
- •1. Сучасне уявлення про діатези
- •2. Діагностичні критерії ад
- •3. Реабілітація дітей з ад
- •4. Діагностичні критерії лд
- •5. Реабілітаційні заходи при лд
- •6. Діагностичні критерії над
- •7. Реабілітація дітей з над
- •1. Функції вітаміну д
- •2. Вміст кальцію та фосфору в крові у різні періоди рахіту
- •3. Якісне визначення рівня кальцію в сечі (проба Сулковича)
- •4. Препарати вітаміну д
- •1. Класифікація дистрофій
- •1. Стислі відомості і диференціально-діагностичні ознаки порушень сфінктерного апарату шлунку (халазія, ахалазія, пілороспазм, пілоростеноз)
- •2. Синдром мальабсорбції
- •3. Аліментарна диспепсія
- •4. Алергічне ураження шлунково-кишкового тракту
- •6. Кишковий токсикоз, типи ексикозу,
- •1. Основні клінічні синдроми в залежності від етіології грві у дітей
- •4. Сучасна класифікація гострих бронхітів у дітей
- •5. Препарати для етіопатогенетичної терапії грві
- •1. Класифікація пневмоній. (1999р. 10 з'їзд педіатрів України).
- •2. Етіологія пневмоній різного походження
- •3. Сучасні погляди на антибіотикотерапію
- •Вибір стартового антибіотика при внутрішньолікарняній пневмонії
- •2. Хронічний облітеруючий бронхіоліт
- •3. Спадкові захворювання і вади розвитку бронхів та легень
- •4. Класифікація вад розвитку трахеї, бронхів, легенів та легеневих судин
- •1. Причинні фактори розвитку бронхіальної астми
- •2. Гіперреактивність бронхів.
- •5. Класифікація бронхіальної астми у дітей (1999)
- •6. Критерії тяжкості бронхіальної астми у дітей
- •7. Клінічні особливості бронхіальної астми у дітей
- •8. Ступеневий підхід до терапії бронхіальної астми
- •9. Препарати, що застосовуються для терапії бронхіальної астми у дітей
- •1. Особливості ревматизму у дітей
- •2. Принципи лікування активної фази ревматизму у дітей
- •2. Методи діагностики інфекції н. Pylori
- •3. Принципи терапії хронічного гастродуоденіту та виразкової хвороби
- •Фізіотерапевтичні засоби
- •4. Прогноз захворювання
- •Основні шляхи оздоровлення на поліклінічному етапі
- •1. Діагностика і диференціальна діагностика дискінезії і холецистохолангіту
- •Диференціально-діагностичні критерії типів дискінезій жовчовивідних шляхів
- •2. Прогноз:
- •Основні шляхи оздоровлення на поліклінічному етапі
- •3. Клінічні особливості хронічних гепатитів у залежності від ступеня активності
- •4. Діагностична програма для виявлення
- •1. Термінологія мікробно-запальних захворювань нирок та сечовивідних шляхів
- •2. Класифікація пієлонефриту у дітей
- •3. Основні принципи лікування пієлонефриту у дітей
- •3. Дезинтоксикаційна терапія:
- •4. Клініко-лабораторні ознаки гломерулонефриту та пієлонефриту у дітей
- •1. Сучасні уявлення щодо патогенезу гломерулонефриту
- •2. Класифікація первинного гломерулонефриту
- •3. Схема лікування гломерулонефриту
3. Аліментарна диспепсія
Це гостре порушення травлення, що розвивається у дітей першого року життя внаслідок невідповідності харчування (перегодовування, швидкий перехід на штучне вигодовування, швидке введення прикорму та корегуючих додатків, безладне годування) травним можливостям дитини.
В залежності від якості харчів, що дитина отримує, розрізняють диспепсію бродильну (наслідок транзиторної ензимопатії і недостатності панкреатичної амілази), гниття (результат бактеріального розщеплення харчових речовин, в першу чергу — білка), та стеаторею (результат хімічних реакцій кислот з лужними і лужно-земельними металами — Са, Mg, Na, K).
Основні симптоми: одно-дворазова блювота, зригування, неспокій дитини, метеоризм (більш виражений при бродильній і диспепсії гниття), диспептичні випорожнення 5 — 8 разів на добу (якість залежить від виду диспепсії).
