Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
педіатрія_1 / Методички / травна система для студентів.doc
Скачиваний:
24
Добавлен:
20.03.2015
Размер:
96.77 Кб
Скачать

Методика об’єктивного обстеження органів травлення у дітей (огляд, пальпація, перкусія, аускультація)

Під час об’єктивного обстеження органів травлення у дітей необхідно звернути особливу увагу на такі моменти:

1. Скарги: біль приступоподібний, ниючий, мойніганівський ритм болю, спастичний характер, пов’язаний з прийомом їжі: ранній (30 хв. після їжі) і пізній (через 1-1,5 години після їжі); голодний, нічний, біль пов’язаний з актом дефекації; дисфагія, одинофагія, регургітація, відрижка, румінація, печія, нудота, блювота, тенезми, метеоризм, свербіж шкіри, жовтяниця, закрепи, діарея.

2. Дані анамнезу життя: перинатальний анамнез, спадковість, особливості вигодовування дитини на першому році життя і харчування дітей старшого віку; анамнезу хвороби: початок захворювання (гострий або поступовий), розвиток і послідовність захворювання, тривалість захворювання, зв’язок захворювання з аліментарними порушеннями чи кишковими захворюваннями, психоемоційним перевантаженням, оцінка ефективності попереднього лікування

3. Під час огляду – оцінити положення хворої дитини (активне, пасивне); фізичний розвиток (зниженого або підвищеного харчування); колір шкіри (телеангіоектазії, пальмарна і плантарна еритема), висипка; склер (блідість, іктеричність); слизову порожнини рота, язика, стан зубів, мигдаликів; розмір і форму живота, наявність венозної сітки на передній стінки живота.

4. Під час пальпації живота: напруження, тонус м’язів передньої черевної стінки, грижеві випинання, болючість при пальпації в пілородуоденальній, епігастральній зонах, правому і лівому підребер’ї, правій і лівій здухвинній ділянках, позитивні міхурові симптоми (симптом Кеpa – Образцова, симптом Захар'їна, симптом Харитонова, симптом Яновера, симптом Ортнера-Грекова, симптом Мюссі - Георгіївського), симптоми ураження підшлункової залози (симптом Керте, Дежардена, Мейо-Робсона, Кача). Для проведення диференційної діагностики із захворюваннями шлунку, підшлункової залози і кишечнику проводять пальпацію живота по Гроту (три позиції).Під час пальпації паренхіматозних органів визначають розміри печінки і селезінки, щільність, рухливість, болісність. При пальпації товстого кишечнику оцінюють поверхність, щільність кишкової трубки, розмір, рухливість, болісність.

5. За допомогою перкусії визначають розміри печінки за Курловим, симптом Менделя.

6. За даними додаткових методів дослідження – оцінюють клінічні, біохімічні, імунологічні, серологічні дані досліджень крові, морфологічні дослідження фрагментів слизової оболонки шлунку, ДПК і товстої кишки, копрологічне і бактеріологічне дослідження калу, біохімічне дослідження жовчі, ультразвукове дослідження органів черевної порожнини, ендоскопічне дослідження стравоходу, шлунку, ДПК, товстої кишки, рентгенологічне дослідження органів ШКТ, дослідження шлункової секреції за допомогою внутрішньошлункової рН-метрії або добового рН-моніторінгу.

Семіотика уражень органів травної системи

Гастроезофагеальний рефлюкс – це мимовільне затікання або закид шлункового вмісту у стравохід у результаті функціональної недостатності нижнього стравохідного сфінктеру. Зустрічається у абсолютно здорових дітей дошкільного і шкільного віку, відзначається після прийому їжі, не має клінічних еквівалентів, не приводить до формування рефлюкс- езофагіту.

Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба - хронічне захворювання, обумовлене гастроезофагеальним рефлюксом, що призводить до розвитку рефлюкс-езофагіту або протікає без нього та супроводжується характерними стравохідними (печія, регургітація, дисфагія, одінофагія, кисла відрижка) і позастравохідними симптомами (легеневі: стійкий виснажливий кашель, захриплість голосу, отит, розвиток аспіраційної пневмонії, ”рефлюкс-індукована бронхіальна астма”; кардіоваскулярні прояви: брадикардія, аритмія.

Пілороспазм - уповільнене спорожнювання шлунку внаслідок спазму пілоричного сфінктеру шлунку. Це захворювання є проявом вегето-вісцеральних дисфункцій, що розвиваються у дітей з перинатальним ураженням нервової системи.

Функціональна диспепсія– це симптомокомплекс, що включає в себе біль локалізований в пілородуоденальній області, диспептичні прояви: раннє насичення, метеоризм, нудота, блювота, при лабораторно-інструментальному обстеженні пацієнта не вдається виявити органічне захворювання органів гастродуоденальної зони.

