МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ´Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені О.О.БОГОМОЛЬЦЯ

„Затверджено”

на методичній нараді

кафедри хірургії №1

Завідувач кафедри

професор Захараш М.П.______________

„______”____________ 2008 р.

Методичні вказівки

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО (СЕМІНАРСЬКОГО) ЗАНЯТТЯ

Навчальна дисципліна	Хірургія
Модуль	Абдомінальна хірургія
Змістовний модуль	Ургентна абдомінальна хірургія
Тема заняття	№8. Ускладнення гриж (гострі та хронічні). Види защемлення за механізмом, клінічною картиною. Класична клініка защемлення та його клінічних форм. Диференційна діагностика. Методи обстеження. Особливості оперативного втручання при защемлених грижах. Запалення, травма, кишкова непрохідність, невправимість грижі
Курс	4
Факультет	медичний

Київ 2008

Конкретні цілі:

Знати:

• визначення поняття „грижа”;

• складові частини грижі (грижові ворота, грижовий мішок, грижовий вміст);

• різницю між грижею, евентерацією та пролапсом;

• хірургічну анатомію стінок живота;

• етіологія та патогенез розвитку грижі;

• класифікацію: анатомічну, етіологічну, клінічну;

• загальну симптоматику гриж;

• значення типу і розмірів грижі для перебігу захворювання;

• визначення поняття „внутрішні грижі”;

• патогенез внутрішніх гриж;

• клінічні прояви внутрішніх гриж;

• класифікація внутрішніх гриж;

• методи діагностики внутрішніх гриж;

• ускладнення гриж;

• чітко знати ознаки защемлення грижі;

• особливості клінічної картини при різних клінічних видах защемлення;

• принципи організації лікування гриж (профілактична робота. диспансеризація хворих);

• показання та протипоказання до хірургічного лікування гриж;

• сучасні принципи та методи лікування гриж;

• хірургічну тактику при самовільному вправлені грижі;

• особливості хірургічного лікування защемлених гриж;

• ведення післяопераційного періоду (прогноз, реабілітація хворих).

Вміти:

• діагностувати різні види черевних гриж;

• скласти індивідуальну схему діагностичних досліджень, включаючи збір анамнезу, огляд та інші методи;

• вибрати з даних анамнезу відомості, що свідчать про наявність суб’єктивних ознак черевних гриж (які вказують на болі, неприємні відчуття в глибині черева при підвищенні внутрішньочеревного тиску, розлади сечовипускання, порушення функцій шлунково-кишкового тракту та інше);

• правильно оцінити дані об’єктивного обстеження хворого з черевною грижею (наявність припухлості, яка розміщена в одній з грижових точок, розширення пахового каналу, наявність симптому кашльового поштовху та інше);

• провести пальцеве дослідження пахового каналу з визначенням стану зовнішнього та внутрішнього кілець, відношення грижового мішка до елементів сім’яного канатику;

• визначити розміри грижових воріт;

• пальпаторно та аускультативно визначити вміст грижового мішка;

• діагностувати защемлену грижу;

• визначати хірургічну тактику при защемлені, запаленні та травмі грижі;

• інтраопераційно визначати вид защемлення та хірургічну тактики в залежності від цього;

• визначати спосіб пластики грижових воріт в залежності від виду грижі, ускладнення, та загального стану хворого, супутньої патології;

• володіти технічними прийомами ведення хворого у післяопераційному періоді (оцінювати стан рани, у разі потреби проводити її ревізію, доглядати за дренажами та оцінювати характер виділень з них, видаляти дренажі, знімати шви);

• володіти хірургічними методами лікування у разі ранніх та пізніх ускладнень в рані;

• оформити клінічну історію хвороби пацієнта з грижею;

• використовувати учбову та наукову літературу, включаючи Інтернет;

• користуватись деонтологічними принципами спілкування з хворим та його родичами, співробітниками.