34

BASIC PATHOLOGY PRETEST

4.2 Порушення кровообігу II. Стаз. Тромбоз. Емболія. Інфаркт. Двз-синдром

1. Характеристика стазу:

1. Різке уповільнення кровотоку

2. Зупинка кровотоку

3. Злипання еритроцитів та інших формених елементів крові

4. Недостатній приток крові до органу

5. Судинний некроз

2. Характеристика передстазу:

1. Різке уповільнення кровотоку

2. Зупинка кровотоку

3. Злипання еритроцитів та інших формених елементів крові

4. Недостатній приток крові до органу

5. Судинний некроз

3. Характеристика сладж-феномену:

1. Різке уповільнення кровотоку

2. Зупинка кровотоку

3. Злипання еритроцитів та інших формених елементів крові

4. Недостатній приток крові до органу

5. Судинний некроз

4. Характеристика інфаркта:

1. Різке уповільнення кровотоку

2. Зупинка кровотоку

3. Злипання еритроцитів та інших формених елементів крові

4. Недостатній приток крові до органу

5. Судинний некроз

5. Характеристика ішемії:

1. Різке уповільнення кровотоку

2. Зупинка кровотоку

3. Злипання еритроцитів та інших формених елементів крові

4. Недостатній приток крові до органу

5. Судинний некроз

6. Стан, що харктеризується зупинкою кровотоку в судинах мікроциркуляторного русла:

1. Передстаз

2. Стаз

3. Сладж-феномен

4. Ішемія

5. Інфаркт

7. Стан, що характеризується різким уповільненням кровотоку і передує стазу:

1. Передстаз

2. Стаз

3. Сладж-феномен

4. Ішемія

5. Інфаркт

8. Стан, що характеризується злипанням еритроцитів та інших формених елементів:

1. Передстаз

2. Стаз

3. Сладж-феномен

4. Ішемія

5. Інфаркт

9. Стан, що характеризується зменшенням кровонаповнення тканин внаслідок недостатнього притоку крові:

1. Передстаз

2. Стаз

3. Сладж-феномен

4. Ішемія

5. Інфаркт

10. Судинний (ішемічний) некроз називається:

1. Передстаз

2. Стаз

3. Сладж-феномен

4. Ішемія

5. Інфаркт

11. Характеристика сладж-феномену:

1. Злипання еритроцитів та інших формених елементів

2. Зростання в’язкості плазми

3. Зменшення в’язкості плазми

4. Погіршання перфузії крові через мікросудини

5. Покращання перфузії крові через мікросудини

12. Сладж-феномен можна розглядати як різновид:

1. Повнокрів’я

2. Тромбозу

3. Стазу

4. Інфаркту

5. Емболії

13. Причини стазу:

1. Артеріальне повнокрів’я

­­­2. Венозне повнокрів’я

3. Малокрів’я

4. Нормальний кровоток

5. Порушення інервації мікроциркуляторного русла

14. Причини застійного стазу:

1. Артеріальне повнокров’я

2. Венозне повнокрів’я

3. Малокрів’я

4. Нормальний кровоток

5. Порушення інервації мікроциркуляторного русла

15. Причини ішемічного стазу:

1. Артеріальне повнокрів’я

­­­2. Венозне повнокрів’я

3. Малокрів’я

4. Нормальний кровоток

5. Порушення інервації мікроциркуляторного русла

16. Морфологічні ознаки стазу:

1. Втрата еритроцитами частини гемоглобіну

2. Еритроцити не змінюються

3. Набряк еритроцитів

4. Вихід плазми з гемоглобіном за межі судини

5. Не має ознак

17. Морфологічні ознаки стазу:

1. Тромбоз

2. Ущільнена еритроцитарна маса, бідна гемоглобіном

3. Тканина навколо судини не змінена

4. Тканина навколо судини мідно-червона

5. Іноді зустрічаються перваскулярні крововиливи

18. Лейкоцитарні стази зустрічаються:

1. При лейкозах і гострих інфекціях

2. У нормі

3. У ділянці травми

4. Не зустрічаються взагалі

5. При колаптоїдних станах

19. Можливі варіанти завершення стазу:

1. Оборотність процесу

2. Некробіоз

3. Некроз

4. Невідомі

20. Стази та престатичні стани спостерігаються при:

1. Ангіоневротичних кризах

2. У нормі

3. Гострих формах запалення

4. Шоку

5. На стадії ремісії хронічного запалення

21. Гіпоксемічна гіпоксія розвивається при:

1. Отруєнні бертолетовою сіллю, чадним газом

2. Пневмосклерозах

3. Емфіземі легень

4. Вадах серця

5. Лейкозах, анеміях

22. Анемічна гіпоксія розвивається при:

1. Отруєнні бертолетовою сіллю, чадним газом

2. Пневмосклерозах

3. Емфіземі легень

4. Вадах серця

5. Лейкозах, анеміях

23. Різновиди ішемії за розповсюдженням:

1. Первинна

2. Вторинна

3. Загальна

4. Місцева

5. Спадкова

24. Різновиди місцевого малокрів’я:

1. Ангіоспастична

2. Обтураційна

3. Колатеральна

4. Запальна

5. Постанемічна

25. Різновиди місцевого малокрів’я:

1. Компресійна

2. Дисциркуляторна

3. Колатеральна

4. Запальна

5. Постанемічна

26. Причини ангіоспастичної ішемії:

