Методи хірургічного поновлення кровопливу (доцільні в I та частково II стадії гострої ішемії):

1. Пряма емболектомія через розріз в місті локалізації ембола (тепер майже не застосовується);

2. Непряма емболектомія катетером Фогерті з балончиком на кінці через типові до кожної артерії доступи.

Хронічні порушення артеріальної прохідності

Причини:

- облітеруючий атеросклероз;

- облітеруючий ендартеріїт;

- облітеруючий тромбангіт (хвороба Бюргера);

- хвороба Рейно;

- діабетичні мікро- та макроангіопатії;

- системи: васкуліти (вузелковий періартеріїт, хвороба Шенляйна-Геноха). 

Для хірургії особливе значення мають облітеруючі захворювання судин нижніх кінцівок які є найбільш частою причиною некрозів.

При облітеруючому атеросклерозі враження судин часто мають локальний характер і тому можливо поновлення або покращення кровопливу хірургічними методами:

- інтимотромбектомія (ендартеректомія);

- протезування враженої судини;

- обхідне шунтування;

- ендоваскулярні втручання (ділятація спеціальним катетером з балончиком на кінці, лазерна реканалізація-припікання, встановлення в просвіт судини спеціального каркасу – стента).

  В наш час широкого розповсюдження набули методи хірургічного лікування не тільки атеросклерозу судин нижніх кінцівок але й судин серця, нирок та ін.

  Для покращення кровопостачання нижніх кінцівок іноді застосовується поперекова симпатектомія.

Консервативне лікуванняпорушень артеріального кровопливу застосовується, як самостійно так і в комплексі хірургічними методами.

 До консервативних засобів відносяться:

- спазмолітики (дротаверін, никотинова кислота, новокаїн);

- дезагреганти та ангіпротектори (аустилсалицинова кислота, діперідамол, пентоксифілін);

- антикоагулянти (гепарин, клексан, фенілін та ін.);

- препарати, що покращують реологію крові (реополіглюгін);

- препарати, покращуючі метаболізм тканин (солкосеріл, вітаміни);

- фізіотерапевтичні процедури: УФО та лазерем опромінювання крові, баротерапія, магнітотерапія, УВЧ та ін. сухотеплові процедури на поперекові ганглії;

- бальнеологічні процедури (сірно-водневі та радонові ванни, грязі);

• ЛФК та ін. За неефективності лікувальних заходів на стадії ішемії відбувається розвиток некрозів та гангрен.

За морфологічними змінами та клінічним перебігом розрізняють:

сухий (коагуляційний) та вологий (колікваційний) некрози (гангрени). 

Порівняльна характеристика сухого та вологого некрозів (гангрен).

Сухий некроз

Обсяг тканин зменшується, набряк відсутній, тканини "муміфікуються".

Наявна демаркаційна зона.

Інфекція відсутня.

Інтоксикація відсутні. Т

ривалий час зберігається архетиконіка тканин.

Перебіг - повільний.

Необхідності в терміновій операції немає, можливо виконання нефректомії.

Вологий некроз

Обсяг збільшується через значний набряк.

Демаркація відсутня.

Приєднується гнійна або гнилісна інфекція.

Наяви важка інтоксикація.

Тканини швидко перетворюються на аморфічну масу.

Перебіг – швидко прогресуючий.

Необхідна термінова ампутація.

Попередження некрозу та гангрени залежить від своєчасної хірургічної корекції причин порушення кровопливу в I і частково II стадії ішемії та повноти обсягу комплексного консервативного лікування.