- •Методичні вказівки
- •1. Актуальність теми:
- •2. Конкретні цілі
- •3. Базовий рівень підготовки
- •4. Завдання для самостійної роботи.
- •Класифікация пієлонефриту у дітей (наказ моз України № 365 від 20.07.2005)
- •Провідні чинники ризику розвитку пієлонефриту у дітей відповідно до етапів його патогенезу
- •Основні діагностичні критерії ісш у дітей
- •Характеристика інфекцій сечової системи
- •Особливості клініки пієлонефриту у дітей раннього і старшого віку
- •Доказова база в лікуванні інфекцій нижніх сечових шляхів
- •Доказова база в профілактичному лікуванні
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені О.О.БОГОМОЛЬЦЯ
“Затверджено”
на методичній нараді
кафедри педіатрії № 2 та медичної генетики
Завідувач кафедрою
д.м.н., професор О.П. Волосовець_______________________________
“____” ___________________ у 200 р.
Методичні вказівки
ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО
(СЕМІНАРСЬКОГО) ЗАНЯТТЯ
ДЛЯ СТУДЕНТІВ
|
Учбова дисципліна |
Факультетська педіатрія |
|
Модуль № |
2 |
|
Тематичний модуль |
6 |
|
Тема заняття |
Інфекції сечовивідних шляхів. Визначення. Класифікація інфекцій сечовивідних шляхів, диференціальна діагностика інфекцій нижніх і верхніх сечовивідних шляхів. Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування, профілактика і прогноз циститів у дітей. Визначення, етіологія, патогенез, класифікація клініка, діагностика, лікування, профілактика і прогноз пієлонефритів у дітей.
|
|
Курс |
4 |
|
Факультет |
Медичний |
Київ 2008
1. Актуальність теми:
Захворювання нирок і сечовивідних шляхів останніми роками привертає увагу фахівців, що в значній мірі пов'язане з поширеністю цієї патології серед дорослих і дітей, серйозністю прогнозу, інтенсивними пошуками шляхів ранньої діагностики, нових принципів лікування і профілактики важких ускладнень. Серед всіх захворювань сечової системи домінують саме мікробно-запальніураження поширеність яких складає 19,1 на 1000 дитячого населення (В.Г. Майданник,2002). Успіх ранньої діагностики, правильно призначеній терапії в значній мірі залежить від знань майбутніх лікарів основ дитячої нефрології.
2. Конкретні цілі
- Вибрати з анамнезу, скарг дані, що відображають наявність захворювань нирок і сечовидільних шляхів
- скласти індивідуальну схему діагностичного пошуку
- аналізувати і зіставляти анамнестичні і дані об'єктивних методів обстеження, виділяючи підтверджуючі і суперечливі діагнозу синдроми;
- запропонувати оптимальний об'єм і послідовність допоміжних методів обстежень
- виключити наявність лейкоцитурії і бактеріурії нениркового походження
- провести диференціальний діагноз між пієлонефритом, гломерулонефрітом, циститом, інтерстиціальним нефритом
- провести диференціальний діагноз між первинним і вторинним пієлонефритом, гострим і хронічним пієлонефритом
- визначити активність запального процесу і функціональний стан нирок
- скласти індивідуальний план лікування
- запропонувати схему диспансерного спостереження хворого з пієлонефритом
3. Базовий рівень підготовки
|
Назва попередніх дисциплін |
Отримані навички |
|
1.Нормальна анатомія |
Описувати будову нирок і сечовивідної системи і уміти зобразити її схематично |
|
2. Гістологія и ембріологія |
Демонструвати особливості ембріологічної будови нирок у дітей |
|
3. Патологічна анатомія |
Визначити морфологічні зміни в тканинах нирок при гломерулонефріте і пієлонефриті |
|
4. Нормальна фізіологія |
Визначити загальні механізми основних функцій нирок |
|
5. Патологічна фізіологія |
Визначити компенсаторні механізми сечової системи при запальних і іммунокомплексних процесах |
|
6. Биохімія |
Визначати і інтерпретувати основні біохімічні показники функціонального стану нирок |
|
7. Пропедевтика педіатрії |
|
|
8. Фармакологія |
|
|
9.Мікробіологія і вірусологія |
|