
- •“Затверджено”
- •Анатомо-фізіологічні дані шлунка та дванадцятипалої кишки:
- •I. Перфоративна виразка.
- •2. Конкретні цілі:
- •3. Виховні цілі:
- •4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
- •4.2. Контрольні запитання до заняття: Перелік питань та тестів для контролю знань по змістовном модулю „Перфоративна виразка”.
- •Практичні навички до змістовного модулю Перфоративна виразка.
- •Зміст теми:
- •Класифікація перфораТиВних виразок
- •Ситуаційні задачі:
- •II. Виразкова кровотеча
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені О.О.БОГОМОЛЬЦЯ
“Затверджено”
на методичній нараді
кафедри хірургії №1
Завідувач кафедри
професор Захараш М.П.
“______” _____________ 2008 р.
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО (СЕМІНАРСЬКОГО) ЗАНЯТТЯ
Навчальна дисципліна |
Хірургія |
Модуль |
Абдомінальна хірургія |
Змістовний модуль |
Ургентна абдомінальна хірургія |
Тема заняття |
№9.Гострі ускладнення виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки. Анатомо-фізіологічні дані шлунка та дванадцятипалої кишки. 1.Етіологія та патогенез, класифікація перфоративних гастродуоденальних виразок. Клініка типової та атипової перфоративної гастродуоденальної виразки. Діагностика та диференційна діагностика типової та атипової перфоративної гастродуоденальної виразки. Рентгенологічні, лапарокскопічні методи, та методи УЗД”. 2. Етіопатогенез, класифікація та клініка виразкової кровотечі. Лабораторні та ендоскопічні методи діагностики виразкової кровотечі. Диференційна діагностика шлунково-кишкових кровотеч. Лікувальна тактика, показання до вибору консервативного лікування, ендоскопічних методів гемостазу, оперативного лікування. Вибір методу оперативного лікування.
|
Курс |
4 |
Факультет |
медичний |
Київ 2008
Анатомо-фізіологічні дані шлунка та дванадцятипалої кишки:
Шлунок знаходиться переважно в лівій піддіафрагмальній ділянці. Його анатомічними відділвми є дно, кардіальна частина, тіло та пілорус. Виділяють наступні зв’язки шлунка: шлунково-діафрагмальну, печінково-діафрагмальну, селезінково-діафрагмальну, шлунково-ободову та шлунково-підшлункову.
Кровопостачання шлунка здійснюється із системи черевного стовбура, зокрема, лівою шлунковою, правою шлунковою артеріями, правою та лівою шлунковосальниковими артеріями, селезінковою артерією.
Залежно від секреторної активності шлунок ділять на три зони. Залози кардіальної частини продукують слиз, який сприяє просуванню харчового комка. Фундальні, або головні залози складаються з чотирьох груп клітин. Головні клітини виділяють профермент пепсину – пепсиноген, парієтальні – хлоридну кислоту і внутрішній фактор Кастла, необхідний для всмоктування вітаміну В12, додаткові – слиз, який має буферні властивості. Залози воротарової ділянки шлунка продукують соматостатин, який є інгібітором продукції хлоридной кислоти і гастрину.
Дванадцятипала кишка починається від м’яза затискача воротаря, має форму підкови, вона розташована екстраперитонеально. Виділяють верхню горизонтальну ділянку дванадцятипалої кишки, нисхідну, нижню горизонтальну, висхідну. Кровопостачання дванадцятипалої кишки здійснюється верхньою та нижньою панкреатодуоденальними артеріями, які є гілками шлунково-дванадцятипалої та верхньої брижової артерій.