

10) бобы разводить

11) бодливой корове Бог рог не дает

12) голодному Федоту и щи в охоту

13) грамоте учиться всегда пригодится

14) гусь лапчатый

15) два медведя в одной берлоге не уживутся

16) два сапога пара

17) дело не шуточное

18) делу время, потехе час

19) дым коромыслом (22ар ло)

20) ерунда (чепуха на постном масле)

21) задним умом крепок

22) за здорово живешь и здорово живешь

23) заря денежку дает, заря денежку кует

24) зюзя-зюзей и как зюзя мокрый

25) игра не стоит свеч

26) играть в бирюльки (заниматься пустяками)

27) и дернула меня (тебя, его и т.п.) нелегкая

28) идти (пойти) насмарку

29) из пушки не прошибешь (ничем не убедишь, никак не подействуешь)

30) из рук вон

31) из ряда вон выходящий

32) и на старуху бывает проруха

33) и никаких гвоздей

34) и слуху нет

35) кабы свинье роги – всех бы со свету сжила

36) как в бездонную бочку

37) как изваяние

38) как лунь седой (белый)

39) какого рожна

40) к милому семь верст не околица

41) когда за своими щеками не удержал, за чужими не удержишь

42) коли б на хмель не мороз, так он бы через забор перерос

43) кто рано встает, того удача ждет

44) куда конь с копытом, туда рак с клешней

45) летами ушел, а умом не дошел

46) ломать язык

47) малый не промах

48) малым делом (немножко)

49) мели, Емеля, твоя неделя

50) мелкая сошка

51) мимо рта прошло

52) моченьки нет (не стало)

53) мыкать век (жизнь)

54) на вкус и цвет товарища нет

55) на всех не угодишь

56) на нет и суда нет

57) наобум 24ар ло

58) на полатях лежать – ломтя не видать

59) на худой конец

60) наш пострел везде поспел

61) на юру

62) невестке в отместку

63) не в обиду будь сказано

64) не гордись званием, а гордись знанием

65) не жалей алтына – отдашь полтину

66) не жизнь, а малина

67) не за бороду – за ум жалуют

68) не знать почем фунт лиха

69) не имей сто рублей, а имей сто друзей

70) не коси глаз на чужой квас

71) не красна изба углами, а красна пирогами

72) нелегкая несет (принесла)

73) несметное количество

74) не смотри начало, смотри конца

75) несолоно хлебавши

76) нести (городить) околёсицу

77) не стоит благодарности

78) не той собаки бойся, что громко лает, а той, что исподтишка хватает

79) ни к селу ни к городу

80) ни маковой росинки

81) от безделья не бывает веселья

82) отставной козы барабанщик

83) от худого семени не жди доброго племени

84) очертя голову

85) первый блин комом

86) показать кузькину мать

87) по одежке протягивай ножки

88) после дождичка в четверг

89) пустой колос всегда нос кверху дерет

90) ради милого дружка и сережка из ушка

91) разлюли малина (очень хорошо, замечательно)

92) размашистый человек

93) рано ли, поздно ли – быть бычку на веревочке

94) рядить в шуты

95) сапоги всмятку

96) сапожник ходит без сапог

97) свежо предание, да верится с трудом

98) со свиным (с суконным) рылом да в калашный ряд

99) с изюминкой

100) ссора до добра не доводит

101) у ленивой пряхи и про себя нет рубахи

102) Федот, да не тот

103) чтоб тебе пусто было

104) что в лоб, что по лбу

105) что в этом проку

106) что город, то и норов (что и деревня то и обычай)

107) я про сапоги, а он про пироги

1) а Мурий їсть собі та їсть; а кіт ковбаску уминає, неначе й не до нього річ

2) а скринька не була й замкнена; а скринька просто відчинялась; а річ була простісінька (проста-простісінька); а шкода було й голову тим сушити

3) коли (це) глядь; аж гульк (глядь)

4) баба надвоє ворожила (або вмре або буде жива); казала Настя, як удасться

5) без діла псується сила; як без діла сидіти, то можна одубіти; праця годує, а лінь марнує

6) шалено (до нестями) (кохати, любити, захоплюватися тощо)

