4.Лімфоцити

5.Нейтрофіли

124. Основні морфологічні форми гнійного запалення:

1.Госта форма

2.Хронічна форма

3.Абсцес

4.Флегмона

5.Фістула

125. Найчастіше дифтеритичне запалення розвиваеться:

1.Жовчний міхур

2.Справжні голосові зв`язки

3.Шийка матки

4.Шкіра

5.Серце

126. Фібринозне запалення є морфологічною основою таких хвороб і станів:

1.Дизентерія

2.Грип

3.Уремія

4.Катаральна ангіна

5.Дифтерія

127. Мікроскопічно ексудат при крупозному запаленні має вигляд:

1.Безструктурних гомогенних мас

2.Сіточки, в якій містяться лейкоцити

3.Однорідних мас з лейкоцитами

4.Скупчення “персневидних” клітин

5.Суданофільних мас

128. При крупозному запаленні у підлеглій тканині спостерігається:

1.Гнійний ексудат

2.Набряк

3.Некроз

4.Повнокров`я судин

5.Клітинна інфільтрація

129. ”Волохате серце “ є проявом:

1.Гнійного перикардиту

2.Серозного перикардиту

3.Фібринозного перикардиту

4.Бородавчастого ендокардиту

5.Сирозного міокардиту

130. Назва серця при фібринозному перикардиті:

1.”Бичаче”

2.”Волохате”

3.”Мускатне”

4.”Легеневе”

5.”Глазуроване”

131. Кліничний симптом “шум тертя перикарду” обумовлений:

1.Гнійним перикардитом

2.Серозним перикардитом

3.Фібринозним перикардитом

4.Бородавчастим ендокардитом

5.Серозним міокардитом

132. Ексудат на серозних оболонках при крупозному запаленні нагадує:

1.Зерна саго

2.Цукрову глазур

3.”Жирові кісти”

4.Ниточки

5.Волоски

133. Приклад фібринозного запалення у легенях:

1.Крупозна пневмонія

2.Вогнищева пневмонія

3.Бронхопневмонія

4.Абсцедируюча пневмонія

5.Гіпостатична пневмонія

134. На слизових оболонках, вистелених плоским епітелієм, частіше розвивається:

1.Крупозне запалення

2.Дифтеритичне запалення

135. На слизових оболонках, вистелених призматичним епітелієм, частіше розвивається:

1.Крупозне запалення

2.Дифтеритичне запалення

136. При дефтерії у трахеї розвивається:

1.Крупозне запалення

2.Дифтеритичне запалення

137. При дефтерії у зіві розвивається:

1.Крупозне запалення

2.Дифтеритичне запалення

138. Частіше перебіг фібринозного запалення:

1.Гострий

2.Затяжний

3.Рецидивуючий

4.Хронічний

5.Хвилеподібний

139. Організація фібринозного ексудату на серозних оболонках призводить до:

1.Його розсмоктування

2.Його відторгнення

3.Формування синехій

4.Некрозу

5.Облітерації порожнини

140. Морфологічні особливості хронічного гнійного запалення:

1.Зростання ступеня гіперемії

2.Зменшення ступеня гіперемії

3.Відсутність гіперемії

4.Поява у гної лімфоцитів, або плазмоцитів

5.Поява у гної гістіоцитів

141. Основні форми гострого каторального запалення:

1.Геморагічна

2.Слизова

3.Серозна

4.Іхорозна

5.Гнійна

142. Морфологічні особливості тканини при хронічному катаральному запаленні:

1.Розвиток гіпертрофії

2.Набряк

3.Збільшення гіперемії

4.Розвиток атрофії

5.Розвиток ішемії

143. Назвати форму ексудативного запалення, що не зустрічається в патології:

1.Серозно-фібрінозна форма

2.Фібринозно-геморагічна форма

3.Фібринозна-гнійна форма

4.Фібринозно-катаральна форма

144. Тривалий перебіг гнійного запалення призводить до:

