
- •“Затверджено”
- •2. Конкретні цілі:
- •3. Базові знання, вміння, навички необхідні для вивчення теми.
- •4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.
- •4.2 Теоретичні питання до заняття.:
- •4.3 Практичні навички:
- •5. Розширене викладення теми:
- •6. Література:
- •6.1.Основна
- •6.2.Додаткова
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені О.О.БОГОМОЛЬЦЯ
“Затверджено”
на методичній нараді
кафедра хірургії №1
Завідувач кафедри
Професор Захараш М.П.
“______” _____________ 2008 р.
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО (СЕМІНАРСЬКОГО) ЗАНЯТТЯ
Навчальна дисципліна |
Хірургія |
Модуль № |
1 |
Змістовний модуль № |
8 |
Тема заняття |
Гострий і хронічний парапроктит. Гострий та хронічний геморой. Тріщини прямої кишки. |
Курс |
4 |
Факультет |
медичний |
Київ - 2008
1.Актуальність теми: “ГОСТРИЙ І ХРОНІЧНИЙ ПАРАПРОКТИТ. ГОСТРИЙ ТА ХРОНІЧНИЙ ГЕМОРОЙ. ТРІЩИНИ ПРЯМОЇ КИШКИ ”
Парапроктит - гостре або хронічне запалення біляпрямокишкової клітковини. За частотою складає біля 30% усіх захворювань у проктології. Всього ж на різні форми парапроктиту страждає близько 0,5% населення, як правило, у віці 30-50 років. Чоловіки хворіють у 2 рази частіше, ніж жінки. В зв’язку з цим вивчення даної теми має важливе практичне значення.
Геморой - найбільш розповсюджене захворювання прямої кишки. Частота його від 20 до 300 на 1000 населення (Н.Е.Ермилова, 1981; В.Л.Ривкин, 1984), тобто від 9 до 80% всіх обстежених (А.М.Аминев, 1960). Частіше хворіють чоловіки середнього віку.
Відомий геморой був ще в давнину, звідки виникла назва (haema - кров, radio - витікання) - тобто кровоточивість з заднього проходу. Старослов’янська назва цієї хвороби “почечуй”, яке в толковому словнику Даля (1882) визначено як “Общая при нашем роде жизни (более мужская) болезнь от застоя крови в проходной кишке”.
Не дивлячись на вікову історію хірургії цього захворювання, проблема диференційованого підходу до лікування цієї численної групи пацієнтів продовжує залишатись актуальною. Якщо в деякій мірі більш чіткими стали покази до оперативного лікування хронічного геморою, то проблема хірургічної тактики при гострому геморої обговорюється досить широко. Одним з основних постулатів у лікуванні хворих на геморой є те, що вони потребують індивідуального підходу. Лише одна третина підлягає оперуванню. У інших, завдяки найпростішим заходам, таким як: профілактика запорів, зняття напруження м’язів заднього проходу. Ретельний туалет після дефекації тощо, може, якщо не вилікувати геморой, то хоча би припинити його прогресування. У людей похилого віку гемороїдальні кровотечі до деякої міри є вікарними
Тріщини заднього проходу - це порушення цілісності слизової оболонки прямої кишки, які виникають внаслідок порушень еластичності шарів стінки, змін процесів регенерації. Це також досить часте захворювання в проктології і серед всіх захворювань прямої кишки займає третє місце після колітів та геморою. В залежності від стадії захворювання анальну тріщину лікують різноманітними методами – як консервативними, так і оперативними. Якщо ж анальна тріщина набирає ознак хронічної, то її необхідно оперувати. Досить висока захворюваність, уявна простота техніки операції, елементарний хірургічний інструментарій, нескладний післяопераційний догляд зробили цю операцію однією з найпоширеніших в проктології. Досить часто хронічна анальна тріщина комбінується з гемороєм, що потребує певних особливостей при хірургічному лікуванні таких хворих. За останні роки в оперативному лікуванні анальної тріщини успішно використовуються різноманітні класичні операції, що засновані на переміщенні ділянки слизової оболонки прямої кишки. Ці методи дозволяють уникнути спазму анального сфінктера без дозованої сфінктеротомії.