8

Міністерство охорони здоров’я україни

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені О.О.БОГОМОЛЬЦЯ

“Затверджено”

на методичній нараді

кафедри патоморфології

Завідувач кафедри

професор________________________

Благодаров В.М.

“______” _____________ 2007р.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО (СЕМІНАРСЬКОГО) ЗАНЯТТЯ

Навчальна дисципліна	Патоморфологія
Модуль №	1
Змістовний модуль №	2
Тема заняття	Ексудативне запалення
Курс	3
Факультет	медичний

Київ 2007

1. Актуальність теми: Запалення - це складна, комплексна, переважно місцева судинно-мезенхімальна реакція, яка виникає у відповідь на дію різноманітних патогенних агентів або агресивних стимулів. Ця реакція носить пристосувально-захисний характер, набута у філогенезі і спрямована на знешкодженняяк самих агентів, що його викликали, так і наслідків їх патогенної дії. Але при певних умовах запалення набуває більш агресивного прояву, що призводить до більш виразних деструктивних змін тканини на території його реалізації, може супроводжуватися реакціями гіперчутливості, набувати розповсюдженого характеру, закінчуватись склерозом або фіброзом, а також може призводити до смерті хворих.

Тому вивчення закономірностей виникнення запалення, особливостей клініко-морфологічних проявів його в органах і тканинах та наслідків різних типів запалення є необхідним для студентів при вивченні спеціальної патологічної анатомії та клінічних дисциплін, а також в практичній діяльності майбутнього лікаря для діагностики та лікування соматичних та інфекційних захворювань.

2. Конкретні цілі:

1. Знати клітинні системи захисту та кінетику запальної реакції.

2. Класифікувати види запалення.

3. Діагностувати різні типи ексудативного запалення за морфологічними змінами органів та тканин.

4. Проаналізувати особливості морфологічних проявів різних видів ексудативного запалення в залежності від етіології та локалізації його у внутрішніх органах.

5. Пояснювати функціональне значення різних видів ексудативного запалення та його наслідків в залежності від етіології та його локалізації у внутрішніх органах.

6. Трактувати медичну термінологію, що використовується при написанні діагнозів, лікарських заключень та оформленні медичної документації.

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

Назви попередніх дисциплін	Отримані навики
1. Нормальна гістологія 2. Нормальна фізіологія 3. Біохімія 4. Мікробіологія	Представити систему мононуклеарних фагоцитів. Описати складові елементи гістіона (структурної одиниці сполучної тканини) Порівняти морфологію та функцію зрілих форменних елементів крові, лаброцитів, макрофагів та фібробластів. Класифікувати та ідентифікувати типи епітеліальних покривів. Зобразити схематично мікроциркуляторне русло в різних органах.