Матеріали для самоконтролю:
А. Завдання для самоконтролю (тести):
1. Назвіть найбільш характерну ознаку жовтяниці пухлинного походження:
A – пальпується пухлина
B – збільшення розмірів печінки
C – симптом Курвуаз’є
D – шкірне свербіння
Е – різкий біль в животі
2. Визначте найбільш характерну ознаку механічної жовтяниці при лабораторному дослідженні:
A – високий вміст (показник) прямого білірубіну
B – різке збільшення активності АЛТ і АСТ
C – зниження функціональних показників печінки
D – підвищення активності лужної фосфатази
Е – зниження активності лужної фосфатази
3. Назвіть характерні ознаки механічної жовтяниці при інструментальному дослідженні:
A – розширення жовчних проток при рентгеноконтрасному досліджені
B – порушення жовчевідведення при радіогепатографії
C – збіднення судинного малюнку при селективній ангіографії
D – підвищення портального тиску при катетеризації пупкової вени
Е – наявність конкрементів в жовчному міхурі при УЗД
4. Назвіть покази до невідкладної операції при механічній жовтяниці:
A – вираженість жовтяниці
B – тривалість жовтяниці
C – наявність холангіту
D – печінково-ниркова недостатність
Е – перитоніт
5. Вкажіть найбільш часто виникаючі ускладнення після операцій з приводу тривалої механічної жовтяниці:
A – тромбоемболія легеневої артерії
B – гостра печінкова недостатність
C – серцево-легенева недостатність
D – шлунково-кишкова кровотеча
Е – тромбофлебіт кінцівок
6. Визначте помилковість або правомірність приведених висловлювань:
A – ймовірність пухлинного походження механічної жовтяниці не визиває сумнівів, якщо пальпується напружений безболісний жовчний міхур і розвиток жовтяниці не супроводжується нападами болю
B – при обтураційному гнійному холангіті показано оперативне втручання, якщо інтенсивна консервативна терапія на протязі трьох діб не ефективна
C – термін передопераційної підготовки хворих з механічною жовтяницею повинен бути мінімальним, якщо є ознаки розвитку обтураційного гнійного холангіту
7. Вкажіть три з приведених ознак, сукупність яких виключає діагноз синдрому механічної жовтяниці:
а)високий вміст клітинних ферментів крові
б)нерозширені позапечінкові і печінкові жовчні протоки
в)відсутність больового синдрому
г)високий вміст стеркобіліну
д)збільшення розмірів селезінки
1.а,в,д;
2.б,в,г;
3.а,б,д;
4.б,г,д;
5.а,б,г
8. Які методи диференціальної діагностики жовтяниць найбільш інформативні:
A – ретроградна ендоскопічна холангіопанкреатографія
B – лапароскопія
C – пункційна біопсія печінки
D – селективна ангіографія
Е – внутрішньовенна холангіографія
9. Які лапароскопічні ознаки характерні для механічної жовтяниці:
A – наявність рідини в черевній порожнині
B – стеатонекрози на сальнику
C – напружений, збільшений, безболісний жовчний міхур
D – червоний колір печінки
Е – наявність метастазів в печінці
10. Вкажіть три основних ознаки гемолітичної жовтяниці:
A – темна сеча
B – ахолічний кал
C – збільшення селезінки
D – анемія
Е – високий вміст прямого білірубіну
11. Назвіть три головних ознаки хвороби Боткіна:
A – наявність епіданамнезу
B – наявність продромального періоду
C – збільшення розмірів печінки
D – значне збільшення розмірів селезінки
Е – проноси
12. Назвіть основні принципи передопераційної підготовки хворих з механічною жовтяницею:
A – корекція системи згортання крові
B – поповнення глікогенного запасу
C – корекція порушень вітамінного обміну
D – корекція електролітних порушень
Е – призначення великих доз жовчогінних засобів
13. Визначте основні методи оперативних втручань при механічній жовтяниці, обумовленій холедохолітіазом:
A – холедохолітотомія, зовнішній дренаж холедоха
B – холедохолітотомія з біліодегестивним анастомозом
C – ендоскопічна папілотомія
D – резекція холедоху та зовнішній дренаж
Е – резекція холедоху та внутрішній дренаж
14. Вкажіть нормальний діаметр холедоху:
A – до 3 мм
B – 3-5 мм
C – 5-7 мм
D – 8-10 мм
Е – більше 10 мм
15. Основними групами портокавальних анастомозів є:
A – гастроезофагеальні
B – параумбілікально-портальні
C – селезінково-ниркові
D – прямокишкові
E – брижже-ниркові
16. Найбільш характерними ознаками позапечінкової портальної гіпертензії є:
A – гепатомегалія
B – гіперспленізм
C – варикозне розширення вен стравоходу
D – асцит
E – судинні “пауки” і “зірочки” на шкірі
17. Найбільш частими причинами позапечінкової блокади портального кровообігу є:
A – цирроз печінки
B – тромбоз нижньої полої вени
C – облітерація або стеноз селезінкової вени
D – облітерація або стеноз воротної вени
E – тромбоз печінкових вен
18. Надпечінкова блокада портального кровообігу відмічається:
A – при циррозі Піка
B – при тромбозі воротної вени
C – при хворобі Кіарі
D – при циррозі печінки
E – при пухлинах печінки
19. При кровотечах з варикозно розширених вен стравоходу та шлунку виконуються операції:
A – резекція шлунку по Гофмейстер-Фінстереру
B – операція Таннера
C – гастротомія з прошиванням варикозних вен
D – гастроектомія
E – склерозування варикозних вен
20. Які причини, перераховані в списку “Б”, характерні для розвитку форм портальної гіпертензії, відмічені в списку “А”?