1.Повного одужання

2.Ліпофусцинозу

3.Амілоїдозу

4.Простого ожиріння

5.Гемосидерозу

145. Катаральне запалення виникае:

1.У внутрішніх органах

2.У підшкірній клітковині

3.На шкірі

4.На слизових оболонках

5.В міжм`язових прошарках

146. Макроскопічно гній має вигляд:

1.Мутних густих мас

2.Прозорих рідких мас

3.Слизових мас

4.Жовто-зелений

5.Яскраво-червоний

147. Дифузне гнійне запалення називається:

1.Флегмоною

2.Кістою

3.Виразкою

4.Ерозією

5.Абсцесом

148. Вогнищеве гнійне запалення називається:

1.Флегмоною

2.Кістою

3.Виразкою

4.Ерозією

5.Абсцесом

149. ”Гнійне тільце” – це:

1.Некротизована тканина

2.Загибла бактерія

3.Нейтрофіл у стадії жирової дистрофії

4.Активований лімфоцит

5.Моноцит/ макрофаг

150. Нейтрофіл в ексудаті перетворюється на “гнійне т ільце”через:

1.1-2 години+2. 8-12 годин

3.20-24 години

4.2-3 доби

5.1-2 тижні

151. В абсцесі скупчення гною по периферії оточені:

1.Епітеліоїдними клітинами

2.Клітинами Пирогова – Лангханса

3.Грануляційною тканиною

4.Гладком`язоваю тканиною

5.Лімфоцитами

152. Грануляційна тканина, що відмежовує порожнину абсцеса, називається:

1.Фіброзною капсулою

2.Стінкою кісти

3.Адвентицією

4.Пієлітом

5.Піогенною мембраною

153. В хронічному абсцесі внутрішній шар піогенної мембрани складається з:

1.Зрілої сполучної тканини

2.Грануляційної тканини

3.Гладком`язової тканини

4.Епітеліоїдних клітин

5.Клітин Пирогова – Лангханса

154. В хронічному абсцесі зовнішній шар піогенної мембрани складається з:

1.Зрілої сполучної тканини

2.Грануляційної тканини

3.Гладком`язової тканини

4.Епітеліоїдних клітин

5.Клітин Пирогова – Лангханса

155. Флегмона частіше виникає в:

1.Слизових оболонках

2.Серозних оболонках

3.Жировій клітковини

4.Порожнистих органах

5.Міжм`язових прошарках

156. Целюліт – це флегмона:

1.Слизових оболонок

2.Серозних оболонок

3.Жирової клітковини

4.Порожнистих органів

5.Міжм`язових прошарків

157. Гнійне запалення порожнин тіла або порожнистих органів називається:

1.Абсцесом

2.Целюлітом

3.Фістулою

4.Норицею

5.Емпіємою

158. Флегмона жирової клітковини називається:

1.Абсцесом

2.Целюлітом

3.Фістулою

4.Норицею

5.Емпіємою

159. Канал, що з`єднує вогнище гнійного запалення з поверхнею тіла чи порожниною тіла, називається:

1.Абсцесом

2.Целюлітом

3.Фістулою

4.Норицею

5.Емпіємою

160. До складу ексудату при катаральному запаленні входить:

1.Слиз

2.Лейкоцити

3.Ліпіди

4.Десквамований епітелій

5.Фібрин

161. Слизова оболонка при гострому катаральному запаленні:

1.Не змінена

2.Гіперемована

3.Набрякла

4.Атрофована

5.Інфільтрована клітинами

162. При геморагічному запаленні до складу ексудату входить велика кількість:

1.Лейкоцитів

2.Слизу

3.Десквамований епітелій

4.Еритроцитів

5.Фібрину

163. Іхорозне – це:

1.Гнійне запалення

2.Фібринозне запалення

3.Гнильне запалення

4.Катаральне запалення

5.Серозне запалення