149. Мікроскопія плазматичного просякання стінки артеріоли:

1. Стінка потовщена

2. Стінка потоншена

3. Стінка гомогенна

4. Фібриноїдний некроз стінки

5. Стінка не змінена

150. Основні умови розвитку плазморагії:

1. Незмінність констант крові

2. Зміна констант крові

3. Ушкодження судин мікроциркуляторного русла

4. Ушкодження судин великого калібру

5. Неушкодженість судин

151. Ушкодження мікросудин при плазморагічному просякненні обумовлене:

1. Спазмом судин

2. Тканинною гіпоксією

3. Розширенням судин

4. Нормальним кровотоком

5. Імунопатологічими реакціями

152. Плазморагія зустрічається при:

1. Гіпотензії

2. Гіпертонічній хворобі

3. Атеросклерозі

4. Компенсованих вадах серця

5. Декомпенсованих вадах серця

153. Плазморагія зустрічається при:

1. Інфекційних захворюваннях

2. Інфекційно-алергічних захворюваннях

3. Аутоімунних захворюваннях

4. Компенсованих вадах серця

5. У нормі

154. Варіанти завершення плазматичного просякнення:

1. Восковидний некроз

2. Фібриноїдний некроз

3. Казеозний некроз

4. Гіаліноз

5. Амілоїдоз

155. Шок виникає в результаті:

1. Хронічних порушень кровообігу

2. Хронічних порушень лімфообігу

3. Порушення нейрорегуляції

4. Метастазування злоякісних пухлин

5. Інволютивних процесів

156. Шок – це:

1. Фізіологічний стан

2. Гостро виникаючий стан

3. Хронічне захворювання

4. Термінальний стан

5. Спадкове захворювання

157. Шок характеризується:

1. Збільшенням кровопостачання тканин

2. Зменшеням кровопостачання тканин

3. Гіпоксією

4. Активацією життєво важливих функцій організму

5. Пригніченням життєво важливих функцій організму

158. Характеристика колапсу:

1. Гостра судинна недостатність

2. Хронічна судинна недостатність

3. Різке зниження тонусу судин

4. Гостре зменшення об’єму циркулюючої крові

5. Об’єм циркулюючої крові не змінюється

159. Види шоку за етіопатогенетичним чинником:

1. Первинний

2. Вторинний

3. Від дії екзогенних факторів

4. Від дії ендогенних факторів

5. Гуморального походження

160. Різновиди шоку від дії екзогенних факторів:

1. Травматичний

2. Опіковий

3. Від електротравми

4. Кардіогенний

5. Нефрогенний

161. Різновиди шоку від дії ендогенних факторів:

1. Травматичний

2. Опіковий

3. Від електротравми

4. Кардіогенний

5. Нефрогенний

162. Різновиди шоку від дії ендогенних факторів:

1. Абдомінальний

2. Гемотрансфузійний

3. Анафілактичний

4. Кардіогенний

5. Нефрогенний

163. Різновиди шоку гуморального походження:

1. Абдомінальний

2. Гемотрансфузійний

3. Анафілактичний

4. Кардіогенний

5. Нефрогенний

164. Різновиди шоку гуморального походження:

1. Інфекційно-токсичний

2. Гемолітичний

3. Опіковий

4. Травматичний

5. Інсуліновий

165. Різновиди шоку в результаті дії екзогенних факторів:

1. Інфекційно-токсичний

2. Гемолітичний

3. Опіковий

4. Травматичний

5. Інсуліновий

166. Фази шоку:

1. Трансформації

2. Деструкції

3. Еректильна

4. Неактивна

5. Торпідна

167. Фаза шоку, яка характеризується генералізованим збудженням ЦНС:

1. Трансформації

2. Деструкції

3. Еректильна

4. Неактивна

5. Торпідна

168. Фаза шоку, яка характеризується генералізованим гальмуванням ЦНС:

1. Трансформації

2. Деструкції

3. Еректильна

4. Неактивна

5. Торпідна

169. Фаза шоку, яка характеризується інтенсифікацією обміну речовин:

