Питання для обговорення

1. Яке співвідношення різних типів мовного спілкування у вікових групах, які з них забезпечують змістовне мовне спілкування і мовну активність дітей?

2. Чи відповідає тематика та зміст розмови в різних вікових групах можливостям дітей, яка в них розвиваюча роль?

3. Які навички поведінки дітей під час мовного спілкування і чи відповідають вони вимогам “Програми”?

4. Які особливості мовних форм зв’язних висловлювань дітей і чи відповідають вони програмним вимогам?

5. Які методи керівництва дитячими розмовами використовував вихователь?

6. Які слід висувати завдання роботи з вихователем і дітьми по формуванню мовного спілкування з метою збагачення тематики і поглиблення спілкування, типів спілкування, формування поведінки дітей у процесі спілкування та розвитку необхідних мовних форм?

Таблиця 1.

Приводи спілкування	Загальна кількість	Вихователь		Діти
		З однією дитиною	З колективом	З вихователем	З однією дитиною	З колективом
Організаційне
Дисциплінарне
Спілкування по ходу діяльності (керування, допомога, поради)
Розмова за темою: а) про саму дитину, її родину;
б) про життя та діяльність дітей в дитячому садку;
в) про наочно представлені предмети;
г) про навколишнє життя (природа, праця, література, соц. явища)
Всього

Таблиця 2.

Ім’я дитини, вихователя

Вміння організовувати спілкування

Тон спілкування

Стиль спілкування

Володіння мовними зворотами для встановлення контакта

Легкість контактування

Затруднення контактування з однолітками та дорослими

Доброзичливий тон

Недоброзичливий

Спокійний

Крикливий

Увага до мови співбесідника

Неувага

Перебиває співбесідника

Не перебиває, чекає черги

Не заважає спілкуванню

Стриманість в жестах, міміці і позі

Розв’язність в жестах, позі, міміці

Діти

1 2 3

Проаналізувати словник дітей своєї вікової групи

Зміст завдання.Виявити наявність слів в активному і пасивному словнику дітей, які позначають предмети, їх якості, властивості, виявити точність використання слів, що означають видові та родові поняття на основі диференційованості уявлень та вмінь відокремлювати суттєві ознаки предметів, а також слів, які позначають якості предметів.

Методика виконання завдання. Кожен студент в ранковий відрізок часу обстежує 3-х дітей своєї групи, виявляючи особливості їх словника. З цією метою необхідно підібрати 3 групи предметів (н-д. панчохи, шкарпетки, югольфи; чашка, кухлик, склянка). Дати дитині почергово 3 предмета однієї групи та попросити назвати кожний (“Що це? або “Як називається цей предмет?”). після того, як дитина назве предмети, запитати про кожний: “Як ти дізнався, що це чашка? та т.д.) В заключній частині запропонувати: “Опиши кружку” або “Розкажи про панчохи” (Це завдання дається по трьом предметам – по одному з кожної групи). Студентам, що працюють в середній, старшій, підготовчій групах, дається додаткове завдання – виявити особливості володіння дітьми узагальнюючими словами, що означають родові поняття. Для перевірки підібрати 3 групи предметів (можна картинки): транспорт (автобус, машина, літак, човен, поїзд); овочі (огірок, помідор, цибуля, редис, капуста); меблі (стіл, стілець, диван, шафа, буфет). Для виявлення в активному словнику дітей слова “транспорт” треба дати дитині 2-3 картинки з однієї групи та запитати: “Що намальовано?”, а потім “Як можна назвати ці предмети одним словом?” (аналогічне завдання проводиться по кожній групі предметів). Після цього питають: “Як ти дізнався, що це транспорт?”. Діти повинні відповідати самостійно, помилки їх не виправляються. Всі відповіді і дії дітей фіксуються в протоколі.