Лікування:
— харчове розвантаження, зменшуючи об'єм харчів на 7з — 1/2 від вікової норми дитини, після цього «помолодшення» Дієти, виключивши продукти, що призвели до диспепсії; режим харчування не змінюється; роздрібне питво 5% р-ну глюкози, не-підсолодженого чаю, сольових розчинів («Регідрон», «Глюко-солан», «Цитроглюкосолан»), чаїв зі звіробоєм, фенхелем, ромашкою, золототисячником) ;
— ферментні препарати в залежності від виду диспепсії (крєон, ораза, панцитрат, панкреатин, мезим-форте, фестал і т. ін.);
— ентеросорбенти (смекта, біла глина, активоване вугілля, енте-росгель, білігнін);
- препарати з пробіотичними властивостями (бактисубтіл, біфі-думбактерін, лактобактерін і т. д.) і кисломолочні продукти (біфівіт, біфілайф, біокефір, ацидофільно-дріжджове молоко, йогурти з живими бактеріями, «Симбітер») ;
— відвари трав, що мають в'яжучі (плоди черемшини, чорниці, соплодія вільхи, гранатові кірки, кора дубу), протизапальні (ромашка, звіробій, м'ята), та вітрогонні властивості (кріп, фенхель, кмин).
4. Алергічне ураження шлунково-кишкового тракту
Проявляється непереносимістю доброякісних харчових продуктів, та пов'язана з розвитком імунологічних реакцій в шлунково-кишковому тракті. При цьому спостерігаються всі патогенетичні ланки, властиві алергічним реакціям: імунологічна, частіше 1 і З тилу (в залежності від цього, ознаки непереносимості виникають через 3—4 години або через добу), патохімічна і патофізіологічна.
Діагностика представляє труднощі, проводячи її необхідно враховувати обтяжений алергологічний анамнез, повторні диспеп-тичні прояви при вживанні певних продуктів, звертаючи також увагу на реакцію інших систем і органів, особливо шкіри. Най-^ частіше у дітей грудного та раннього віку спостерігається непере-носимість білків коров'ячого молока, померанчевих та червоних фруктів та ягід, риби, манних круп. .
Лабораторна діагностика: зміна кількості еозинофілів в крові та секретах, підвищення IgG, IgG4 в РИФА, ЦІК в крові, позитивна реакція БХЛ з використанням різних алергенів.
Лікування: елімінаційна дієта (виключення облігатних алергенів), антигістамінні, мембраностабілізуючі (інтал, задітен, кетотіфен), ферментні препарати, ентеросорбенти, пробіотики.
5. Дисбактеріоз кишковика
Порушення мікробної рівноваги в кишковику (якісні і кількіс ні зміни мікрофлори з розширенням сфери її мешкання) зветьсї дисбактеріозом або дисбіозом кишковика.
1 ступінь — латентна фаза (компенсований дисбактеріоз): клі нічних проявів немає. Анаероби переважають над аеробами, від мічається зниження біфідобактерій і лактобактерій на 1—2 по рядки, а також повноцінних кишкових паличок до 80%.
2 ступінь — початкова фаза (субкомпенсований дисбактеріоз). З'являються непостійні клінічні ознаки: у дитини знижений апетит, інколи нудота, функціональні розлади кишковника мінливі (випорожнення зеленуватого кольору з неприємним запахом, зрушенням рН в лужний бік, інколи запор). (Кількість анаеробів дорівнює або дещо перевищує кількість аеробів; це проявляється вираженим дефіцитом біфідобактерій на тлі нормальної або зниженої кількості лактобацил, іноді зниженої їх кислотоутворюючої функції, збільшенням лактозонегативних або цитратасимілюючих кишкових паличок, розмноження якогось одного виду умовно-патогенної
мікрофлори (УПМ — плазмокоагулюючий стафілокок, протей, гриби роду кандида).
3 ступінь — фаза агресії (розповсюджений дисбактеріоз): в клініці збільшуються дисфункції кишковника з розладами моторики, секреції ферментів та всмоктування поживних речовин. Відзначаються рідкі випорожнення, іноді зеленого кольору, зниження апетиту, погіршення самопочуття, діти мляві, вередливі. При бактеріологічному дослідженні аероби переважають над анаеробами, значно знижується кількість біфідо- і лактобактерій, спостерігається розмноження УПМ в асоціаціях до десятків мільйонів. Заміщення повноцінних ешеріхій (50% і вище) бактеріями видів Klebsiella, Enterobacter, Citrobacter та ін.
4 ступінь — фаза асоціативного дисбіозу (генералізований, декомпенсований дисбактеріоз). Клінічно фаза характеризується функціональними розладами травлення з порушенням нутрітивно-го статусу дитини (гіпотрофія, блідість шкіри, зниження апетиту, частий стілець із домішками слизу, зелені, інколи крові, з різким
гнилістним або кислим запахом). Виявляється глибоке розбалан-сування кишкового мікробіоцинозу, різке зниження анаеробів зі зміною їх антагоністичних властивостей, накопичування метаболітів. Характерне розмноження ентеропатогенних серотипів Е. Соlі, можливе розмноження клостридій.
