
- •1. Сучасне уявлення про діатези
- •2. Діагностичні критерії ад
- •3. Реабілітація дітей з ад
- •4. Діагностичні критерії лд
- •5. Реабілітаційні заходи при лд
- •6. Діагностичні критерії над
- •7. Реабілітація дітей з над
- •1. Функції вітаміну д
- •2. Вміст кальцію та фосфору в крові у різні періоди рахіту
- •3. Якісне визначення рівня кальцію в сечі (проба Сулковича)
- •4. Препарати вітаміну д
- •1. Класифікація дистрофій
- •1. Стислі відомості і диференціально-діагностичні ознаки порушень сфінктерного апарату шлунку (халазія, ахалазія, пілороспазм, пілоростеноз)
- •2. Синдром мальабсорбції
- •3. Аліментарна диспепсія
- •4. Алергічне ураження шлунково-кишкового тракту
- •6. Кишковий токсикоз, типи ексикозу,
- •1. Основні клінічні синдроми в залежності від етіології грві у дітей
- •4. Сучасна класифікація гострих бронхітів у дітей
- •5. Препарати для етіопатогенетичної терапії грві
- •1. Класифікація пневмоній. (1999р. 10 з'їзд педіатрів України).
- •2. Етіологія пневмоній різного походження
- •3. Сучасні погляди на антибіотикотерапію
- •Вибір стартового антибіотика при внутрішньолікарняній пневмонії
- •2. Хронічний облітеруючий бронхіоліт
- •3. Спадкові захворювання і вади розвитку бронхів та легень
- •4. Класифікація вад розвитку трахеї, бронхів, легенів та легеневих судин
- •1. Причинні фактори розвитку бронхіальної астми
- •2. Гіперреактивність бронхів.
- •5. Класифікація бронхіальної астми у дітей (1999)
- •6. Критерії тяжкості бронхіальної астми у дітей
- •7. Клінічні особливості бронхіальної астми у дітей
- •8. Ступеневий підхід до терапії бронхіальної астми
- •9. Препарати, що застосовуються для терапії бронхіальної астми у дітей
- •1. Особливості ревматизму у дітей
- •2. Принципи лікування активної фази ревматизму у дітей
- •2. Методи діагностики інфекції н. Pylori
- •3. Принципи терапії хронічного гастродуоденіту та виразкової хвороби
- •Фізіотерапевтичні засоби
- •4. Прогноз захворювання
- •Основні шляхи оздоровлення на поліклінічному етапі
- •1. Діагностика і диференціальна діагностика дискінезії і холецистохолангіту
- •Диференціально-діагностичні критерії типів дискінезій жовчовивідних шляхів
- •2. Прогноз:
- •Основні шляхи оздоровлення на поліклінічному етапі
- •3. Клінічні особливості хронічних гепатитів у залежності від ступеня активності
- •4. Діагностична програма для виявлення
- •1. Термінологія мікробно-запальних захворювань нирок та сечовивідних шляхів
- •2. Класифікація пієлонефриту у дітей
- •3. Основні принципи лікування пієлонефриту у дітей
- •3. Дезинтоксикаційна терапія:
- •4. Клініко-лабораторні ознаки гломерулонефриту та пієлонефриту у дітей
- •1. Сучасні уявлення щодо патогенезу гломерулонефриту
- •2. Класифікація первинного гломерулонефриту
- •3. Схема лікування гломерулонефриту
9. Препарати, що застосовуються для терапії бронхіальної астми у дітей
1. Нестероїдні протизапальні препарати: хромоглікат натрію (ін тал, іфірал, ломудал, кромолін), недокроміл натрію (тайлед тайледмінт).
2. р-2 агоністи короткої дії: сальбутамол (вентолін, альбутерол) фенотерол (беротек), тербуталін (бріканіл) іпрадол.
3. р-2 агоністи пролонгованої дії: сальметерол (серевент), формо-терол (фораділ).