Аналіз отриманих результатів відображається в таблицях: по першій аналізуються дані про наявність в словнику дітей слів, що означають назви предметів, а також уміння виділяти суттєві ознаки предмету; по другій – дані про наявність в активному словнику дітей узагальнюючих слів, що позначають родові поняття, вміння виділяти їх суттєві ознаки; по третій – данні про наявність в словнику дітей слів, що позначають властивості, якості предметів та вміння користуватися ними.

Питання для обговорення:

1. Якими є особливості словника дітей?

2. Якими є особливості застосування слів, що позначають якість предметів?

3. Якими є особливості виявлення дітьми різного віку суттєвих ознак (видових та родових)?

4. Чи відповідають виявлені особливості словника дітей вимогам “Програми?”Які завдання формування словника дітей у ваших вікових групах відповідно вимогам “Програми”

Виконати аналіз планування словникової роботи в своїй віковій групі

Зміст завдання. В процесі вивчення планування словникової роботи в своїх вікових групах виявити:

а) кількість занять з розвитку словника на протязі 1 місяця;

б) тематику і зміст занять, їх розмаїття, взаємозв’язок;

в) наявність в плані інших форм роботи з розвитку словника поза заняттями (спостереження, дидактичні ігри, побутова діяльність), їх зв’язок з словниковими заняттями;

г) характер планування програмного змісту, методів та структури занять;

д) наявність і зміст врахування словникової роботи на заняттях поза ними.

Методика виконання завдання.

Студенти виписують з плану на місяць всі види занять та форми роботи з розвитку словника, а також її облік.

Питання для обговорення:

1. Яка кількість і команітність видів занять з розвитку словника; чи забезпечують вони вирішення всіх завдань словникової роботи?

2. Яким є зміст занять з розвитку словника, його відповідність “Програмі”?

3. Чи реалізуються в плані принципи повторності, систематичності, міцності знань?

4. Чи планується розвиток словника дітей в різних видах діяльності, зв’язок з заняттями? Відображення цієї роботи в плані.

5. Чи правильно планується програмний зміст словникових занять, їх структура і методи навчання?

6. Чи відповідає облік програмовому змісту заняття, наявність в обліку оцінки засвоєння дітьми запропонованого матеріалу та індивідуальної роботи? відображення в обліку завдань наступної роботи з розвитку словника.

7. Як удосконалювати планування роботи з розвитку словника?

Додаток № 12

АНАЛІЗ

ЗАНЯТТЯ З РОЗВИТКУ МОВЛЕННЄВОГО СПІЛКУВАННЯ

І. Підготовка до заняття: виготовлення наочного, дидактичного матеріалу; опрацювання методичної літератури, програми дошкільного закладу; технічні засоби навчання.

ІІ. Організація дітей на заняття, готовність їх до заняття.

ІІІ. Хід заняття.

1. Аналіз завдань навчання відповідно до структури заняття.

2. Прийоми перевірки знань дітей з попередніх тем, ефективність їх.

3. Активізація дітей в ході закріплення попередніх знань. Мовлення дітей. Прийоми виправлення вихователем мовленнєвих помилок дітей.

4. Виклад нових знань. Наочність у ході викладу нової теми. Зміст навчального матеріалу відповідно програми дошкільного закладу; зв’язок теорії з практичною діяльністю дітей.

5. Тип і структура заняття відповідно методики розвитку мовлення.

6. Мовлення вихователя.

7. Активізація дітей у ході викладу нового матеріалу.

8. Самостійна робота дітей на занятті :

а) стиль роботи вихователя, наполегливість у досягненні мети, вимогливість та контроль за діяльністю дітей; прийоми виправлення неточних відповідей, мовленнєвих огріхів; педагогічний такт вихователя;

б) робота дітей на занятті, зацікавленість їх заняттям; активність, прийоми залучення до активної пізнавальної діяльності усіх дітей; робота з книгою.

ІV. Організаційна характеристика заняття.

1. Співвідношення (послідовність, взаємозв’язок, дозування у часі) окремих етапів заняття.

