Гіпсовка воскової репродукції протеза у кювету .

Прямий спосіб гіпсовки :

Модель відділяють від оклюдатора чи артикулятора , обрізують її основу так , щоб край кювети був трохи вище рівня штучних зубів . Модель змочують водою , замішують гіпс , заповнюють ним основу кювети та опускають в нього модель цоколем до дна кювети . З витесненого гіпсу формують валик над зубами , покриваючи вестибулярну поверхню , ріжучі краю передніх зубів та жувальні поверхні бокових зубів . Вільними залишаються тільки піднебінні поверхні верхніх та язичні нижніх зубів . Гіпсовий валик , що покриває всі штучні зуби , має бути достатньо міцним , рівним та гладким без захватів . Після застивання гіпсу очищують від нього край основи кювети , опускають на декілька хвилин в холодну воду , для ізоляції від іншої порції гіпсу та накладають верхню частину кювети без кришки . Верхню частину кювети заповнюють рідким гіпсом , постійно струшуючи кювету , щоб уникнути утворення повітряних пузирів , та щільно закривають кришкою зайвий гіпс видаляють . Після застигання гіпсу кювету відкривають . Знімають тільки верхню частину кювети в якій є тільки гіпсовий відбиток , в нижній частині залишається модель з зубами , що покриті гіпсовим валиком . Кювету промивають кип’яченою водою для видалення гіпсу, при цьому слідкують щоб не було відлому гіпсового валика та щоб штучні зуби не виходили із своїх гнізд .

Зворотній спосіб гіпсовки:

Для виготовлення протезів із пластмаси застосовують в основному зворотній метод гіпсовки . Модель поміщують на декілька хвилин в воду , замішують гіпс , заповнюють ним верхню частину кювети і ставлять в нього цоколь моделі до штучних ясен . Після застивання гіпсу його зрізують на рівні верхнього краю кювети а восковий базис з зубами залишається вільним від гіпсу . Верхню частину кювети з загіпсованою моделлю кладуть на декілька хвилин в холодну воду . Після цього накладають основу кювети та заповнюють її гіпсом та закривають кришкою . Після застивання гіпсу кювету поміщують в кип’ячу воду до розм’якшення воску. Кювету виймають з води , відкривають , убирають віск кип’ячою водою .

Комбінований спосіб гіпсовки :

Підготовлену модель поміщують в основу кювети , що заповнена гіпсом . Передні зуби покривають гіпсовим валиком, як при прямій гіпсовці а бокові зуби залишають вільними як при зворотній гіпсовці .

Стадії дозрівання пластмасового тіста:

1) стадія піску, що характеризується вільним, не зв'язаним положенням гранул у суміші. Маса нагадує змочений водою пісок або мокрий сніг;

2) ниток, що тягнуться (коротких або довгих), коли маса стає більш в'язкою, а при її розтягуванні з'являються тонкі нитки;

3) тістоподібна, що відрізняється ще більшою щільністю й зникненням ниток, що тягнуться, при розриві;

4) гумоподібна з вираженими пружними властивостями;

5) стадія остаточного затвердівання.

Формовка акрилових пластмас компресійним методом .

Для попередження проникнення мономеру із тіста пластмаси в гіпс , рекомендують зразу після виплавлення воску , поки гіпс ще теплий , змазувати протезне ложе на моделі та гіпс в другій половині кювети тонким шаром ізоляційної рідини (Ізокол або касторове масло ) . Після охолодження кювети кісточкою повторно наносять ізоляційну рідину та приступають до підготовки пластмаси до формовки .

Базис знімного пластиночного протезу виготовляють із пластмаси типу ; “Етакрил” , “Фторакс” , “Акрел” та інш. . Заради економії беруть порошок із розрахунку 1г на 1 штучний зуб чи 8-12 г на протез та добавляють мономер до повного насичення порошку . Замішують пластмасу в скляній чи фарфоровій баночці , видаляють надлишки мономера , щоб поверхня залишилась глянцевою , та щільно закривають кришкою . Щоб проходило рівномірне набухання полімеру потрібно час від часу швидко перемішувати пластмасу та знову щільно закривати . Про готовність пластмаси до пакування в тістоподібній стадії судять по 1) зникненню тягнучих ниток при розриві 2) маса не повинна тягнутися за шпателем . Перетримувати пластмасу до слідуючої резиноподібної стадії не можна , так як створені при цьому упругі якості не дозволять сформувати протез, тобто тісто стане не пригодне.

