Запалення – складна, комплексна, стромально-судинна, переважно місцева, із залученням всього макроорганізму реакція у відповідь на пошкодження, яка здійснюється стадійно і спрямована на ліквідацію пошкоджуючого агента та відновлення пошкодженої структури.
Запалення– типовий патологічний процес, закономірності розвитку якого проявляють себе не залежно від причини, локалізації, виду організму та його індивідуальних властивостей.
Макроскопічними (зовнішніми) ознаками запалення є припуклість, почервоніння, жар, біль, порушення функції.
Стадіями запального процесу є альтерація, ексудація, проліферація.
Класифікація запалення здійснюється за наступними принципами: - переважанням стадії (ексудативне та проліферативне), - типом пошкодження (імунне та неімунне), - перебігом процесу (гостре та хронічне).
Альтерація проявляється у розвиткові дистрофічно-деструктивних змін у клітинах або елементах сполучної тканини (позаклітинного матриксу) у місці дії патогенного чинника з вивільненням біологічно активних речовин – медіаторів запалення (плазменних – калікреїн-кінінової системи та системи комплементу; та клітинних – серотоніну, гістаміну, тромбоксанів, простагландінів…).
Внаслідок з’єднання медіаторів запалення з рецепторами ендотелію виникає стадійна реакція мікроциркуляторного русла яка полягає у короткочасних спазмі та дилатації артеріолярної ланки мікроциркуляторного русла, а також у стійкій венозній гіперемії. Наслідком реації мікроциркуляторного русла є розвиток наступних стадій запального процесу.
Стадія ексудації полягає у формуванні запальної рідини (ексудату) в осередку пошкодження, яка складається із компонентів плазми крові та формених елементів. Внаслідок варіювання тих чи інших компонентів розрізняють різні типи ексудатів (серозний, фібринозний, геморагічний, гнійний, гнилісний, слизовий).
Стадія проліферації характеризується розмноженням клітин гематогенного та гістіогенного походження в осереду запалення, причому скупчення проліферуючих клітин може розташовуватись дифузно, осередково у місці пошкодження або з утворенням поліпів та конділом.
Гранульоматозне запалення є варіантом хронічного запалення, при якому у клітинному інфільтраті переважають похідні моноцитів крові: макрофаги, епітеліоїдні та гігантські багатоядерні клітини, які формують осередкові скупчення у вигляді щільних вузликів.
Імунне запалення – є стадійним процесом у відповідь на антигенну стимуляцію. Розрізняють специфічну та неспецифічну стадії. У специфічну стадію відбувається антигенне пошкодження тканин, неспецифічна стадія характеризується процесами ексудації або проліферації.
Імунні порушення гуморального типу проявляються зменшенням стійкості організму до первинних бактеріальних інфекцій, для імунних порушень клітинного типу харктерно зменшення стійкості до вірусних, протозойних та грибкових інфекцій, збільшення частоти виникнення злоякісних пухлин, приживлення на довгий час трансплантатів та аутоімунні реакції.
Як приклад імунопатологічної реакції організму, яка супроводжується пошкодженнями власних тканин, є аллєргія.
Цей розділ вміщує два підрозділи – у першому розміщені питання, які охоплюють основні закономірності запального процесу та варіанти ексудативного запалення; у другому – тестові завдання присвячені продуктивному та імунному запаленню.