
- •1. Сучасне уявлення про діатези
- •2. Діагностичні критерії ад
- •3. Реабілітація дітей з ад
- •4. Діагностичні критерії лд
- •5. Реабілітаційні заходи при лд
- •6. Діагностичні критерії над
- •7. Реабілітація дітей з над
- •1. Функції вітаміну д
- •2. Вміст кальцію та фосфору в крові у різні періоди рахіту
- •3. Якісне визначення рівня кальцію в сечі (проба Сулковича)
- •4. Препарати вітаміну д
- •1. Класифікація дистрофій
- •1. Стислі відомості і диференціально-діагностичні ознаки порушень сфінктерного апарату шлунку (халазія, ахалазія, пілороспазм, пілоростеноз)
- •2. Синдром мальабсорбції
- •3. Аліментарна диспепсія
- •4. Алергічне ураження шлунково-кишкового тракту
- •6. Кишковий токсикоз, типи ексикозу,
- •1. Основні клінічні синдроми в залежності від етіології грві у дітей
- •4. Сучасна класифікація гострих бронхітів у дітей
- •5. Препарати для етіопатогенетичної терапії грві
- •1. Класифікація пневмоній. (1999р. 10 з'їзд педіатрів України).
- •2. Етіологія пневмоній різного походження
- •3. Сучасні погляди на антибіотикотерапію
- •Вибір стартового антибіотика при внутрішньолікарняній пневмонії
- •2. Хронічний облітеруючий бронхіоліт
- •3. Спадкові захворювання і вади розвитку бронхів та легень
- •4. Класифікація вад розвитку трахеї, бронхів, легенів та легеневих судин
- •1. Причинні фактори розвитку бронхіальної астми
- •2. Гіперреактивність бронхів.
- •5. Класифікація бронхіальної астми у дітей (1999)
- •6. Критерії тяжкості бронхіальної астми у дітей
- •7. Клінічні особливості бронхіальної астми у дітей
- •8. Ступеневий підхід до терапії бронхіальної астми
- •9. Препарати, що застосовуються для терапії бронхіальної астми у дітей
- •1. Особливості ревматизму у дітей
- •2. Принципи лікування активної фази ревматизму у дітей
- •2. Методи діагностики інфекції н. Pylori
- •3. Принципи терапії хронічного гастродуоденіту та виразкової хвороби
- •Фізіотерапевтичні засоби
- •4. Прогноз захворювання
- •Основні шляхи оздоровлення на поліклінічному етапі
- •1. Діагностика і диференціальна діагностика дискінезії і холецистохолангіту
- •Диференціально-діагностичні критерії типів дискінезій жовчовивідних шляхів
- •2. Прогноз:
- •Основні шляхи оздоровлення на поліклінічному етапі
- •3. Клінічні особливості хронічних гепатитів у залежності від ступеня активності
- •4. Діагностична програма для виявлення
- •1. Термінологія мікробно-запальних захворювань нирок та сечовивідних шляхів
- •2. Класифікація пієлонефриту у дітей
- •3. Основні принципи лікування пієлонефриту у дітей
- •3. Дезинтоксикаційна терапія:
- •4. Клініко-лабораторні ознаки гломерулонефриту та пієлонефриту у дітей
- •1. Сучасні уявлення щодо патогенезу гломерулонефриту
- •2. Класифікація первинного гломерулонефриту
- •3. Схема лікування гломерулонефриту
Основні шляхи оздоровлення на поліклінічному етапі
Після виписки з лікарні терапія повинна продовжуватися не менш, як 3 місяці, далі противорецидивне лікування 2 рази на рік на прикінці зими та літа (курс лікування не повинен завершуватися до початку передбаченого загострення).
1. Дієта, близька до № 1 протягом року, далі—під час проти-рецидивного лікування.
2. Антациди (якщо кислоутворююча функція шлунку збережена), або Н2-блокатори рецепторів гістаміну (якщо відмічається гі-перацидність) протягом 4-х тижнів.
Цитопротектори — на протязі 4-х тижнів. Прокінетики — при наявності рефлюксу.
Препарати, що нормалізують діяльність вегетативної нервової системи.
Полівітамінотерапія.
3. Фізіотерапія — синусоїдальні модулюючі токи на ділянку епі гастрію, озокерит, ДДС по 10 процедур, мікрохвильова та лазе-ротерапія.
4. Мінеральні води—1—1,5 міс., слабка мінералізація курсами 2—3 рази на рік за 1—1.5 години до прийому їжі при підвищеній кислоутворюючій функції; при нормальній кислоутворю-ючій функції — за 40—60 хвилин до прийому їжі. Фізіотерапія по 10—14 днів на місяць 2—3 рази на рік.
5. Санаторне лікування на бальнеологічних курортах: Миргород, Моршин, Поляна, Шаян, Трускавець, не раніше як через 6 місяців після загострення.
Схема диспансерного нагляду за хворими з виразковою хворобою
Кратність огляду педіатром |
Педіатр — 1 раз в квартал на першому році після загострення, навесні та восени (можливі періоди загострення) — щомісяця, далі — 2 рази на рік; лор-спе-ціаліст, невропатолог — 1 раз на рік. |
Методи дослідження |
Загальний аналіз крові — 2 рази на рік перші 2 роки, аналіз калу на гельмінти — 2 рази на рік; ФСДС — через 6 місяців після загострення, дослідження шлункової секреції — щорічно протягом 3 років після загострення. Діагностика Н. pylori експрес-методом — 1 раз наприкінці року, далі — за необхідністю. |
Щеплення |
Поза загостренням. |
Група занять по фізкультурі |
Звільнення від занять на 6 місяців, далі — спеціальна група, на другому році після загострення — підготовча, з третього року — основна зі звільненням від |
Тривалість диспансерного обліку |
Не менше як до 14 років. |
Критерії зняття з обліку |
Відсутність клінічних ендоскопічних ознак хвороби, нормалізація кислотоутворюючої функції шлунку. |
|
|
Основні шляхи оздоровлення на поліклінічному етапі.
Після виписки зі стаціонару терапія повинна продовжуватися не менше 3 місяців, далі протирецидивне лікування 3 рази на рік: пізня осінь, наприкінці зими та літа (лікування повинне закінчуватися до можливого загострення).
1. Дієта близька до дієти № 1 на протязі року, на другому році ремісії — тільки під час протирецидивного лікування, в інший час —дієта за № 5, а з третього року —дієта за № 5 на період протирецидивного лікування.
2. Н2-блокатори рецепторів гістаміну чи гастрорецептин або інгібітори «протонної помпи» протягом 4—6 місяців. Цитопротектори — 4 тижні.
Прокнетики — 10—14 днів (при наявності рефлексу). Препарати, що нормалізують діяльність ВНС. Полівітамінотерапія.
3. Фізіотерапія: синусоїдальні модулюючі токи на ділянку епігаст-рію— 10 процедур, мікрохвильова терапія, лазеротерапія ца ін. (перші 2 роки спостереження).
4. Мінеральні води слабкої мінералізації—1—1,5 місяці курсами 2—3 рази на рік за 1—1,5 години до прийому їжі при підвищенні кислоутворюючої функції шлунку. А якщо вона незміне-на — за 40—60 хвилин до прийому їжі. Фітотерапія — по 10— 14 днів на місяць 2—3 рази на рік.
5.. Санаторно-курортне лікування через б місяців на бальнеологічних курортах.