2. Гіперреактивність бронхів.

— Виникає внаслідок порушення рівноваги поміж збуджуючи-ми (холінергічними, нехолінергічними, а-адренергічними) та гальмівними ((5-адренергічними та неадренергічними) систе-мами регуляції бронхіального тонусу;

— Крім того, нейрогенне запалення за участю нейропептидів може посилювати алергічне реагінзалежне запалення, що має місце.

3. Ендокринні порушення (дисоціація нейро-імуно-ендокринного комплексу). Здійснюється через системи:

— гіпоталамус — гіпофіз — наднирники;

— гіпоталамус — гіпофіз — тимус;

— гіпоталамус — гіпофіз — щитовидна залоза.

4. Біомаркером бронхіальної астми є морфологічні та функціо­нальні зміни еозинофіла.

5. Класифікація бронхіальної астми у дітей (1999)

(Міжнародний консенсунс з питань діагностики та терапії бронхіальної астми, 1992)

Форма	Тяжкість	Період
Атопічна (екзогенна)	Легка	загострення
Неатопічна (ендогенна)	Середньо-тяжка
Змішана	Тяжка	ремісія

.

6. Критерії тяжкості бронхіальної астми у дітей

Легка — нетяжкі астматичні приступи без порушення сну та денної активності, не частіше 10—12 на рік, що легко знімаються бронхолітиками, PEF>80%.

Середньо-тяжка — астматичні приступи із вираженою ДН ІІст., частіше за 10—12 разів на рік, але не більше 1 разу на тиждень, добре знімаються бронхолітиками, PEF

Тяжка — тяжкі астматичні приступи кілька разів на тиждень або щоденно, часті нічні напади, погано знімаються бронхолітика-ками, PEF<60%.

7. Клінічні особливості бронхіальної астми у дітей

1. Характерний передуючий астматичному приступові період (змі­ни поведінки, рінорея, свербіж кінчика носу) та інші.

2. Напади сухого кашлю з перших хвилин приступу.

3. Часто блювота з великою кількістю слизу та мокроти ( через погане відкашлювання мокроти, її ковтання).

4. У дітей молодшого віку у зв'язку з переважанням бронхореї та набряком слизової над бронхоспазмом — повільне зростання та повільний зворотній розвиток астматичних проявів, можливі різні за калібром вологі хрипи (перебіг за типом астматичного бронхіту, «волога» астма).

8. Ступеневий підхід до терапії бронхіальної астми

Терапія	Ступінь 1	Ступінь 2	Ступінь 3
	Легкий перебіг	Середньо-тяжкий перебіг	Тяжкий перебіг
	БАЗИСНА ТЕРАПІЯ (спрямована на попередження приступів)
Протизапальна (патогенетична)	Хромоглікат нат­рію або Недокро-міл натрію	Хромоглікат нат­рію або Недокро-міл натрію, за від­сутності ефекту ін­галяційні кортико­стероїди в низьких дозах.	Інгаляційні корти­костероїди у висо­ких дозах, за від­сутності ефекту — оральні кортико­стероїди
Бронхорозширююча, для тривалого засто­сування	Не показана	Теофілін пролон­гованої дії або р-2 агоністи пролонго­ваної дії	Теофілін пролонго­ваної дії або р-2 агоністи пролонго­ваної дії
Бронхорозширююча, для швидкого зняття приступу	СИМПТОМАТИЧНА ТЕРАПІЯ
	Інгаляційні р-2 агоністи короткої дії та (або) Іпратро-піума бромід або Теофілін короткої дії