1. Спазм артерії

2. Тромбоз

3. Облітерація просвіту судини

4. Емболія судини

5. Накладання джгута

27. Причини обтураційної ішемії:

1. Спазм артерії

2. Тромбоз

3. Облітерація просвіту судини

4. Емболія судини

5. Накладання джгута

28. Причини компресійної ішемії:

1. Спазм артерії

2. Тромбоз

3. Облітерація просвіту судини

4. Емболія судини

5. Накладання джгута

29. Причини компресійної ішемії:

1. Перев’язка судини лігатурою

2. Здавлювання судини зовні пухлиною

3. Здавлювання судини зовні випотом

4. Перерозподіл крові при гіперемії після анемії

5. Звуження просвіту атеросклеротичною бляшкою

30. Причина дисциркуляторної ішемії:

1. Перев’язка судини

2. Здавлювання судини зовні пухлиною

3. Здавлювання судини зовні випотом

4. Перерозподіл крові при гіперемії після анемії

5. Звуження просвіту атеросклеротичною бляшкою

31. Причина обтураційної ішемії:

1. Перев’язка судини

2. Здавлювання судини зовні пухлиною

3. Здавлювання судини зовні випотом

4. Перерозподіл крові при гіперемії після анемії

5. Звуження просвіту атеросклеротичною бляшкою

32. Різновиди ішемії за характером перебігу:

1. Загальна

2. Місцева

3. Вторинна

4. Гостра

5. Хронічна

33. При гострій ішемії виникають:

1. Дистрофічно-некробіотичні зміни паренхіми

2. Атрофія паренхіми

3. Паренхіма не змінюється

4. Склероз строми

5. Набряк строми

34. При хронічній ішемії виникають:

1. Дистрофічно-некробіотичні зміни паренхіми

2. Атрофія паренхіми

3. Паренхіма не змінюється

4. Склероз строми

5. Набряк строми

35. Гістохімічні та ультраструктурні зміни при гострій ішемії тканани:

1. Збільшення вмісту глікогена

2. Зникнення глікогена

3. Зниження активності окисно-відновних ферментів

4. Мітохондрії не змінені

5. Деструкція мітохондрій

36. Реактиви, які використовують для макроскопічної діагностики зон ішемії:

1. Реактив Шиффа

2. Солі тетразолія

3. Телуріт калія

4. Судан ІІІ

5. Розчин Люголя

37. Телуріт калія, солі тетеразолія забарвлюють зони ішемії у :

1. Жовтий колір

2. Червоний колір

3. Не забарвлюють

4. Сірий колір

5. Чорний колір

38. Телуріт калія, солі тетразолія забарвлюють ділянки поза зоною ішемії у:

1. Жовтий колір

2. Червоний колір

3. Не забарвлюють

4. Сірий колір

5. Чорний колір

39. Різновиди інфарктів залежно від форми:

1. Клиновидний

2. Неправильної форми

3. Тотальний

4. Субтотальний

5. Мікроінфаркт

40. У селезінці, нирках, легенях за формою інфаркт:

1. Клиновидний

2. Неправильної форми

3. Тотальний

4. Субтотальний

5. Мікроінфаркт

41. У серці, мозкові, кишечнику за формою інфаркт:

1. Клиновидний

2. Неправильної форми

3. Тотальний

4. Субтотальний

5. Мікроінфаркт

42. Різновиди інфарктів за розмірами:

1. Клиновидний

2. Неправильної форми

3. Тотальний

4. Субтотальний

5. Мікроінфаркт

43. Інфаркт, який охоплює більшу частину органа:

1. Клиновидний

2. Неправильної форми

3. Тотальний

4. Субтотальний

5. Мікроінфаркт

44. Інфаркт, який охоплює увесь орган:

1. Клиновидний

2. Неправильної форми

3. Тотальний

4. Субтотальний

5. Мікроінфаркт

45. Інфаркт, який видимий лише під мікроскопом:

1. Клиновидний

2. Неправильної форми

3. Тотальний

4. Субтотальний

5. Мікроінфаркт

46. Форма інфаркта залежить від:

1. Типу некрозу

2. Вмісту білків у тканині

3. Вмісту рідини у тканині

4. Ангіоархітектоніки органу

5. Типу інервації

47. Клиновидний інфаркт виникає при:

1. Перевазі у тканині білків

2. Перевазі у тканині рідини

3. Магістральному типі ангіоархітектоніки

4. Розсипному типі ангіоархітектоніки

5. Змішаному типі ангіоархітектоніки

48. Неправильної форми інфаркт виникає при:

1. Перевазі у тканині білків

2. Перевазі у тканині рідини

3. Магістральному типі ангіоархітектоніки

4. Розсипному типі ангіоархітектоніки

5. Змішаному типі ангіоархітектоніки

49. У клиновидного інфаркта верхівка орієнтована у напрямку до:

1. Воріт органа

2. Капсули органа

3. Певної орієнтації не має

4. Паренхіми органу

5. Різноспрямована

50. У клиновидного інфаркта основа орієнтована у напрямку до:

1. Воріт органа

2. Капсули органа

3. Певної орієнтації не має

4. Паренхіми органу

5. Різноспрямована

51. Інфаркт по типу коагуляційного некроза розвивається у:

1. Серці

2. Нирках

3. Мозкові

4. Селезінці

5. Кишкечнику

52. Інфаркт по типу колікваційного некроза розвивається у:

1. Серці

2. Нирках

3. Мозкові

4. Селезінці

5. Кишкечнику