
- •Міністерство охорони здоров’я україни
- •2. Конкретні цілі:
- •4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:
- •Анатомо-фізіологічні особливості органів травлення у дітей.
- •Методика об’єктивного обстеження органів травлення у дітей (огляд, пальпація, перкусія, аускультація)
- •Семіотика уражень органів травної системи
Методика об’єктивного обстеження органів травлення у дітей (огляд, пальпація, перкусія, аускультація)
Під час об’єктивного обстеження органів травлення у дітей необхідно звернути особливу увагу на такі моменти:
1. Скарги: біль приступоподібний, ниючий, мойніганівський ритм болю, спастичний характер, пов’язаний з прийомом їжі: ранній (30 хв. після їжі) і пізній (через 1-1,5 години після їжі); голодний, нічний, біль пов’язаний з актом дефекації; дисфагія, одинофагія, регургітація, відрижка, румінація, печія, нудота, блювота, тенезми, метеоризм, свербіж шкіри, жовтяниця, закрепи, діарея.
2. Дані анамнезу життя: перинатальний анамнез, спадковість, особливості вигодовування дитини на першому році життя і харчування дітей старшого віку; анамнезу хвороби: початок захворювання (гострий або поступовий), розвиток і послідовність захворювання, тривалість захворювання, зв’язок захворювання з аліментарними порушеннями чи кишковими захворюваннями, психоемоційним перевантаженням, оцінка ефективності попереднього лікування
3. Під час огляду – оцінити положення хворої дитини (активне, пасивне); фізичний розвиток (зниженого або підвищеного харчування); колір шкіри (телеангіоектазії, пальмарна і плантарна еритема), висипка; склер (блідість, іктеричність); слизову порожнини рота, язика, стан зубів, мигдаликів; розмір і форму живота, наявність венозної сітки на передній стінки живота.
4. Під час пальпації живота: напруження, тонус м’язів передньої черевної стінки, грижеві випинання, болючість при пальпації в пілородуоденальній, епігастральній зонах, правому і лівому підребер’ї, правій і лівій здухвинній ділянках, позитивні міхурові симптоми (симптом Кеpa – Образцова, симптом Захар'їна, симптом Харитонова, симптом Яновера, симптом Ортнера-Грекова, симптом Мюссі - Георгіївського), симптоми ураження підшлункової залози (симптом Керте, Дежардена, Мейо-Робсона, Кача). Для проведення диференційної діагностики із захворюваннями шлунку, підшлункової залози і кишечнику проводять пальпацію живота по Гроту (три позиції).Під час пальпації паренхіматозних органів визначають розміри печінки і селезінки, щільність, рухливість, болісність. При пальпації товстого кишечнику оцінюють поверхність, щільність кишкової трубки, розмір, рухливість, болісність.
5. За допомогою перкусії визначають розміри печінки за Курловим, симптом Менделя.
6. За даними додаткових методів дослідження – оцінюють клінічні, біохімічні, імунологічні, серологічні дані досліджень крові, морфологічні дослідження фрагментів слизової оболонки шлунку, ДПК і товстої кишки, копрологічне і бактеріологічне дослідження калу, біохімічне дослідження жовчі, ультразвукове дослідження органів черевної порожнини, ендоскопічне дослідження стравоходу, шлунку, ДПК, товстої кишки, рентгенологічне дослідження органів ШКТ, дослідження шлункової секреції за допомогою внутрішньошлункової рН-метрії або добового рН-моніторінгу.
Семіотика уражень органів травної системи
Гастроезофагеальний рефлюкс – це мимовільне затікання або закид шлункового вмісту у стравохід у результаті функціональної недостатності нижнього стравохідного сфінктеру. Зустрічається у абсолютно здорових дітей дошкільного і шкільного віку, відзначається після прийому їжі, не має клінічних еквівалентів, не приводить до формування рефлюкс- езофагіту.
Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба - хронічне захворювання, обумовлене гастроезофагеальним рефлюксом, що призводить до розвитку рефлюкс-езофагіту або протікає без нього та супроводжується характерними стравохідними (печія, регургітація, дисфагія, одінофагія, кисла відрижка) і позастравохідними симптомами (легеневі: стійкий виснажливий кашель, захриплість голосу, отит, розвиток аспіраційної пневмонії, ”рефлюкс-індукована бронхіальна астма”; кардіоваскулярні прояви: брадикардія, аритмія.
Пілороспазм - уповільнене спорожнювання шлунку внаслідок спазму пілоричного сфінктеру шлунку. Це захворювання є проявом вегето-вісцеральних дисфункцій, що розвиваються у дітей з перинатальним ураженням нервової системи.