Хронічний гастродуоденіт – хронічне рецидивуюче стадійне запалення СОШ і ДПК, що супроводжується больовим, диспептичним, астено-вегетативним синдромами, розладом секреторної, моторної функції шлунку та ДПК і поступовим розвитком атрофії і метаплазії залозистого апарату шлунку та ДПК,

Виразкова хвороба - хронічне рецидивуюче захворювання, що характеризується формуванням виразкового дефекту в шлунку і (або) ДПК на фоні запальних змін слизової оболонки шлунку і ДПК.

Дисфункціональні розлади біліарного тракту – комплекс клінічних симптомів, що розвивається в результаті моторно-тонічних порушень жовчного міхура, міхурових протоків і сфінктерного апарату.

Гострий та хронічний холециститохолангіт - хронічний рецидивуючий запальний процес жовчного міхура і внутрішньопечінкових жовчних ходів, що супроводжується порушенням моторики жовчовивідних шляхів і змінами фізико-хімічного складу жовчі.

Жовчнокам'яна хвороба у дітей – захворювання гепатобіліарної системи, що обумовлене порушенням обміну холестерину і білірубіну, характеризується утворенням каменів у жовчному міхурі і (чи) жовчних протоках.

Гострий та хронічний панкреатит – полі етіологічне захворювання підшлункової залози, яке характеризується структурними змінами ацинарної тканини, порушенням екзокріної та ендокріної функції підшлункової залози.

Синдром роздратованого кишечнику - функціональний розлад рухової діяльності кишечнику тривалістю понад 3 місяці, основними клінічними симптомами якого є біль у животі, метеоризм, закреп або діарея.

Матеріали для самоконтролю:

А. Завдання для самоконтролю:

Тести:

1. Центральна регуляція діяльності стравоходу здійснюється

переважно:

А. ауербахівським нервовим сплетенням

Б. блукаючим нервом

В. симпатичним нервом

Г. центральною нервовою системою

2. Стан слизової оболонки шлунку та ДПК оцінюють при проведенні:

А. рН-метрії

Б. ендоскопічного дослідження;

В. біліметрії

Г. рентгенологічного дослідження.

3. Клінічний симптом, не властивий захворюванню жовчного міхура:

А. Кера

Б. Харитонова

В. Менделя

Г. Ортнера

4. Який фермент бере участь в розщепленні жиру грудного молока:

А. сичужний фермент

Б. ліпаза підшлункової залози

В. лактаза

Г. ліпаза грудного молока

Задачі для самоконтролю:

Задача №1

Дитина 12 років, протягом 3 тижнів скаржиться на біль в верхньому відділі живота, ниючого характеру, який виникає після їжі через 1 годину, нудоту, слабкість. Об’єктивно: шкіра бліда, язик обкладений білим нальотом, при пальпації: живіт м’який, болючий в пілородуоденальній зоні, позитивний симптом Менделя. Які необхідно призначити додаткові методи обстеження для верифікації діагнозу?

А. Фіброгастродуоденоскопічне дослідження

Б. Добовий рН-моніторінг

В. УЗД органів черевної порожнини

Г. Дуоденальне зондування

Задача №2

Дитина 7 років. Протягом 1місяця скаржиться на ниючий біль у правому підребер’ї, пов’язаний з прийомом смаженої їжі, з фізичним навантаженням, нудоту, блювоту. Об’єктивно: шкіра бліда, склери субектеричні, язик обкладений білим нальотом, при пальпації живіт м’який, позитивні міхурові симптоми: Кера, Захар’їна, Харитонова. Печінка на 3 см виступає із-під реберної дуги, селезінка не збільшена. Був встановлений попередній діагноз: Дисфункція жовчного міхура. Які клінічні симптоми дають можливість встановити діагноз?

А. Скарги

Б. Пальпація живота

В. Збільшені розміри печінки

Г. Скарги, дані пальпаціі живота

Відповіді на тести:

1 – Б; 2 – В;3 – В; 4 - Г

Відповіді до задач:

1-А, 2 – Г.

Література.

1. Педіатрія. Навчальний посібник / За ред. О.В. Тяжкої – К.: Медицина, 2005. – 550 с.

2. Практикум з пропедевтичної педіатрії з доглядом за дітьми. – Київ 2002. Знання України. Майданник В.Г., Дука К.Д., Бурлай В.Г.

3. Мазурин А.В., Воронцов И.В. Пропедевтика детских болезней.- СПб.: Фолиант, 1999. - 928 с.

4. Ю.В. Белоусов - Детская гастроэнтерология – Харьков: Консум, 2000 - 528 с.

9