3. При гіпокінетичній дискінезії: холекінетики у поєднанні з
холеретиками. Холекінетики: магнія сульфат, сорбіт, ксиліт, сирий яєчний жовток, рослинні масла. Ксиліт або сорбіт призначають по 1-2 ст. л. 3 рази на день за 30 мин. до їжі 3-4 тижні. Одночасно проводять «сліпі» зондування (тюбажі) не рідше 2 разів в тиждень. Після курсу терапії призначають холекинетіки рослинного походження: горобина звичайна, квітки ромашки, трава золототисячника і збори з них (хофітол). Одночасно з холекинетікамі призначають холеретіки.
Фізіотерапевтичні процедури: гальванізація жовчного міхура, діадінамотерапія, ЛФК.
Матеріали для самоконтролю:
ТЕСТИ:
1. В основі виникнення СРК у дітей найчастіше знаходиться:
А. Хронічна патологія органів травлення
Б. Порушення перетравлення в кишечнику
В. Моторно-евакуаторні порушення органів травлення
Г. Порушення всмоктування в кишечнику
Д. Аномалії розвитку органів травлення
2. Для лікування СРК найчастіше використовують:
А. Прокінетики
Б. Спазмолітики
В. Жовчогонні препарати
Г. Ферментні препарати
Д. Репаранти
3. Диспепсичний синдром при функціональному закрепі найчастіше
характеризується:
А. Блювотой
Б. Диареєю
В. Печією
Г. Метеоризмом
Д. Порушенням апетиту
4. Для кологенного функціонального закрепу характерні:
А. Інтоксикаційний синдром
Б. Синдром вегетативних дисфункцій
В. Больовий синдром (біль в животі)
Г. Диспепсичний синдром
Д. Все перераховане
5. Для середнього ступеня тяжкості НВК характерна частота дефекації за добу:
А. 1-2 рази
Б. 3-4 рази
В. 5-6 разів
Г. 7-8 разів
Д. 8-10 разів
6. Для лікування НВК використовують:
А. Препараты групи 5-амінсаліцилової кислоти
Б. Глюкокортикоїды
В. Цитостатики
Г. Антибактериальну терапію
Д. Все перераховане
7. При хворобі Крона вражається наступний відділ кишечника:
А. Сигмовидна кишки
Б. Ободочна кишка
В. Сліпа кишка
Г. Подвздошна кишка
Д. Тоща кишка
8. Найчастіше диференціальну діагностику хвороби Крона проводять з наступними захворюваннями:
А. СРК
Б. Дискінезия жовчовивідних шляхів
В. НВК
Г. Функціональний закреп
Д. Функціональна діарея
9. Для лікування гіпокинетичної дискінезії призначають:
А. Холекінетики і холеретики
Б. Холекінетики і прокинетіки
В. Холеспазмолітики і холеретики
Г. Холеретики і ферментні препарати
Д. Холеспазмолітики і гепатопротектори
10. Для лікування гіперкінетичної дискінезії призначають:
А. Холекінетики і прокинетіки
Б. Холеспазмолітики і холеретики
В. Холекінетики і холеретики
Г. Холеретики і антацидні препарати
Д. Холекінетики і гепатопротектори
11. Для хронічного холециститу характерна наявність:
А. Інтоксикаційного синдрому
Б. Больового синдрому (біль в животі)
В. Диспепсичного синдрому
Г. Синдрома вегетативних дисфункцій
Д. Все перераховане
12. Для лікування хронічного холециститу найчастіше
використовують:
А. Антибіотики широкого спектру дії
Б. Пробіотики
В. Спазмолітики
Г. Прокінетики
Д. Ферментні препарати
Вірні відповіді::
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
|
В |
А |
Г |
Д |
В |
Д |
Б |
В |
А |
Б |
Д |
А |
ЗАДАЧІ:
1. На прийомі знаходиться дитина 4 років із скаргами на закреп, який турбує дитину протягом останніх 6 місяців, зниження апетиту, підвищену стомлюваність. Зі слів матері стілець у дитини буває 1 раз на 2-3 дні, іноді доводиться робити клізму або давати послаблюючі препарати рослинного походження. При об'єктивному обстеженні: дитина млява, капризна, зниженого харчування, астенічної статури. При пальпації живіт помірно роздутий, безболісний.
1. Який попередній діагноз можна поставити дитині.
2. Які методи обстеження необхідно призначити?
3. З якими захворюваннями необхідно проводити диференціальну діагностику даної патології?
2. На прийомі у педіатра знаходиться дитина 6 років із скаргами на біль внизу живота і періодичним закрепом, незначним зниженням апетиту. Дані скарги з'явилися у дитини після того, як він пішов до 1-го класу школи. При об'єктивному обстеженні: дитина збуджена, емоційна. Шкірні покриви звичайного забарвлення. Язик обкладена білястим нальотом. При пальпації живіт роздутий, бурчання і невелика болісність по ходу поперечної ободової і сигмовідной кишок.
1. Який попередній діагноз можна поставити дитині.
2. Які методи обстеження необхідно призначити в плані обстеження.
3. З якими захворюваннями необхідно проводити диференціальну діагностику даної патології?
4. Які підходи до лікування даної патології.
3. На прийомі знаходиться дитина 4 років із скаргами з боку матері на періодичні проноси з виділенням смердючого стільця з домішкою гною і крові, субфебрільну температуру тіла, біль в животі під час дефекації, позиви до дефекації вночі. Дитина часто хворіє ОРІ, кон'юнктивітами. При об'єктивному обстеженні: дитина зниженого харчування, визначається відставання у фізичному розвитку. Шкірні покриви бліді. Живіт при пальпації роздутий, болісний по ходу товстого кишечника. Загальний аналіз крові: Ер. –3х1012/л, Нв.- 90 г/л, Л- 4х109/л, ШОЕ – 15 мм/год.
1. Який попередній діагноз можна поставити дитині.
2. Які методи обстеження необхідно призначити в плані обстеження.
3. З якими захворюваннями необхідно проводити диференціальну діагностику даної патології?
4. Які підходи до лікування даної патології.
ЛІТЕРАТУРА:
-
Педиатрическая гастроентерология (новейший справочник) /Под редакцией Ю.В.Белоусова.- М. - 2006. – 700 с.
-
Гастроэнтерология //Под редакцией В.Т.Ивашкина, С.И.Раппопорта.-
М.- 1998. -134с.
3. В.Г.Майданник Римські критерії ІІІ (2006) діагностики функціональних гастроінтестінальних розладів у дітей /Педіатрія, акушерство і гінекологія.- 2007.-№3.-с.5-13.