Функціональна диспепсія– це симптомокомплекс, що включає в себе біль локалізований в пілородуоденальній області, диспептичні прояви: раннє насичення, метеоризм, нудота, блювота, при лабораторно-інструментальному обстеженні пацієнта не вдається виявити органічне захворювання органів гастродуоденальної зони.
Хронічний гастродуоденіт – хронічне рецидивуюче стадійне запалення СОШ і ДПК, що супроводжується больовим, диспептичним, астено-вегетативним синдромами, розладом секреторної, моторної функції шлунку та ДПК і поступовим розвитком атрофії і метаплазії залозистого апарату шлунку та ДПК,
Виразкова хвороба - хронічне рецидивуюче захворювання, що характеризується формуванням виразкового дефекту в шлунку і (або) ДПК на фоні запальних змін слизової оболонки шлунку і ДПК.
Дисфункціональні розлади біліарного тракту – комплекс клінічних симптомів, що розвивається в результаті моторно-тонічних порушень жовчного міхура, міхурових протоків і сфінктерного апарату.
Гострий та хронічний холециститохолангіт - хронічний рецидивуючий запальний процес жовчного міхура і внутрішньопечінкових жовчних ходів, що супроводжується порушенням моторики жовчовивідних шляхів і змінами фізико-хімічного складу жовчі.
Жовчнокам'яна хвороба у дітей – захворювання гепатобіліарної системи, що обумовлене порушенням обміну холестерину і білірубіну, характеризується утворенням каменів у жовчному міхурі і (чи) жовчних протоках.
Гострий та хронічний панкреатит – полі етіологічне захворювання підшлункової залози, яке характеризується структурними змінами ацинарної тканини, порушенням екзокріної та ендокріної функції підшлункової залози.
Синдром роздратованого кишечнику - функціональний розлад рухової діяльності кишечнику тривалістю понад 3 місяці, основними клінічними симптомами якого є біль у животі, метеоризм, закреп або діарея.
Матеріали для самоконтролю:
А. Завдання для самоконтролю:
Тести:
1. Центральна регуляція діяльності стравоходу здійснюється
переважно:
А. ауербахівським нервовим сплетенням
Б. блукаючим нервом
В. симпатичним нервом
Г. центральною нервовою системою
2. Стан слизової оболонки шлунку та ДПК оцінюють при проведенні:
А. рН-метрії
Б. ендоскопічного дослідження;
В. біліметрії
Г. рентгенологічного дослідження.
3. Клінічний симптом, не властивий захворюванню жовчного міхура:
А. Кера
Б. Харитонова
В. Менделя
Г. Ортнера
4. Який фермент бере участь в розщепленні жиру грудного молока:
А. сичужний фермент
Б. ліпаза підшлункової залози
В. лактаза
Г. ліпаза грудного молока
Задачі для самоконтролю:
Задача №1
Дитина 12 років, протягом 3 тижнів скаржиться на біль в верхньому відділі живота, ниючого характеру, який виникає після їжі через 1 годину, нудоту, слабкість. Об’єктивно: шкіра бліда, язик обкладений білим нальотом, при пальпації: живіт м’який, болючий в пілородуоденальній зоні, позитивний симптом Менделя. Які необхідно призначити додаткові методи обстеження для верифікації діагнозу?
А. Фіброгастродуоденоскопічне дослідження
Б. Добовий рН-моніторінг
В. УЗД органів черевної порожнини
Г. Дуоденальне зондування
Задача №2
Дитина 7 років. Протягом 1місяця скаржиться на ниючий біль у правому підребер’ї, пов’язаний з прийомом смаженої їжі, з фізичним навантаженням, нудоту, блювоту. Об’єктивно: шкіра бліда, склери субектеричні, язик обкладений білим нальотом, при пальпації живіт м’який, позитивні міхурові симптоми: Кера, Захар’їна, Харитонова. Печінка на 3 см виступає із-під реберної дуги, селезінка не збільшена. Був встановлений попередній діагноз: Дисфункція жовчного міхура. Які клінічні симптоми дають можливість встановити діагноз?
А. Скарги
Б. Пальпація живота
В. Збільшені розміри печінки
Г. Скарги, дані пальпаціі живота
Відповіді на тести:
1 – Б; 2 – В;3 – В; 4 - Г
Відповіді до задач:
1-А, 2 – Г.
Література.
1. Педіатрія. Навчальний посібник / За ред. О.В. Тяжкої – К.: Медицина, 2005. – 550 с.
2. Практикум з пропедевтичної педіатрії з доглядом за дітьми. – Київ 2002. Знання України. Майданник В.Г., Дука К.Д., Бурлай В.Г.
3. Мазурин А.В., Воронцов И.В. Пропедевтика детских болезней.- СПб.: Фолиант, 1999. - 928 с.
4. Ю.В. Белоусов - Детская гастроэнтерология – Харьков: Консум, 2000 - 528 с.