- •1. Сучасне уявлення про діатези
- •2. Діагностичні критерії ад
- •3. Реабілітація дітей з ад
- •4. Діагностичні критерії лд
- •5. Реабілітаційні заходи при лд
- •6. Діагностичні критерії над
- •7. Реабілітація дітей з над
- •1. Функції вітаміну д
- •2. Вміст кальцію та фосфору в крові у різні періоди рахіту
- •3. Якісне визначення рівня кальцію в сечі (проба Сулковича)
- •4. Препарати вітаміну д
- •1. Класифікація дистрофій
- •1. Стислі відомості і диференціально-діагностичні ознаки порушень сфінктерного апарату шлунку (халазія, ахалазія, пілороспазм, пілоростеноз)
- •2. Синдром мальабсорбції
- •3. Аліментарна диспепсія
- •4. Алергічне ураження шлунково-кишкового тракту
- •6. Кишковий токсикоз, типи ексикозу,
- •1. Основні клінічні синдроми в залежності від етіології грві у дітей
- •4. Сучасна класифікація гострих бронхітів у дітей
- •5. Препарати для етіопатогенетичної терапії грві
- •1. Класифікація пневмоній. (1999р. 10 з'їзд педіатрів України).
- •2. Етіологія пневмоній різного походження
- •3. Сучасні погляди на антибіотикотерапію
- •Вибір стартового антибіотика при внутрішньолікарняній пневмонії
- •2. Хронічний облітеруючий бронхіоліт
- •3. Спадкові захворювання і вади розвитку бронхів та легень
- •4. Класифікація вад розвитку трахеї, бронхів, легенів та легеневих судин
- •1. Причинні фактори розвитку бронхіальної астми
- •2. Гіперреактивність бронхів.
- •5. Класифікація бронхіальної астми у дітей (1999)
- •6. Критерії тяжкості бронхіальної астми у дітей
- •7. Клінічні особливості бронхіальної астми у дітей
- •8. Ступеневий підхід до терапії бронхіальної астми
- •9. Препарати, що застосовуються для терапії бронхіальної астми у дітей
- •1. Особливості ревматизму у дітей
- •2. Принципи лікування активної фази ревматизму у дітей
- •2. Методи діагностики інфекції н. Pylori
- •3. Принципи терапії хронічного гастродуоденіту та виразкової хвороби
- •Фізіотерапевтичні засоби
- •4. Прогноз захворювання
- •Основні шляхи оздоровлення на поліклінічному етапі
- •1. Діагностика і диференціальна діагностика дискінезії і холецистохолангіту
- •Диференціально-діагностичні критерії типів дискінезій жовчовивідних шляхів
- •2. Прогноз:
- •Основні шляхи оздоровлення на поліклінічному етапі
- •3. Клінічні особливості хронічних гепатитів у залежності від ступеня активності
- •4. Діагностична програма для виявлення
- •1. Термінологія мікробно-запальних захворювань нирок та сечовивідних шляхів
- •2. Класифікація пієлонефриту у дітей
- •3. Основні принципи лікування пієлонефриту у дітей
- •3. Дезинтоксикаційна терапія:
- •4. Клініко-лабораторні ознаки гломерулонефриту та пієлонефриту у дітей
- •1. Сучасні уявлення щодо патогенезу гломерулонефриту
- •2. Класифікація первинного гломерулонефриту
- •3. Схема лікування гломерулонефриту
Фізіотерапевтичні засоби
Тепер застосовуються фізіопроцедури тільки «глибинної дії»: синусоїдальні модульовані токи, ультразвук, КВЧ-терапія, індуктотермія, 10—12 процедур. Існує точка зору про доцільність лікувальних дуоденальних промивань розчинами антисептиків після дуоденального зондування 1 раз на тиждень (М. Ю. Денісов, 1999р.).Корекція вегетативних порушень
Вегетотропна терапія повинна призначатися з перших днів лікування, причому перевага надається препаратам рослинного походження в поєднанні з фізіотерапевтичними методами лікування Корекція вегетативних порушень
|
Метод лікування |
Ваготонія |
Симпатикотонія |
|
Медикаментозні терапевтичні засоби |
Тонізуючі препарати: екстракт елеутерококу, настоянка жень-шеня, заманіхи 1 — 2 краплі на 1 рік життя на прийом 3 рази на день за 20—30 хвилин до прийому їжі тривалими курсами. В тяжких випадках — амі-зил, сиднокарб в першу половину дня протягом 2 — 4 місяців. |
Седативні препарати, настої лікарських рослин: шалфею, боя-ришника, коріння валеріани, трави багульника, мікстура Пав-лова. Дози індивідуальні, 3 рази на день за 20 — ЗО хвилин до прийому їжі тривалими уривча-тими курсами по 2 — 4 тижні. В тяжких випадках: седуксен, тазепам, еленіум, сульпирид (еглоніл) та ін. |
|
Фізіотерапія |
Електрофорез з хлоридом кальцію, кофеїном, мезато-ном на шийно-потиличну область, на курс — 10 — 12 процедур, через 1,5 — 2 місяці лікування повторити. Солоно-хвойні та ванни з морською сіллю. |
Електрофорез з 0,5% розчином еуфіліну, папаверином, магнієм, бромом на шийно-потиличну область, через 1,5—2 місяці лікування повторити. Вуглекислі та сульфідні ванни.
|
Причому хворий повинен дотримуватись режиму дня, необхідно підключити до лікування ЛФК, психотерапію.
4. Прогноз захворювання
Тільки за умови повної ерадікації Н. pylori дитина може видужати від гастриту В.
Всі інші варіанти ХГД характеризуються повільно прогресуючим перебігом, можлива трансформація у виразкову хворобу, рак шлунку. Прогноз щодо виразкової хвороби залежить від індивідуальних можливостей організму дитини, систематичного проведення лікувальних заходів в повному обсязі.
У більшості дітей вже перший курс лікування може призвести до загоєння виразки, до повного одужання. Але порушення загального та дієтичного режиму, в подальшому часто призводить до рецидиву хвороби та ускладнення (кровотеча, перферафія, пе-рідуоденіт, стенозування пілородуоденальної ділянки).
Схема диспансерного нагляду за хворими на хронічний гастрит, гастродуоденіт
|
Кратність огляду спеціалістами |
Педіатр 1 раз в квартал на першому році після загострення, у подальшому — 2 рази на рік; огляди лор-лікаря, стоматолога, невропатолога 1 — 2 рази на рік. |
|
Методи дослідження |
Загальний аналіз крові та сечі — 1 раз на рік, калу на гельмінти 2 рази на рік; ФГДС, дослідження шлункової секреції кожний рік на протязі перших 2-х років після загострення, у подальшому — за призначенням лікаря. Проведення діагностики Н. pylori екс-прес-методом — по потребі. |
|
Щеплення |
В стадії ремісії. |
|
Група занять по фізкультурі |
Звільнення від занять фізкультурою на 6 місяців, далі — спеціальна група, на другому році після загострення — підготовка, з третього року — основна зі звільненням від спортивних змагань. |
|
Тривалість спостережень |
5 років ремісії. |
|
Критерії зняття з обліку |
Відсутність клінічних ендоскопічних ознак хвороби, нормалізація кислоутворюючої функції шлунку. |