2. Базові знання, вміння, навички необхідні для вивчення теми.

Назва попередніх дисциплін	Отримані навики
Нормальна та патологічна анатомія	Знати анатомію органів черевної порожнини та черевної стінки, застосовувати у поясненні процесу формування грижі, розвитку її ускладнень, обґрунтуванні вибору тактики лікування.
Нормальна та патологічна фізіологія	Знати фізіологію очеревини, біохімічні процеси в очеревині. Знати фізіологію травної системи, патофізіологічні аспекти ускладнень грижі. Вміти використовувати знання у патогенетичному лікуванні ускладнені грижі, підготовці хворих до оперативного лікування та веденні хворих у післяопераційному періоді.
Оперативна хірургія та топографічна анатомія	Знати способи оперативного лікування гриж, його основні етапи. Використовувати навички у асистенціях на оперативних втручаннях з приводу гриж. Визначати топографічну анатомію передньої черевної стінки, карманів черевної порожнини, пахового каналу;
Рентгенологія	Знати основні рентгенологічні ознаки ускладнених та неускладнених гриж.

3. Організація змісту навчального матеріалу.

Ускладнення гриж.

Клінічний перебіг гриж значно змінюється при появі ускладнень, які поділяються на гострі та хронічні.

До гострих ускладнень відносять : І/ защемлення, 2/ запалення, 3/копростаз, 4/ травматичні пошкодження; до хронічних - І/ невправність, 2/ пухлини грижових оболонок або вмісту гри­жі, а також зовнішні кишкові нориці в ділянці грижі.

Защемлення грижі.

Дуже частим та грізним ускладненням грижі є її защемлення. Защемлення грижі це раптове стиснення вмісту грижі в грижових воротах або в шийці грижового мішка. Згідно зі статистичними показниками защемлення трапляється у 8-10% хворих на грижі, значно зростає при защемленні післяопераційна летальність, яка сягає 5-7% /М.П.Постолов, М.І. Кузін, Ю.М. Мохнюк/, а у людей похилого віку летальність збільшується до 10-16%. Защемлення трапляються у всіх вікових групах, але найчасті­ше у людей середнього віку, які займаються важкою фізичною працею.

Причиною защемлення, звичайно, є раптове різке підви­щення внутрішньочеревного тиску. Сприяють виникненню защемлення вузькі, малоподатливі грижові ворота, а також запальні процеси та рубцеві зміни у зоні шийки грижового мішка.

Розрізняють защемлення справжнє та несправжнє /хибне – грижа Брока/. При справжньому защемленні відбувається стиснення вмісту грижі в грижових воротах або в шийці грижового мішка, з порушенням кровообігу защемленого органа і появою сильного ішемічного болю. При несправжньому защемленні біль в грижі виникає внас­лідок попадання в грижовий мішок органів черевної порожнини при гострих хірургічних захворюваннях або попаданні інфікованого випоту /перфораційна виразка шлунка та дванадцятипалої кишки, гострий апендицит, гострий холецистит, гострий панкреатит та ін./, без стиснення вмісту грижі. Справжнє защемлення тапляється найчастіше і воно ж є і найбільш небезпечним.

За механізмом утворення защемлення розділяються на еластичне, кало­ве та змішане (мал.8).

Мал.8 Види защемлення

а) Еластичне защемлення

б) Калове защемлення

Еластичне защемлення виникає у хворих з вузькими гри­жовими воротами при значному, раптовому підвищенні внутрішньочеревного тиску. Еластичність грижових воріт та оточуючих їх тканин дозволяє грижовим воротам при підвищенні тиску розширюватися і пропускати в грижовій мішок знач­но більше грижового вмісту, а після його скорочення їх стискати. В основі еластичного защемлення є порушення кровообігу у стисненому органі. Калове защемлення виникає при швидкому надходженні кишкового вмісту в петлю кишки, що знаходиться в грижі з подальшим стисненням відвідної петлі. В основі калового защемлення лежить порушення функції кишечника.

Змішане защемлення виникає при переході калового в еластичне, тоб­то коли до затримки вмісту грижового мішка приєднуються порушення кровообігу.

Виділяють дві рідкісні форми еластичного защемлення :

1)ретроградне або зворотне /Майдля/ (мал.9),

Мал.9 Ретроградне защемлення