1. Трансформації

2. Деструкції

3. Еректильна

4. Неактивна

5. Торпідна

170. Фаза шоку, яка характеризується підвищеною функцією ендокринних залоз:

1. Трансформації

2. Деструкції

3. Еректильна

4. Неактивна

5. Торпідна

171. Фаза шоку, яка характеризується розвитком дихальної недостатності:

1. Трансформації

2. Деструкції

3. Еректильна

4. Неактивна

5. Торпідна

172. Еректильна фаза шоку характеризується:

1. Генералізованим збудженням ЦНС

2. Гальмуванням ЦНС

3. Інтенсифікацією обміну речовин

4. Підвищенням функції ендокринних залоз

5. Розвитком серцево-судинної і дихальної недостатності

173. Торпідна фаза шоку харатеризується:

1. Генералізованим збудженням ЦНС

2. Гальмуванням ЦНС

3. Інтенсифікацією обміну речовин

4. Підвищенням функції ендокринних залоз

5. Розвитком серцево-судинної і дихальної недостатності

174. Шок характеризується:

1. Генералізованим спазмом резистивних судин

2. Розширенням резистивних судин

3. Відкриттям артеріо-венозних анастомозів

4. Кров не проходить через капіляри

5. Кров проходить через капіляри

175. Шок характеризується:

1. Падінням венозного тиску

2. Підвищенням венозного тиску

3. Порушенням відтоку крові з капілярів

4. Ретроградним заповненням кров’ю капілярів

5. Нормальним відтоком крові з капілярів

176. Шок характеризується:

1. Затримкою крові у капілярах

2. Затримкою крові у посткапілярах

3. Затримкою крові в артеріях

4. Нормальним кровотоком

5. Депонуванням крові у внутрішніх органах

177. Шок характеризується:

1. Розвитком гіповолемії

2. Розвитком гіперволемії

3. Виключенням частини крові з загального кровотоку

4. Нормальним кровотоком

5. Зменшенням швидкості кровотоку

178. Морфологічні ознаки шоку:

1. Згортки у порожнинах серця і судинах

2. Рідкий стан крові у судинах

3. ДВЗ-синдром

4. Геморагічний синдром

5. Нормальне зсідання крові

179. Морфологічні ознаки шоку:

1. Депонування крові у мікроциркуляторному руслі

2. Депонування крові у макроциркуляторному руслі

3. Кровоток не порушений

4. Мобілізація глікогену з депо

5. Не описані

180. Морфологічні ознаки шоку:

1. Внутрішні органи не змінені

2. Дистрофічні зміни внутрішніх органів

3. Згортки у серці

4. Кровоток не порушений

5. Шунтування кровотоку

181. Різновиди шоку, при яких найчастіше зустрічається ДВЗ-синдром:

1. Бактеріальний

2. Опіковий

3. Нефрогений

4. Від електротравми

5. Кардіогенний

182. Різновиди шоку, при яких ДВЗ-синдром зустрічається дуже рідко:

1. Бактеріальний

2. Опіковий

3. Нефрогений

4. Від електротравми

5. Кардіогенний

183. Депонування крові у мікроциркуляторному руслі макроскопічно характеризується:

1. Рівномірним кровонаповненням внутрішніх органів

2. Нерівномірним кровонаповненням внутрішніх органів

3. “Пустим” серцем

4. Малою кількістю крові у великих венах

5. Великою кількістю крові у великих венах

184. Шунтування кровотоку при шоку більш характерне для:

1. Головного мозку

2. Селезінки

3. Нирок

4. Печінки

5. Легень

185. Зміни в нирках, що характерні для шоку:

1. Ішемія кори

2. Гіперемія кори

3. Гіперемія юкстамедулярної зони

4. Гіперемія пірамід

5. Ішемія пірамід

186. Гемодинамічні зміни у внутрішніх органах, що характерні для шоку:

1. Артеріальна гіперемія

2. Венозна гіперемія

3. Сладж-феномен

4. Стаз

5. Нормальний кровоток

187. Гемодинамічні зміни у внутрішніх органах, що характерні для шоку:

1.Тромбоз

2. Крововиливи

3. Нормальний кровоток

4. Набряк легень

5. Артеріальна гіперемія