23

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені О.О.БОГОМОЛЬЦЯ

“Затверджено”

на методичній нараді

кафедра хірургії №1

Завідувач кафедри

Професор Захараш М.П.

“______” _____________ 2008 р.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО (СЕМІНАРСЬКОГО) ЗАНЯТТЯ

Навчальна дисципліна	Хірургія
Модуль №	1
Змістовний модуль №	8
Тема заняття	Гострий і хронічний парапроктит. Гострий та хронічний геморой. Тріщини прямої кишки.
Курс	4
Факультет	медичний

Київ - 2008

1.Актуальність теми: “ГОСТРИЙ І ХРОНІЧНИЙ ПАРАПРОКТИТ. ГОСТРИЙ ТА ХРОНІЧНИЙ ГЕМОРОЙ. ТРІЩИНИ ПРЯМОЇ КИШКИ ”

Парапроктит - гостре або хронічне запалення біляпрямокишкової клітковини. За частотою складає біля 30% усіх захворювань у проктології. Всього ж на різні форми парапроктиту страждає близько 0,5% населення, як правило, у віці 30-50 років. Чоловіки хворіють у 2 рази частіше, ніж жінки. В зв’язку з цим вивчення даної теми має важливе практичне значення.

Геморой - найбільш розповсюджене захворювання прямої кишки. Частота його від 20 до 300 на 1000 населення (Н.Е.Ермилова, 1981; В.Л.Ривкин, 1984), тобто від 9 до 80% всіх обстежених (А.М.Аминев, 1960). Частіше хворіють чоловіки середнього віку.

Відомий геморой був ще в давнину, звідки виникла назва (haema - кров, radio - витікання) - тобто кровоточивість з заднього проходу. Старослов’янська назва цієї хвороби “почечуй”, яке в толковому словнику Даля (1882) визначено як “Общая при нашем роде жизни (более мужская) болезнь от застоя крови в проходной кишке”.

Не дивлячись на вікову історію хірургії цього захворювання, проблема диференційованого підходу до лікування цієї численної групи пацієнтів продовжує залишатись актуальною. Якщо в деякій мірі більш чіткими стали покази до оперативного лікування хронічного геморою, то проблема хірургічної тактики при гострому геморої обговорюється досить широко. Одним з основних постулатів у лікуванні хворих на геморой є те, що вони потребують індивідуального підходу. Лише одна третина підлягає оперуванню. У інших, завдяки найпростішим заходам, таким як: профілактика запорів, зняття напруження м’язів заднього проходу. Ретельний туалет після дефекації тощо, може, якщо не вилікувати геморой, то хоча би припинити його прогресування. У людей похилого віку гемороїдальні кровотечі до деякої міри є вікарними

Тріщини заднього проходу - це порушення цілісності слизової оболонки прямої кишки, які виникають внаслідок порушень еластичності шарів стінки, змін процесів регенерації. Це також досить часте захворювання в проктології і серед всіх захворювань прямої кишки займає третє місце після колітів та геморою. В залежності від стадії захворювання анальну тріщину лікують різноманітними методами – як консервативними, так і оперативними. Якщо ж анальна тріщина набирає ознак хронічної, то її необхідно оперувати. Досить висока захворюваність, уявна простота техніки операції, елементарний хірургічний інструментарій, нескладний післяопераційний догляд зробили цю операцію однією з найпоширеніших в проктології. Досить часто хронічна анальна тріщина комбінується з гемороєм, що потребує певних особливостей при хірургічному лікуванні таких хворих. За останні роки в оперативному лікуванні анальної тріщини успішно використовуються різноманітні класичні операції, що засновані на переміщенні ділянки слизової оболонки прямої кишки. Ці методи дозволяють уникнути спазму анального сфінктера без дозованої сфінктеротомії.