
- •Епілепсія, неепілептичні пароксизмальні стани
- •Етіологія епілепсії
- •Міжнародна класифікація епілепсії, епілептичних синдромів (1989р.)
- •Патогенез епілепсії
- •Парціальні напади
- •Загальні риси парціальних нападів:
- •Загальні риси первинно-генералізованих нападів
- •Епілептичний статус
- •Діагностика епілепсії
- •Характеристика епілептичних нападів
- •Диференційна діагностика епілептичних та неепілептичних нападів
- •Нічні страхи у дітей
- •Drop attacks
- •Психогенні напади
- •Лікування епілепсії Вибір антиепілептичних препаратів залежно від типу нападів
- •Лікування епілептичного статусу
Епілептичний статус
- фіксований епілептичний стан, у разі якого кожний наступний напад виникає ще до виходу хворого з минулого нападу. Між нападами свідомість повністю не відновлюється.
Існує судомний епістатус, статус абсансів, статус складних парціальних нападів. Найбільшу загрозу для життя викликає статус судомних нападів.
Чинником виникнення епілептичного статусу можуть бути:
▪ раптове припинення приймання антиепілептичних препаратів
▪ абстинентний синдром
▪ депривація сну та інші
Діагностика епілепсії
• ЕЕГ (електоенцефалографія)
• ЕЕГ, доповнене спектрально-компресійним аналізом, картуванням біоелектричної активності, трьохмірним визначанням локалізації епілептичної активності
• Відео- і теле-ЕЕГ моніторинг
• МРТ, КТ головного мозку
ЕЕГ характеристика абсансів
Типові – ритмичні розряди „пік-повільна хвиля” 3 за сек
Атипові – не мають даної ЕЕГ характеристики – 2,5 розряди
Характеристика епілептичних нападів
спонтанність (мала залежність від зовнішніх впливів)
регулярність (чіткий інтервал між нападами)
приуроченість до певного часу
стереотипність
більш характерні короткочасні напади (коли напад триває довше 20-30 хв – це сумнівно щодо епілепсії)
поліморфізм (розвивається з часом)
прогредієнтний характер (з ускладненням, збільшенням частоти нападів, появою емоційно-особистісних і інтелектуально-мнестичних змін)
задовільний стан після нападу
первинно-генералазовані напади (абсанси) свідчать про епілепсію
Диференційна діагностика епілептичних та неепілептичних нападів
Неврогенний обморок |
Епілептичний напад |
Вплив зовнішнього чинника (страх, довготривале вертикальне положення тощо) |
Відсутній зовнішній чинник |
Початок поступовий з нудоти, збліднення, запаморочення |
Початок з аури або раптовий |
Падіння повільне, можливі окремі клонічні посмикування |
Падіння стрімке, стереотипні, синхронні рухи |
Після нападу самопочуття порушене |
Сон або достатньо добрий стан після нападу |
Не виникають в горизонтальному стані, під час сну |
Виникають і під час сну |
Під час нападу АТ знижується, брадікардія, блідість шкірних покривів, пітливість |
АТ підвищується, тахікардія, гіперемія шкірних покривів |
Епілептична активність на ЕЕГ не виявляється |
Епілептична активність на ЕЕГ виявляється |
В міжпароксизмальному стані прояви вегетативно-судинної дисфункції, захворювання внутрішніх органів, астенії |
Часто виявляється органічна симптоматика в неврологічному статусі |
Нічні страхи у дітей
Епілептичні |
Невротичні |
Виникають спонтанно |
Зв’язок з психогенією |
Елементарні за змістом, одноманітні |
Складніші і різноманітніші за змістом і оформленням, пов’язані з подіями минулої доби |
Короткочасні 20-40 сек з різким закінченням |
Триваліші |
Дитину неможливо розбудити та заспокоїти |
Можливо розбудити |
Часте виникнення не характерне |
Можливе виникнення кожної ночі або декілька разів за ніч |
Характерна чітка пароксизмальність і періодичність |
Не характерна пароксизмальність і періодичність |
Часто виявляються вогнищеві зміни в скроневих відведеннях на ЕЕГ |
Не характерні |