2. Методи та прийоми навчання.

3. Засоби навчання.

V. Результати заняття. Позитивне на заняттях та недоліки. Загальні висновки щодо заняття. Пропозиції щодо поліпшення методики викладання нового матеріалу.

Додаток № 13

Психолого-педагогічна характеристика

на дитину

Підготувала:

студентка ___ курсу ______ групи

дошкільного відділення

спеціальність «Дошкільна освіта»

_____________________________

П.І. студентки

I. Прізвище, ім’я

1.1.Дата народження

1.2. Склад і особливості родини.

II. Рівень психічного розвитку.

2.1. Особливості мови і мислення.

2.2. Вольові риси.

2.3. Особливості властивостей сенсорики, моторики, пам’яті, уваги, фантазії

2.4. Спеціальні здібності.

III. Темперамент.

3.1. Сила, активність, пасивність, працездатність, втомлюваність, врівноваженість, рухливість. Тип темпераменту, риси темпераменту.

3.2. Емоційні особливості: ступінь вираженості, стійкість, нестійкість, що більше викликає радість, сум, гнів, обурення, образу. Що більше викликає радість, сум, гнів, обурення, образу.

IV. Взаємини з дорослими, однолітками.

4.1. Спільна діяльність (вміння грати, спілкуватись, навчатись разом)

4.2. Самооцінка.

4.3. Ставлення до діяльності, самообслуговування, праця.

4.4. Потреби (ступінь їх вираженості й спосіб задоволення)

4.5. Інтереси і схильності.

4.6. рівень розвитку свідомості.

4.7. Етичні, естетичні риси.

V. Структурно-психологічні риси

5.1. Домінуючі риси характеру.

5.2. Врівноваженість, цільність, широта та вузкість діапазону реакцій.

5.3. Поверхованість, глибина реакцій і переживань.

5.4. Співставлення форми і змісту поведінки

Додаток № 14

ВИВЧЕННЯ РОЗУМОВОГО РОЗВИТКУ

А.БІНЕ-Т.СИМОНА (ВАРІАНТ Л.ТЕРМЕНА)

Тести стандартизовані для вивчення розу­мового розвитку дітей конкретного віку (3— 15 років).

Для кожного віку вибирають по 6 тес­тів, а для 12-річних — 8 тестів. За кожним тестом дають позитивну або негативну оцінку. Вивчення проводиться в такий спо­сіб:

- Дитині певного віку дають тести, роз­раховані на рівень дітей на два роки молод­ших за неї. Якщо дитина позитивно розв'язує всі тести, тоді переходять до тестів, розрахо­ваних на дітей старшого віку, зупиняючись на шкалі того віку, тести якого дитина не може розв'язати.

- За кожен позитивно розв'язаний тест за шкалою до 12-річного віку нараховують 2 місяці; за кожен тест, розрахований на 12-річних, — 3 місяці, а на 14- і 15-річних — 4 місяці. Після цього визначають вік розумового розвитку дитини. Наприклад, дитина 8 років розв'язала тести для 8-річних включно, а потім — 5 тестів для 9-річних, 2 тести для 10-річних і тест для 12-річ­них. Отже, вік розумового розвитку визна­чають так: до восьми років додають 10 міся­ців за 9 років (5 тестів по 2 місяці), 4 міся­ці за 10 років (2 тести по 2 місяці) і З місяці за 12 років. Отже, вік розумового розвитку дитини дорівнює: 8 років + 17 місяців, тобто 9 років і 5 місяців.

Якщо ж дитина 8 років розв'язала тіль­ки 4 тести для 8-річних, тоді даються тести для 7-річних. Якщо вона розв'язала всі тес­ти для цього віку, тоді вік її розумового роз­витку дорівнюватиме: 6 років +10 місяців (за сьомий рік) + 8 місяців за 8 рік. Разом: 7 років і 6 місяців.