
- •Завідувач кафедри
- •Методичні рекомендації Для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського заняття)
- •Спеціалізовані суміші. Основні методи та принципи харчування дітей 1 – 3 років.
- •Базові знання вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:
- •Спеціалізовані суміші
- •Суміші для дітей, які страждають на алергію до білків коров’ячого молока
- •Суміші для дітей з лактазною недостатністю (вродженою або надбаною) та дітей, хворих на галактоземію
- •Суміші для дітей, які хворіють на целіакію
- •Суміші для дітей, які хворіють на муковісцидоз
- •Перелік деяких спеціалізованих сумішів для лікувально – профілактичного годування дітей, їх склад та властивості
Суміші для дітей, які страждають на алергію до білків коров’ячого молока
Алергія – є однією з актуальних проблем у розвинутих країнах. У перші місяці життя провідними факторами сенсибілізації є харчові алергени, перш за все коровяче молоко. Оскільки харчування являється фактором, під впливом якого реалізується обтяжена спадковість в плані розвитку алергії, в усьому світі велика увага приділяєтьсядієтопрофілактиці алергічних захворювань у дітей.
Основою профілактики харчової алергії у дітей є максимально тривале (не менше 6-12-ти місяців) грудне вигодовування. Харчова сенсибілізація найчастіше зумовлена раннім переведенням дітей на штучне вигодовування, а серед причинно значимих продуктів на першому місці – алергія до білків коров’ячого молока (68,5% дітей з харчовою алергією).
Організація харчування таких малюків надзвичайно складна, оскільки алергічні реакції спричинюють будь-які продукти, що містять білок коров’ячого молока, в тому числі й при вигодовуванні адаптованими молочними сумішами. Основою профілактичного лікувально харчування дітей з цією патологією є повне виключення з раціону продуктів, що містять коров’яче молоко, і їх заміна продуктами іншого походження. Для дітей раннього віку таким альтернативними продуктами є спеціалізовані суміші на основі білка сої.
Кількісний та якісний склад вказаних сумішей повноцінний адаптований за всіма необхідними інгредієнтами з урахуванням їх засвоєння та потреб дитячого організму у поживних речовинах та енргії. Білковий компонент соєвих сумішей представлено екстрактом рослинного білка (його біологічна цінність нижча у порівнянні з білком тваринного походження). Тому у соєвих сумішах передбачається вищий вміст білка, ніж в адаптованих молочних сумішах. Крім того, через дефіцит у білку сої деяких амінокислот, ці суміші збагачені L-метіоніном, L-тріптофаном, L-цистином, а також таурином. Мінеральний склад збалансовано доданням мінеральних солей (Ca, K, P, Mg) та мікроелементів (Fe, Zn, Cu).
Жировий компонент соєвих сумішей представлено рослинними жирами – кукурудзяним, пальмовим, соєвим, кокосовим. Для покращання розщеплення та засвоєння жиру використовують додатки соєвого лецитину, а також L-карнітину, що впливає на внутрішньоклітинний метаболізм вищих жирних кислот та утворення холіну, необхідного для нормального функціонування печінки.
Вуглеводний компонент соєвих сумішей представлено декстрин-мальтозою, яка добре перетравлюється у шлунково-кишковому тракті дитини та позитивно впливає на мікрофлору кишечника.
Соєві суміші мають нижчу, ніж молочні, осмолярність (170-180 мОсм/л), що відіграє важливу роль у їх абсорбції, профілактиці осмотичної діареї та надмірного осмотичного навантаження на нирки дитини.
У переважної більшості дітей через кілька днів після елімінації молочних продуктів та введення до раціону харчування соєвих сумішей відмічається поступове згасання всіх проявів алергії. Однак, у 15-20% дітей з харчовою алергією зустрічається непереносимість і соєвих сумішей. У цих випадках лікар повинен порекомендувати іншу виготовлену на напівелементній основі (тобто на основі розщепленого білка, отриманого за допомогою методу ферментативного гідролізу), гіпоалергенну суміш. З цією метою використовують білки молочної сироватки або казеїн. Розщеплений білок містить до 15% вільних амінокислот (з додатковою корекцією недостатньоьї кількості деяких амінокислот), що забезпечує гарне його засвоєння. Крім того, всі напівелементні суміші містять таурин.
Жировий компонент представлено поєднанням різних жирів (молочного, рослинного, або лише рослинних), які є джерелом тригліцеридів жирних кислот з середньою довжиною вуглеводного ланцюжка (С8-С12). Для покращання перетравлювання, засвоєння жиру додано лецитин та L-карнітин.
Суміші не містять лактози і сахарози. Як вуглеводний компонент використовуються легкозасвоювані вуглеводи – мальто-декстрин, кукурудзяна патока, кукурудзяний сироп та крохмаль.
Усі суміші цієї групи містять добре збалансований вітамінний та мінеральний комплекс, включаючи мікроелементи, залізо, цинк, мідь тощо.
Тривалість використання сумішей на напівелементній основі залежить від динаміки зникання симптомів алергії, стійкості результатів, яких було досягнуто.
Прикорм дітям, що перебувають на елімінаційній дієті, вводять з великою обережністю. Особливо це стосується введення молочних продуктів. У продуктах промислового виробництва як харчові додатки можуть бути використані освітлені однокомпонентні соки з яблук, груш, персиків та інших фруктів, що не мають яскравого забарвлення, а потім – й пюре з тих самих пллодів.
Як перший прикорм можуть бути використані овочеві пюре на основі картоплі та капусти (без моркви), а пізніше – із зеленим горошком. У випадку виявлення анемії припускається більш раннє (з 4,5-5-ти місяців) введення м”ясо-овочевого пюре.
Як другий прикорм можна обрати безмолочні каші з рису, пшениці, кукурудзи, гречки (інстсантні або ті, що потребують варення).
Також можна рекомендувати продукти на основі солоду гороху. Технологію виготовлення таких продуктів було розроблено спеціалістами Українського держуніверситету харчових технологій та інституту педіатрії, акушерства і гінекології АМН України. Нова перспективна технологія обробки гороху (солодорощення) – основного представника бобових в Україні – дозволила використовувати його для отримання напівфабрикатів (борошна, крупи на зразок манної, продуктів екструзії) та на їх основі – нетрадиційних продуктів прикорму для дітей, які страждають від харчової алергії.
На основі борошна та крупи з солоду гороху можна готувати овочеві страви для прикормів (м’ясо-овочеві та крупо-овочеві пюре, каші, печиво, бісквіти, сухі сніданки). Смакові якості та переносимість таких продуктів гарні. Термін зберігання продуктів на основі солоду гороху необмежений і визначається індивідуально, в залежності від динаміки зникання симптомів алергії.
Третім прикормом можуть бути сухі адаптовані молочні суміші з пробіотиками. Серед природних кисломолочних прдуктів популярними лишаються кефір і ацидофільне молоке. Але більшу перевагу мають нові види кисломолочних виробів, виготовлення яких базується на використанні полісимбіонтних пробіотиків (Нутрилон-1 і Нутрилон-2 с пробіотиками, ХіПП 2 з пробіотиками, NAN кисломолочний, NAN з біфідобактеріями, Детолакт-біфідус, Semper Bifidus).