Безпосередньо перед формовкою штучні зуби обезжирюють мономером , чистими руками через целофан беруть з баночки порцію тіста для одного протеза надають масі форму необхідну для верхнього чи нижнього протеза , та заповнюють нею основу кювети при зворотній гіпсовці , контркювету при прямій та обидві половини при комбінованому способі гіпсовки. Пластмасу накривають зволоженою але без капель води пластинкою целофана , з’єднують обидві половини кювети , поміщують їх в зуботехнічний прес і повільно пресують не доводячи обидві частини кювети до змикання на 1,0-1,5 мм. , залишають на 3-5 хв. .

Після подібного пресування кювету достають із преса, розкривають, знімають целофан, швидко видаляють надлишки пластмаси , обрізуючи її по границі протеза . Знову складають кювету та закінчують пресування доводячи обидві частини до повного змикання, тримають під пресом 10-15 хв., після чого закріплюють в бюгель і починають полімеризацію пластмаси.

Формовка акрилових пластмас ливарним методом.

Для формовки методом лиття під тиском застосовують шприц - кювету. В кришці кювети є отвори для установки шприца та введення пластичної маси. В середені форми відтворюються литтєві канали для підвода пластмаси до гнізда протеза . Виготовлену звичайним способом формовочну композицію поміщують в шприц який фіксується на кришці кювети. Після закріплення кювети в бюгелі повільно видавлюють пластмасу за допомогою поршня шприца всередину кювети. Приблизно через 10 хв. Після заповнення форми тиск збільшують, закріплюють поршень в стиснутому стані та починають полімеризацію пластмаси.

Полімеризація пластмаси.

Температуру води від кімнатної до 80 С підвищують на протязі 60-70 хв. , після цього доводять до 100С і тримають 20-25 хв. . Після цього кювета охолоджується з водою або на повітрі . Проведені В.Н. Копейкіним досліди показали що реакція полімеризації проходить по типу екзотермічної тобто з виділенням тепла . Час початку екзотермічної реакції , її інтенсивність та продовження залежить від режиму полімеризації тобто від нагрівання водяної бані . Так , при режимі полімеризації по методу ЦИТО різке підвищення температури спостерігається на 48 -хв . полімеризації –99С . При поміщенні кювети в кип’ячу воду температура близько 105С спостерігається вже на 15хв . . При більш повільному підвищенні зовнішньої температури вона на 58 хв. сягає усього 89С . Полімеризація при високій температурі погано впливає на пластмасу : знижується механічна міцність , збільшується кількість вільного мономера . При цьому виявляється наступна закономірність : чим більше час збільшення температури води до точки кипіння, тим вище показники міцності на статичний вигин , твердості , стійкості на розрив та інш.

Режими полімеризації.

Режим полімеризації за ГЕРНЕРОМ: кювету занурюють у воду кімнатної температури, поступово підігріваємо в плині 30 хвилин до температури 60-65 градусів, підтримуємо таку температуру в плині години, потім за 30 хвилин воду доводимо до 100 градусів, підтримуємо в плині години, прохолоджуємо не виймаючи з води. Кювету розкриваємо при 20 градусах.

Режим полімеризації за ВАСИЛЬЄВИМ : кювету занурюють у воду кімнатної температури, протягом години підігрівають до 95-98 градусів, витримують 30 хвилин, виключають і прохолоджують до кімнатної температури, не виймаючи з води.

Режим полімеризації за ШАРГОРОДСЬКИМ: кювету занурюють у воду кімнатної температури, доводять до кипіння за 30-40 хвилин, витримують у киплячій воді 30-40 хвилин, повільно прохолоджують до кімнатної температури, не виймаючи з води.