- •1. Сучасне уявлення про діатези
- •2. Діагностичні критерії ад
- •3. Реабілітація дітей з ад
- •4. Діагностичні критерії лд
- •5. Реабілітаційні заходи при лд
- •6. Діагностичні критерії над
- •7. Реабілітація дітей з над
- •1. Функції вітаміну д
- •2. Вміст кальцію та фосфору в крові у різні періоди рахіту
- •3. Якісне визначення рівня кальцію в сечі (проба Сулковича)
- •4. Препарати вітаміну д
- •1. Класифікація дистрофій
- •1. Стислі відомості і диференціально-діагностичні ознаки порушень сфінктерного апарату шлунку (халазія, ахалазія, пілороспазм, пілоростеноз)
- •2. Синдром мальабсорбції
- •3. Аліментарна диспепсія
- •4. Алергічне ураження шлунково-кишкового тракту
- •6. Кишковий токсикоз, типи ексикозу,
- •1. Основні клінічні синдроми в залежності від етіології грві у дітей
- •4. Сучасна класифікація гострих бронхітів у дітей
- •5. Препарати для етіопатогенетичної терапії грві
- •1. Класифікація пневмоній. (1999р. 10 з'їзд педіатрів України).
- •2. Етіологія пневмоній різного походження
- •3. Сучасні погляди на антибіотикотерапію
- •Вибір стартового антибіотика при внутрішньолікарняній пневмонії
- •2. Хронічний облітеруючий бронхіоліт
- •3. Спадкові захворювання і вади розвитку бронхів та легень
- •4. Класифікація вад розвитку трахеї, бронхів, легенів та легеневих судин
- •1. Причинні фактори розвитку бронхіальної астми
- •2. Гіперреактивність бронхів.
- •5. Класифікація бронхіальної астми у дітей (1999)
- •6. Критерії тяжкості бронхіальної астми у дітей
- •7. Клінічні особливості бронхіальної астми у дітей
- •8. Ступеневий підхід до терапії бронхіальної астми
- •9. Препарати, що застосовуються для терапії бронхіальної астми у дітей
- •1. Особливості ревматизму у дітей
- •2. Принципи лікування активної фази ревматизму у дітей
- •2. Методи діагностики інфекції н. Pylori
- •3. Принципи терапії хронічного гастродуоденіту та виразкової хвороби
- •Фізіотерапевтичні засоби
- •4. Прогноз захворювання
- •Основні шляхи оздоровлення на поліклінічному етапі
- •1. Діагностика і диференціальна діагностика дискінезії і холецистохолангіту
- •Диференціально-діагностичні критерії типів дискінезій жовчовивідних шляхів
- •2. Прогноз:
- •Основні шляхи оздоровлення на поліклінічному етапі
- •3. Клінічні особливості хронічних гепатитів у залежності від ступеня активності
- •4. Діагностична програма для виявлення
- •1. Термінологія мікробно-запальних захворювань нирок та сечовивідних шляхів
- •2. Класифікація пієлонефриту у дітей
- •3. Основні принципи лікування пієлонефриту у дітей
- •3. Дезинтоксикаційна терапія:
- •4. Клініко-лабораторні ознаки гломерулонефриту та пієлонефриту у дітей
- •1. Сучасні уявлення щодо патогенезу гломерулонефриту
- •2. Класифікація первинного гломерулонефриту
- •3. Схема лікування гломерулонефриту
4. Препарати вітаміну д
Для профілактики і лікування рахіту застосовуються препарати вітаміну D — масляні, спиртові, водні розчини, таблетовані форми. Для профілактики рахіту -доцільним є використання масляних розчинів. Найбільш ефективний — водний розчин вітаміну D.
|
Назва препарату |
Вміст вітаміну D
| |
|
Розчин відехолу (D3) в олії (містить хол.екальциферол та холестерин) - 0,125% - 0,25% |
1 мл=25000 МО 1 мл=50000 МО |
1 крапля = 500 МО 1 крапля =1000 МО |
|
Розчин ергокальциферолу (D2) в олії — 0,125% — 0,0625% -0,5% |
1 мл=50000 МО 1 мл = 25000 МО 1 мл = 200000МО |
1 крапля =1250 МО 1 крапля = 500 МО 1 крапля=5000 МО |
|
Розчин ергокальциферолу (D2) в спирті — 0,5% |
1 мл = 200000 МО |
І крапля = 4000 МО |
|
Розчин відехолу (Оз) водний |
|
1 крапля =420 МО |
|
Відеїн-3, таблетки (містять відехол та казеїн)
|
|
1 таблетка = 2000МО або 5000 МО |
Гіпервітаміноз D.
Етіологія.
Гіпервітаміноз D виникає внаслідок передозування ергокальциферолу або при індивідуальній непереносності його.
Вміст Са при гіпервітамінозі D — більше 2,89 ммоль/л.
Клінічна класифікація гіпервітамінозу D у дітей (за Н. П. Бар-мебаєвою, В. І. Струковим, 1984).
Ступінь важкості і клінічні прояви:
1—легкий. Без токсикозу, зниження апетиту, пітливість, подразливість, порушення сну, затримка наростання маси тіла, під-вищення екскреції кальцію з сечею, проба Сулковича + + + +.
2 — середньої важкості. Помірний токсикоз, зниження апетиту, блювота, затримка або падіння масц тіла, прояви гіперкальціємії, гіпомагніємії, гіперцитремії, проба Сулковича різко позитивна (+ + + або ++++ ).
3 — важкий. Виражений токсикоз, вперте блювання, значна втрата маси тіла, приєднання ускладнень (пневмонія, пієлонеф-рит, міокардит, панкреатит), різкі зміни біохімічних показників.
Період: початковий, розпал, реконвалесценції, залишкових явищ: кальциноз різних органів і судин, їх склероз з розвитком коарктації аорти, стеноз легеневої артерії, уролітіаз, ХНН.
Перебіг: гострий—до 6 місяців, хронічний — понад 6 місяців.
Лікування гіпервітамінозу D
Негайно відмінити кальциферол.
Обмежити кількість коров'ячого молока, багатого на кальцій, призначити каші на овочевому відварі. Збільшити кількість випиваємої рідини.
В/в вводити глюкозу, плазму крові, альбумін, гемодез, розчин Рінгера, кокарбоксилазу, аскорбінову кислоту. Кортікостероїди (преднізолон по 1 мг/кг на добу з поступовим зменшенням дози протягом 8—10 днів).
Ретинол (5000—ІО ООО МО/добу), токоферол, вітаміни групи В. Введення великих доз ретинолу затримує розвиток гіпервітамінозу, а токоферол пригнічує окислення ліпідів і зменшує звапнення аорти і нирок. Для збільшення виділення кальцію використовують:
— кальцитонін (75—150 ОД щоденно в/м);
— ЗО % розчин амонію хлориду (по 1 чайній ложці 3 рази на день);
— Трилон Б (динатрієва сіль етилендіамінтетраоцтової кислоти) по 50 мг/кг на добу 2—3 рази на день, інколи в/в кра-пельно (добову дозу вводять протягом 3—4 годин).