Розділ 7

Пухлини – нестримне розмноження клітин, не координоване із ростом оточуючої тканини для якого характерні атипізм, автономність та пухлинна прогресія.

Атипізм – відмінності від загально прийнятої норми. Морфологічний атипізм проявляється на різних рівнях структурної організації і проявляється у тканинному, клітинному та субклітинному варіантах.

Незалежність від регуляторних систем організму досягається шляхом синтезу пухлинною клітиною факторів росту та рецепторів до цих факторів росту.

Прогресія полягає у постійному нбуванні більш злоякісних властивостей внаслідок нестійкості генетичної інформації.

При утворенні пухлин зберігається ультраструктурне диференціювання, притаманне для того чи іншого виду тканини.

Основними принципами класифікації пухлин є: - їх гістогенетичне походження, - клінічний перебіг, - характер росту, - ступінь диференціювання.

Клітини пухлини у своєму диференціюванні з клітин попередників відхиляються від звичайної морфофункціональної спрямованності, з’являються нові властивості, які не зустрічаються за нормального розвитку тканин.

Пухлини являють собою наслідок порушення росту та розвитку тканин. Передпухлинними змінами вважаються: нерівномірна дифузна гіперплазія, осередкові проліферати, метаплазія, дисплазія.

Дисплазія – зворотні та контрольовані порушення диференціювання при проліферації камбіальних елементів з розвитком їх атипізму, порушенням гістоструктури без інвазії мембрани.

Метаплазія – перехід одного виду тканини в інший у межах одного зародкового шару.