Розділ 4

Розділ присвячено основним формам місцевих розладів кровообігу і складається з двох частин. У першій – розглянуто питання артеріальної та венозної гіперемії, у другій – ішемії, стазу, тромбозу та емболії, а також приділяється увага варіантам порушення лімфотоку та міжклітинної речовини.

Артеріальне повнокрів’я (збільшення кровонаповнення органу чи тканини за рахунок надлишкового притоку крові по артеріальних судинах) супроводжується розширенням дрібних артерій, артеріол, вен та капілярів, збільшенням кровотоку та підвищення тиску в них, внаслідок чого з’являється розлите почервоніння, місцево підвищується температура, збільшується об’єм гіперемованої ділянки, підвищується тургор тканини, збільшується обмін речовин та посилюється функція органа.

Венозна гіперемія – збільшення кровонаповнення органа або ділянки тканини внаслідок утрудненого відтоку крові по венах. Для венозного повнокрів’я характерні збільшення органа або ділянки тканини, цианоз, місцеве зниження температури, плазморагія, набряк, уповільнення кровотоку, еритродіапедез, стаз, тромбоз, дистрофічно-деструктивні зміни гістіону, атрофія та склероз.

Ішемія – місцеве малокрів’я – зменшення кровонаповнення органа або ділянки тканини в результаті обмеження або повного припинення притоку артеріальної крові. Характеризується зблідненням ділянки органа, зниженням його температури, порушенням чутливості, болем, зменшенням швидкості кровотоку та органу в об’ємі, зниженням вмісту кисню в ішемізованій ділянці органа чи тканини, зменшеним утворенням тканинної рідини і зниження тургора тканини, порушенням функції органа, дистрофічно-деструктивними змінами.

Стаз – уповільнення та зупинка кровотоку в капілярах, дрібних артеріях та венах.

Сладж – внутрішньосудинне порушення мікроциркуляції, яке пов’язано з прилипанням формених елементів одного з одним, збільшенням в’язкості крові, що утруднює її рух по мікросудинам. При цьому ток крові різко уповільнюється і нагадує переміщення мулу по дну річки.

Тромбоз – процес прижиттєвого утворення на внутрішній поверхні стінки судин згортків крові, які складаються з її елементів.

Тромбоз – процес прижиттєвого утворення в просвітах судин та порожнин серця згортка крові (тромбу) з її формених елементів та компонентів плазми.

При різних захворюваннях утворення тромбів може супроводжуватись тяжкими наслідками, викликаними гострим порушенням кровообігу в зоні облітерованої судини, такими як розвиток некрозу (інфаркту), трофічних порушень з наступними розвитком гангрени кінцівок.

ДВЗ-синдром – синдром дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові – характеризується утворенням мікротромбів з блокадою мікроциркуляторного русла, наступними коагулопатією споживання та фібринолізом, який клініко-морфологічно проявляється спочатку гіперкоагуляцією, а в подальшому гіпокоагуляційними кровотечами та дистррофічно-деструктивними змінами паренхіматозних органів.

Шок – клінічний синдром, який характеризується порушенням між потребами тканин та їх забезпеченням киснем, в основі якого є недостатність капілярної перфузії тканини внаслідок шунтування або депонування крові по судинах мікроциркуляторного русла.

Патологоанатомічними критеріями шоку як наслідку ДВЗ-синдрому є: наявність рідкої крові у серці та крупних судинах, множинні мікротромби та крововиливи, шунтування кровотоку, депонування кровотоку у судинах мікроциркуляторного русла, мобілізація глікогену з тканинних депо, дистрофічно-деструктивні зміни в органах.

Емболія – закупорка судин тілами, які не зустрічаються за нормальних умов у кровотоці.