7) чисто – голки не підточиш; гладесенько-рівнесенько; нема до чого причепитися

8) без труда нема плода; не терши, не м’явши, не їсти калача; щоб рибу їсти, треба в воду лізти; печені голуби не летять до губи

9) і сліду не стало; загув і слід; як за водою пішов; як вода змила; як (мов, немов, наче, неначе) корова язиком злизала

10) теревені правити (розводити, точити); теревенити; оповідати (розказувати) сон рябої (білої, сивої) кобили; баляси (ляси) точити; баляндраси правити (розводити)

11) якби (коли б) свині роги, то всіх людей виколола (то б цілий світ виколола); якби свині крила, вона б і небо зрила; якби на кропиву не мороз, вона б усіх людей пожалила; не дав Бог жабі хвоста, а то б усю траву витолочила

12) голодному й опеньки м’ясо; голодному й вівсяник добрий; голодному все до самку (смакує); прийде голодний, то з’їсть і холодне

13) чого замолоду навчишся, в старості як знайдеш; чого навчишся, те ніколи не пропаде; учись – на старість буде як знахідка; що вмієш робити, того за плечима не носити

14) хитрик; хитромудрий; 22ар лозі22

15) два коти в одному мішку (на одному салі не помиряться); два ведмеді в одному 22ар лозі не живуть

16) обоє рябоє; один одного варт (вартий); який їхав, таку й стрів; зустрівся Яким з таким

17) неабияка справа; не жарт; пахне смаленим

18) попрацюєш улітку – відпочинеш узимку; іди в гості сміло, як не жде (дома) діло; коли почав орати, так у сопілку не грати; на все свій час; годину втісі, а роботі час

19) гармидер; буча; веремія; шарварок; дим коромислом

20) Химині кури (Мотрині яйця); бабині досвітки; на городі бузина, а в Києві дядько; ні се ні те; дурниця, дурниці

21) мудрий по шкоді;

22) ні з сього ні з того; ні сіло ні впало; ні за що ні про що; з доброго дива

23) хто рано підводиться, за тим диво водиться; рання пташка росу п’є, а пізня – слізки ллє

24) мокрий як хлющ; змоклий (промоклий) до рубця; мокрий хоч викрути

25) не варта справа заходу; шкода заходу; шкода й возку псувати; шкода й свічку світити

26) бавитися дурницею; займатися дурницями; гаяти (марнувати) час

27) і надала мені (тобі, йому тощо) лиха година

28) сходити (зійти) нанівець

29) хоч кіл (кілок) на голові теши

30) украй погано; нікуди не годиться

31) незвичайний; надзвичайний; неабиякий; небувалий

32) кінь на чотирьох (ногах) та й то спотикається

33) та й (і) край; та й годі; та й квит; і ніякого нічого

34) і чутка пропала

35) якби (коли б) свині роги, то б усіх поколола (то б цілий світ виколола); якби свиня роги мала, то всіх би людей виколола; якби на кропиву не мороз, вона б усіх людей пожалила

36) як у прірву; як у безодню

37) як статуя; як з каменю витесаний

38) як голуб сивий (білий); як молоко білий

39) якої болячки; якого дідька; якого біса

40) до любої небоги нема далекої дороги

41) як на своєму язиці не вдержиш, то на чужому не втаїш

42) якби на кропиву не мороз, вона б усіх людей пожалила

43) хто рано встає, у того є; хто не довго спить, тому щастить; ранні пташки росу п’ють, а пізні слізки ллють

44) куди кінь з копитом, туди й жаба з хвостом; коваль коня кує, а жаба й собі ногу дає (наставляє); нате й моїх п’ять, щоб було десять; нате й мою баночку на дьоготь; нате й мій глек на капусту, (щоб і я була Настя)

45) виріс, а ума не виніс

46) калічити (ламати) мову

47) хлопець не дурень

48) трохи

49) мели, Іване, доки вітру стане (доки вітер стане); плети, плети, як чув таких, як ти; говорив Мирон рябої кобили сон

50) дрібнота

51) тільки облизався; піймав (спіймав) облизня

52) силоньки нема (не стало, не вистачило)

53) скалатати вік (життя); жити в злиднях вік (життя); ледве животіти; бідувати

54) на любов і смак товариш не всяк; кожен Івась має свій лас

55) ще той не вродивсь, щоб усім догодив

56) як нема, той дарма; на нема, то й суду нема; як є, то розійдеться, а нема, то обійдеться