|
“А” |
“Б” |
|
1.Надпечінкова блокада |
а) цирроз печінки |
|
2.Внутрішньопечінкова блокада |
б) пухлини печінки |
|
3.Позапечінкова блокада |
в) цирроз Піка |
|
|
г) хвороба Кіарі |
|
|
д) тромбоз воротної вени |
|
|
е) стеноз селезінкової вени |
|
|
ж) стеноз воротної вени |
21. Які з приведених ознак найбільш характерні для гіперспленізма?
A – лейкоцитоз
B – лімфопенія
C – лейкопенія
D – анемія
E – тромбоцитопенія
22. З метою оцінки ефективності передопераційної підготовки у хворих з внутрішньопечінковою портальною гіпертензією необхідне дослідження в динаміці:
A – показників згортувальної системи крові
B – загальний білок і його фракції
C – електроліти крові
D – функціональні проби печінки
E – клінічні показники крові
23. До числа операцій, спрямованих на створення нових шляхів відтоку крові з портальної системи, відносяться:
A – резекція печінки
B – оментопексія
C – операція Таннера
D – порто-кавальні анастомози
E – анастомоз з підшкірною веною стегна
24. При компенсованому циррозі печінки з варикозно розширеними венами стравоходу та рецидивами кровотечі з них, при зниженні загального об’єму крові, що протікає через печінку, показана:
A – спленектомія
B – дренування черевної порожнини
C – оментопексія
D – накладання артеріовенозного анастомозу
E – накладання портокавального анастомозу
25. Необхідними ланками консервативного лікуваня кровотечі з варикозно розширених вен стравоходу є:
A – використання зонду обтуратора
B – гіпотермія шлунку
C – використання склерозуючих розчинів
D – використання пітуітрина
E – використання інгібіторів фібриноліза
26. Вкажіть три основні групи портокавальних анастомозів.
Відповідь: 1) гастроезофагеальні
2) анастомози, утворені параумбілікальними венами
3) анастомози, утворені венозними сплетеннями прямої кишки
27. Назвіть типи портальної гіпертензії.
Відповідь: 1) надпечінкова
2) внутрішньопечінкова
3) позапечінкова
4) змішана
28. Вкажіть три нозологічні форми, які є причиною надпечінкового блоку портального кровообігу:
A – цирроз Піка серцевого походження
B – хвороба Кіарі
C – синдром Бадда-Кіарі
D – фіброз печінки
E – склерозуючий холангіт
29. Визначте нозологічні форми внутрішньопечінкового блоку портального кровообігу:
A – циррози печінки
B – пухлини печінки
C – фіброз печінки
D – хвороба Кіарі
E – синдром Бада-Кіарі
30. Перерахуйте нозологічні форми позапечінкового блоку портального кровообігу:
A – гепатит
B – паразитарні ураження печінки
C – флебосклероз, облітерація, тромбоз воротної вени або її гілок
D – вроджений стеноз або атрезія воротної вени, або її гілок
E – стиснення воротної вени, або її гілок, рубцами, пухлинами, інфільтратами
31. Вкажіть нозологічні форми змішаного блоку портальної гіпертензії:
A – цирроз печінки в сполученні з тромбозом воротної вени (тромбоз як ускладнення циррозу печінки)
B – тромбоз воротної вени з циррозом печінки
C – метастатичні пухлини печінки
D – амебіаз печінки
E – склерозуючий холангіт
32. Перерахуйте три операції при портальній гіпертензії, спрямовані на створення нових шляхів відтоку крові з портальної системи:
A – оментопексія
B – проксимальна резекція шлунку
C – резекція печінки
D – органопексія
E – порто-кавальні анастомози
Б. Задачі для самоконтролю:
1. Хворий, 40 років, поступив в хірургічне відділення зі скаргами на значну кроваву блювоту, різку слабкість. З анамнезу відомо, що багато років зловживає алкоголь. При обстеженні хворого звертає увагу збільшена, щільна селезінка. Печінка не пальпується.
