Пункція плечового суглоба.

П

2

3

5

6

ункція зпереду проводиться у положенні хворого на спині. Рука зігнута в лікті, дещо відведена і ротована досередини так, що ліктьовий суглоб знаходиться у фронтальній площині. В такому положенні на передній поверхні плечового суглобу легко промацується малий бугор плечової кістки та клювоподібний відросток лопатки, між якими знаходиться найбільш зручне місце для проколу плечового суглобу. Направлення голки при пункції перпендикулярно площині суглобу, точно зпереду назад (мал. 1).

П

1

4

ункція збоку проводиться у положенні хворого на здоровому боці, руку випрямлено вздовж тулуба. Місце проколу посередині між легко визначаємим кінцем акроміального відростку лопатки і великим бугром плечової кістки. Голку вводять косо донизу через дельтовидний м’яз.

Пункція позаду здійснюється у положенні хворого на животі. Плече дещо відведено. Прокол проводиться безпосередньо під кінцем акроміального відростку лопатки в горизонтальному напрямку (мал. 1).

Пункція ліктьового суглобу.

Виконується з зовнішнього боку над головкою променевої кістки біля надвиростку плечової кістки. Суглоб має бути помірно зігнутим під тупим кутом.

В порожнину суглобу можна попасти при пункції ззаду між зовнішнім надвиростком плечової кістки і зовнішнім краєм локтьового відростку. Голку направляють уперед і дистально (мал. 2).

Пункція променевозап’ястного суглобу.

Вкол виконують на тильній поверхні ділянки суглобу в місці пересічення лінії, яка з’єднує шилоподібні відростки променевої та локтьової кісток, що відповідає проміжку між сухожилками довгого розгинача великого пальця і розгинача вказівного пальця, медіальніше променевої артерії, що знаходиться тут в ділянці «анатомічної табакерки» (мал. 3).

Можна пунктувати сустав на ліктьовому боці між шилоподібним відростком ліктьової кістки і сухожилком власного розгинача мизінця.

Пункція кульшового суглобу.

Здійснюється з передньої або бокової поверхонь. Положення хворого на спині, стегно випрямлене, дещо відведене та ротоване назовні. Для визначення місця вколу використовують загальноприйняту схему проекції суглобу. Для цього проводять пряму лінію від великого вертлюгу до середини пупартової зв’язки. Середина цієї лінії відповідає головці стегнової кістки. У встановленій таким чином точці роблять вкол голки, тоб-то точка вколу при пункції з зовнішньої поверхні знаходиться над вершиною великого вертлюгу, котрий легко пальпується. Голку продвигають вглиб, поки вона не досягне шийки стегна. Потім голку повертають дещо досередини і далі, продвигаючи її вглиб проникають до порожнини суглобу (мал. 4).

При пункції суглобу зпереду місце проколу знаходиться під пупартовою зв’язкою, дещо відступив назовні від стегнової артерії, проводячи голку перпендикулярно повздовжній вісі стегна. При проникненні у тканини голка впирається в шийку стегна. Надаючи голці краніальне направлення, потрапляють до порожнини суглобу.

Пункція колінного суглобу.

Пункція колінного суглобу найбільш зручна з передньобокової або передньоверхньої поверхні, дещо відступив від полюсів надколінника (мал. 5). У зв’язку з тим, що при накопиченні випоту, суглоб приймає напівзігнуте положення, перед проколом в підколінну ямку підкладають невеликий валік.

Після пункції суглобу для повного видалення випоту суглоб розгинають і проводять натискування рукою з передньої і бокової поверхонь. При гемартрозі після максимального видалення крові накладають давлячу пов’яку на суглоб.