57) навмання; наосліп

58) з спання не купиш коня, а з лежі не справиш одежі

59) у найгіршому разі

60) де (не) посій, там і вродиться; де й не посій, то вродиться

61) на белебні; на людному місці; на проході

62) відплатити на образу образою

63) даруйте (даруй, пробачте, пробач) на слові; не бажаючи образити, скажу; не ображайтесь; не майте того за зле

64) хвалися не родичами-орлами, а своїми ділами; красна пташка своїм пір’ям, а людина – своїм знанням; не краса красить, а розум

65) не жалій (не шкодуй) вухналя, бо підкову загубиш; лінивий двічі робить, скупий двічі платить

66) не життя, а казка; життя – і смерті не треба

67) борода не робить мудрим чоловіка

68) не бачити смаленого вовка

69) не май сто кіп у полі, а май друзів доволі; не май і сто рублів, та одного друга; грошей мало – не біда, як є друзів череда; не так те багатство, як вірнеє братство; вірний приятель – то найбільший скарб

70) чужим добром не забагатієш; чужий кожух не гріє; з чужого добра не зробиш двора

71) не чепурна хата убранням, та щедра частуванням

72) лиха година несе (принесла)

73) сила; велика (страшна, страшенна, незліченна) сила; сила-силенна; безліч; без ліку; тьма; тьма-тьмуща

74) не дивись на цвіт, а вважай на врожай; кожній справі кінця гляди

75) піймавши (спіймавши) облизня; шилом патоки вхопивши; облизавши макогона

76) гнати химери; верзти (плести, молоти) дурницю (дурниці, нісенітниці, нісенітницю); теревені правити (розводити, точити); смаленого дуба плести (правити); Химині кури гонити

77) нема за що дякувати; не варт подяки

78) бійся не того собаки, що бреше, а того, що лащиться

79) ні до ладу ні до прикладу; не до речі; ні в тин ні в ворота; ані пришити ані прилатати; як Пилип з конопель

80) ні ріски (рісочки); ні крихти (крихітки)

81) з праці – радість, а з безділля – смуток; не журись, а за діло берись

82) п’яте колесо до воза; собаці п’ята нога

83) яке коріння, таке й насіння; який росток, такий і паросток; з поганої трави лихе й сіно

84) на відчай душі; наосліп; стрімголов

85) кожне діло спершу не йде (не лагодиться)

86) нагнати холоду; дати (задати) гарту (перегону); дати прочухана; показати, де раки зимують (де козам роги правлять); дати так, що за дев’ятими ворітьми гавкне

87) по своєму ліжку простягай ніжки;

будуй (став) хатку по достатку; живи, як кишеня дозволяє; так кравець крає, як йому матерії стає

88) на Миколи та й ніколи; як рак у полі свисне

89) колос повний до землі гнеться, а пустий догори стирчить

90) для милого друга й вола з плуга; для бажаного друга і коня з плуга

91) як у казці; як у Бога за пазухою (за дверима); краще й не треба

92) людина з широкою натурою

93) найдеться й на тура шура

94) робити блазня

95) три мішки гречаної вовни; на вербі груші (а на осиці кислиці) ; нісенітниця

96) на те він і кравець, щоб подертий жупан носити

97) живи перекази, та віри їм не ймеш

98) з свинячим писком та й в пшеничне тісто; з свинячим рилом у бубличний ряд

99) з живчиком; з перчиком

100) де незгода, там часто шкода

101) за спанням та лежанням і сорочки не матимеш; треба прясти, щоб руб’ям не трясти; з лежі не буде (не справиш) одежі, а з спання не купиш коня; хто ледащо, тому їсти нема що

102) та ж свита, та не так пошита; усім козак, та тільки чуб не так

103) хай (нехай) тобі всячина

104) хоч верть-круть, хоч круть-верть; одна дяка, що за рибу, що за рака; чи в камінь головою, чи каменем у голову; не вмер Данило, так болячка вдавила

105) яка з цього користь

106) що край, то й звичай; що криниця, то й водиця; що сторона, то й новина; що хатка, то й гадка

107) я йому про цибулю, а він мені про часник; я йому про індики, а він мені про кури дикі