1.Ваш попередній діагноз.
2.Яке дослідження в першу чергу треба виконати?
3.Визначте лікувальну тактику.
2. Хворий 37років скаржиться на значну кроваву блювоту, яка почалася раптово. Протягом останніх 2 років така кровотеча в третє. В анамнезі перенесена хворобв Боткіна. При огляді виявляється виражена венозна сітка на животі у вигляді “голови медузи”. Пальпується збільшена селезінка і щільний край печінки у реберній дузі. Встановіть:
1.Попередній діагноз.
2.В чому полягає невідкладна допомога хворому?
3.Яке дослідження проводити хворому після зупинки кровотечі?
3. Хворий 42 років скаржиться на загальну слабкість, відсутність апетиту, постійну біль та тяжкість в правому підребір’ї, вздуття живота, схуднення. В останні 6 місяців періодично бувають блювота з домішками крові. Зловживає алкоголем. При огляді: жовтушність шкіри і слизових оболонок, шкіра суха, з наявністю “судинних зірочок”. Язик потовщений, малинового кольору. Живіт збільшений у розмірах, пупок випнутий. На шкірі живота “голова медузи”, визначається асцит. Нижній край печінки загострений, щільний, не болючий, випирає з під края реберної дуги на 5см. Пальпується значно збільшена селезінка, дуже щільної консистенції.
Питання: 1.Ваш попередній діагноз.
2.План обстеження хворого.
3.Дифференціальний діагноз.
4.Лікувальна тактика.
4. Хворий 45 років скаржиться на нудоту, субфебрильну температуру тіла, загальну слабкість. 12 років тому переніс хворобу Боткіна. При огліді: загальний стан задовільний, шкіра звичайного кольору, живіт збільшений за рахунок наявної рідини (асциту), при пальпації болісний в правому підребер’ї печінка збільшена до 4 см, поверхня її бугриста, край щільний, помірно болючий. Селезінка збільшена на 3 см нижче лівої реберної дуги. З боку інших органів і систем при клінічному дослідженні патологічних змін не виявлено. В аналізі крові: еритроцити – 2,7х1012/л, Нв – 92г/л, лейкоцити – 3,1х109/л, ШОЕ – 47мм/г, лужна фосфатаза – 15од/мм, альбумін – 32%, глобулін – 68%, тимолова проба – 11од, протромбіновий індекс – 58%. При скануванні печінки встановлено збільшення печінки і селезінки, нерівномірне поглинання печінкою ізотопа.
Питання: 1.Обгрунтуйте діагноз.
2.Які можливі ускладнення в перебігу захворювання?
3.Прогноз працездатності хворого.
5. Хворий 43 років скаржиться на кроваву блювоту, відсутність апетиту, загальну слабкість. На протязі останніх 7 років неодноразово лікувався в терапевтичному стаціонарі з приводу жовтяниці, свербіння шкіри, носових кровотеч, схуднення. Раніше зловживав алкоголем. При огляді: шкіра і слизові оболонки жовтушні, на шкірі “судинні зірочки”. Живіт збільшений, візуалізується “голова медузи”, вип’ячування пупка. Селезінка значно збільшена, при пальпації безболісна, щільна. В аналізі крові: Нв – 82г/л, лейкоцити – 3,0х109/л, тромбоцити – 90х109/л.
Питання: 1.Встановіть діагноз.
2.Які зміни можна спостерігати в загальному аналізі крові?
3.Які зміни можна спостерігати при фіброгастродуоденоскопії і рентгенологічному дослідженні шлунку?
4.Чи показано хворому оперативне втручання?
6. Хворий 20 років скаржиться на збільшення об’єму живота. Два роки тому була закрита травма живота. Через рік помітив збільшення об’єму живота, з приводу чого лікувався в терапевтичному стаціонарі із застосуванням сечогінних препаратів (лазікс, гіпотіазид, верошпірон). Лікування не ефективне. При огляді: стан середньої тяжкості, шкіра нормального кольору. Визначається асцит, збільшення печінки. В аналізі крові: еритроцити – 4,8х1012/л, Нв – 140г/л, лейкоцити – 6,8х109/л, ШОЕ – 10мм/г. Аналіз сечі без особливостей.
Питання: 1.Обгрунтуйте попередній діагноз.
2.Які захворювання необхідно виключити?
3.План обстеження.
4.Лікарська тактика.