95. Інфаркт головного мозку частіше розвивається на фоні:

1. Ревматизму

2. Атеросклерозу

3. Гемофілії

4. Гіпертонічної хвороби

5. Тромбофлебіту вен гомілки

96. Наслідки інфарктів:

1. Організація

2. Оборотність процесу

3. Утворення кісти

4. Невідомі

5. Нагноєння

97. Наслідки інфарктів:

1. Петрифікація або гемосидероз

2. Оборотність процесу

3. Гангренозний розпад

4. Невідомі

5. Загальна смерть організму

98. Наслідок інфаркту, який завершується утворенням сполучнотканинного рубця:

1. Організація

2. Утворення кісти

3. Нагноєння

4. Утворення спайок

5. Гангренозний розпад

99. Наслідок інфаркту, з утворенням сполучнотканинного рубця на серозних оболонках, у місці контакту зі змертвілою тканиною:

1. Організація

2. Утворення кісти

3. Нагноєння

4. Утворення спайок

5. Гангренозний розпад

100. Наслідок інфаркту головного мозку:

1. Організація

2. Утворення кісти

3. Нагноєння

4. Утворення спайок

5. Гангренозний розпад

101. Приєднання інфекції до інфаркту викликає:

1. Організацію

2. Утворення кісти

3. Нагноєння

4. Утворення спайок

5. Гангренозний розпад

102. Інфаркти кишечника зазанають:

1. Організації

2. Утворення кісти

3. Нагноєння

4. Утворення спайок

5. Гангренозного розпаду

103. Процесу організації інфаркту передує:

1. Демаркаційна запальна реакція

2. Проліферація клітин

3. Гіаліноз

4. Новоутворення тканин

5. Амілоїдоз

104. Проліферація клітин по периферії інфаркту спостерігається вже в кінці:

1. Першої години

2. Першої доби

3. Третьої доби

4. Першого тижня

5. Першого місяця

105. Прижиттєве зсідання крові у просвіті судин або у порожнинах серця називається:

1. Емболія

2. Тромбоз

3. Інфаркт

4. Ішемія

5. Фібриноліз

106. Циркуляція у крові або лімфі часток, що не зустрічаються у нормі, називається:

1. Емболія

2. Тромбоз

3. Інфаркт

4. Ішемія

5. Фібриноліз

107. Стадії тромбоутворення:

1. Альтерації

2. Дистрофії

3. Аглютинація тромбоцитів

4. Фібринолізу

5. Утворення фібрину

108. Стадії тромбоутворення:

1. Альтерації

2. Дистрофії

3. Аглютинація еритроцитів

4. Фібринолізу

5. Преципітація білків плазми

109. Групи чинників, які беруть участь у тромбоутворенні:

1. Спадкові

2. Загальні

3. Набуті

4. Місцеві

5. Вторинні

110. До загальних чинників тромбоутворення належать:

1. Порушення регуляції систем гемостазу і фібринолізу

2. Зміна якісного складу крові

3. Зміни стінки судини

4. Уповільнення току крові

5. Турбулентний кровотік

111. До місцевих чинників тромбоутворення належать:

1. Порушення регуляції систем гемостазу і фібринолізу

2. Зміна якісного складу крові

3. Зміни стінки судини

4. Уповільнення току крові

5. Активація системи комплементу

112. Тромби частіше зустрічаються у:

1. Артеріях

2. Венах частин тіла вище діафрагми

3. Венах частин тіла нижче діафрагми

4. Капілярах

5. Артеріоло-венулярних шунтах

113. Морфологія тромбу:

1. Зазвичай фіксований до стінки судини

2. Зазвичай вільно розташований у просвіті судини

3. Щільної консистенції

4. Еластичний

5. Поверхня нерівна

114. Морфологія тромбу:

1. Поверхня гладенька

2. Поверхня гофрована

3. Поверхня суха

4. Крихкий

5. Еластичний

115. Класифікація тромбу за будовою та зовнішнім виглядом:

1. Білий

2. Білий з червоним вінчиком

3. Геморагічний

4. Ішемічний

5. Змішаний

116. Класифікація тромбу за будовою та зовнішнім виглядом:

1. Червоний

2. Білий з червоним вінчиком

3. Геморагічний

4. Ішемічний

5. Гіаліновий

117.Основну масу тромбу складає:

1. Тромбоцити

2. Еритроцити

3. Лейкоцити

4. Фібрин

5. Альбумін

118. Склад білого тромбу:

1. Тромбоцити

2. Еритроцити

3. Лейкоцити

4. Фібрин

5. Альбумін

119. Склад червоного тромбу:

1. Тромбоцити

2. Еритроцити

3. Лейкоцити

4. Фібрин

5. Альбумін