Лікування проводиться з урахуванням ступеню дисбактеріозу, особливостей клінічних проявів (синдром діареї або обсти-пації) і наявності супутньої патології.
1. Дієтотерапія — обов'язкове включення кисломолочних продуктів, збагачених біологічно активною флорою («Біфівіт», «Біфі-лайф», «Біокефір», «Сімбітер», АДМ, йогурти з живими культурами і т. ін.). Раціон обов'язково збагачується продуктами, що містять харчові волокна (особливо при синдромі закрепу) та олі-госахари. При бродильній диспепсії в раціоні обмежують вуглеводи, при гнитті — білкові продукти.
2. Вибіркове знищення небажаних мікроорганізмів проводять при дисбіозі 3—4 ступеня. Антибіотики призначають з урахуванням чутливості до них виділеної умовно-патогенної мікрофлори за Даними антибіотикограми або інші антибактеріальні препарати (фталазол, інтестопан, ентеросептол, ентероседів, мексаформ, не-віграмон, фуразолідон, інтетрікс та ін.) в залежності від переважаючої при дисбіозі флори, бактеріофаги (протейний, колі-протей-ний, антистафілококовий, синьогнійний та ін.).
3. Призначаються препарати, направлені на відновлення нормального біоцено'зу кишковика при всіх ступенях дисбактеріозу:
Найменування |
Добові дози в залежності від віку |
Курс лікування | ||
Препарату |
До 6 міс. |
6 міс.— 1 рік |
1-З роки |
|
Біфідумбакте-рнін, лінекс |
5 |
10 |
10—15 |
Внутрішньо 2 — 3 рази за ЗО хв до їжі 2 — 4 тижні і більше. |
Лактобактерин |
1-а |
2-3 |
3-4 '. |
Внутрішньо 2 — 3 рази за ЗО хв. де їжі 10 днів — 2 місяці й більше. |
Колібактерин сухий |
— |
Отлш |
4-6 . |
Внутрішньо 2 рази на день з* ЗО хв. до їжі не більше 2 тижнів. |
Біфікол |
- |
- |
5- 10 |
1—2 рази за 15—20 хв. до їжі, 2 — 4 тижні. |
Біфіформ |
1-2 дози |
3 рази на день між їжею; 4 тижні. | ||
Бактеріофаги (коліпротеїний, стафілококовий, синегнійний), мл |
10-20 |
20—30 |
30-40 |
Внутрішньо в 2 рази за 1 — 1,5 го-дини до їжі або в клізмі І раз на день в таких дозах; 2 — 3 курси по 5 — 7 днів з інтер-валом в 3 дні. |
Бактисубтіл (синонім: фло-нівін) |
3—4 капсули на день |
Внутрішньо 2—3 рази на день між їжею; 2 тижні. | ||
Симбітер |
2—6 дози |
4—8 дози внутрішньо |
В 2 — 3 прийоми на день за 20— 4 ЗО хвилин перед їжею; 2 — 4 тижні] | |
Віоспорин
|
від 2 до 4 доз |
Внутрішньо в 2 прийоми за 20 — ЗО хвилин перед їжею; 10 — 14 днів. | ||
Лінекс |
3 капсули |
3—6 капсули |
Внутрішньо в 3 прийоми за 20— ЗО хвилин перед їжею; 2 тижні. 1 | |
Хілак-форте (краплі) |
3 рази на день. ВНУТРІШНЬО |
Приймати в невеликій кількості рідини (не в молоці) перед або під час їжі; 2 тижні. | ||
|
15—30 |
20- |
-40 |
|
Ентерол-250 |
1 — 2 капсули або пакетики на день |
Внутрішньо в 1 — 2 прийоми перед або під час їжі; 2 тижні. | ||
|
|
|
4.. Поліферментні препарати призначають для підновлення процесів перетравлення та всмоктування (креон, ораза, мезім-форте, панкреатин, панкреаль Кіршнера, фестал, ензістал, панцитрат,
панзинорм, полізім та ін. )
5. Препарати, що нормалізують моторну функцію кишковника і пассаж кишкового вмісту (з урахуванням синдрому діареї або закрепу з сорбційними властивостями (смекта, білігнін, холесті-раїн поліфепан, біла глина). б. Терапія супутніх захворювань і дефіцитних станів.