4. Теофіліни пролонгованої дії: вентакс, теопек, теодур, теотард теоклір, ретафіл, тео-SR, пролонгатум, еуфілонг.
5. Холінолітики: іпратропіума бромід (атровент).
6. Комбіновані препарати: іпратропіума бромід+ фенотерол (бе родуал); хромоглікат натрію+фенотерол (дітек).
7. Інгаляційні кортикостероїди: бекломегазон (альцедин, бекотид беклофорт, беклокорт), бекломет, бутезонід, флунізолід (інга корт), тріамцинолона ацетонід (азмакорт), флутіказон (фліксо тид, флувент).
1. Особливості ревматизму у дітей
1. Ведучою ознакою е кардит (частіше міокардит та ендокардит).
2. Частіше за дорослих формуються вади серця.
3. Рідше за дорослих діагностується поліартрит.
4. Частіше за дорослих спостерігаються хорея, анулярні висипання, ревматичні вузлики та інші позасерцеві прояви ревматизму.
5. У цілому характерний більш важкий, ніж у дорослих перебіг захворювання, схильність до рецидивування.
6. Ефективність своєчасної раціональної терапії вища ніж у дорослих.
2. Принципи лікування активної фази ревматизму у дітей
А. Базисна протиревматична терапія.
Режим .
|
Постільний (тривалість визначається ступенем НК, потім напівпостільний) |
Дієта |
Стіл № 10 |
Антибактеріальна терапія |
Пеніцилін в/м 1,5-— 2 млн. за добу 14—15 днів, потім біцилін — 5 в/м 750 тне. — 1,5 млн. щомісячно (при Інтолерантності до пеніциліну — еритроміцин, цефало- Спорини) |
Протизапальна терапія |
Аспірин 0,2 г/рік/добу 6 — 8 тижнів (вольтарен, індо-і метацин) |
Гіпосенсибілізуюча терапія |
Супрастин, діазолін по 7 — 10 днів, тавегіл, фенкарол по 2 — 3 тижні (загалом 6 — 8 тижнів) |
Вітамінотерапія:
Аскорутин, аскорбінова кислота, рутин, галаском бін — 6—8 тижнів
3. Первинна профілактика ревматизму у дітей
1. Загальнооздоровчі заходи — раціональний режим дня, повно-1 цінне харчування, достатнє перебування на свіжому повітрі,] заняття фізичною культурою.
2. Рання діагностика та лікування вогнищ хронічної інфекції.
3. Раціональне лікування ангін та інших стрептококових інфекцій (включаючи 7—10 денний курс препаратів пеніциліну, особливо дітям із обтяженою по ревматизму спадковістю).
Б.Терапія за показанням
Міокардит |
— Кардіометаболічні засоби: мілдронат, карнітин, оротат калію, панангін, аспаркам, фосфаден, рібо-ксин (загалом 6 — 8 тижнів). — - Рослинні седативні засоби: валеріана, пустирник, корвалол (загалом 6 — 8 тижнів). |
Ендокардит, високий ступінь активності |
Глюкокортикостероїди — частіше преднізолон 0,7 — 1 мг/кг/ добу 2 тижні, потім повільне зниження дози (загалом 6 — 8 тижнів). |
Недостатність кровообігу |
— Інотропні засоби: серцеві глікозиди (дігоксин, кор-глікон, строфантин), допамін. — Діуретики: (фуросемід, гіпотіазид, спіронолактон). — Інгібітори АПФ: (капотен, каптопріл). |
Поліартрит |
Місцеве сухе тепло, зігріваючі напівспиртові компре си, компреси з дімексидом + гідрокортизоном + анальгіном+дімедролом + та інші |
Хорея |
— Седативні: (броміди, фенобарбітал, седуксен, еле-ніум, аміназин), електросон, хвойні ванни щоден-но або через день № 10—20. — Вітаміни групи В. — Засоби, що покращують мікроциркуляцію: компла-мін, теонікол, кавінтон (загалом 4 — 6 тижнів). |