Епілепсія, неепілептичні пароксизмальні стани

План лекції

1. Історична довідка

2. Визначення

3. Етіологія

4. Міжнародна класифікація епілепсії, епілептичних синдромів.

5. Патогенез епілепсії

6. Визначення епілептичного статусу

7. Діагностика епілепсії

8. Диференційна діагностика

• Термін “епілепсія” має походження від грецького дієслова epilambano – схоплювати, нападати

• Перша офіційна згадка про епілепсію належить Гіппократу (460 – 377 р. до н. е.). Він пов’язував хворобу з ураженням головного мозку, вважав її спадковою, описав епілептичні напади з повною та частковою втратою свідомості, аурою

• Термін “аура” також запозичено з грецької, він означає “бриз”, “легкій вітерець”, нагадує слово “повітря” – “air”. В літературу його вніс не лікар, а хворий на епілепсію, якій охарактеризував своє відчуття як “холодний легкій вітерець, що йде з моря”

• Розповсюдженість епілепсії в популяції сягає біля 1%.

• Серед всесвітньо відомих людей на епілепсію страждали Піфагор, Демокрит, Сократ, Олександр Македонський, Юлій Цезар, Плутарх, Авіценна (Ібн Сіна), Іван Грозний, Петро I, Мол’єр, Наполеон, Вінсент Ван Гог, Ф.М. Достоєвський (в родині останнього було 20 хворих на епілепсію), Л.М.Толстой

• У 75% випадків епілепсія починається в дитячому та підлітковому віці, виникає в 5-10 разів частіше ніж у дорослих

До епілепсії не відносяться поодинокі напади а також спровоковані, ситуаційно зумовлені напади.

Епілептичний напад - це раптове виникнення судом, рухових, сенсорних, вегетативно-вісцеральних або психічних розладів, які є наслідком надмірного гіперсинхронного розряду в нейронних системах головного мозку

Ситуаційно зумовлені напади (епілептична реакція) – це реакція мозку на надмірний (часто зовнішній) подразник, яка виникає тільки під час дії цього подразника, і проявляється нападами частіше судомного характеру. Провідний патогенетичний фактор цієї реакції – набряк мозку.

Епілепсія – хронічне захворювання головного мозку, основною ознакою якого є регулярні однотипні повторні, спонтанні, неспровоковані епілептичні напади нерідко зі схильністю до прогресування, які є наслідком функціонування епілептичного вогнища

Епілептичне вогнище – це патологічна нейронна система, яка здатна до спонтанного періодичного самозбудження і мало залежить від зовнішніх умов та виникає внаслідок зменшення заряду мембрани, тобто її деполяризації в обмеженій кількості нейронів (локально), або розповсюджено по всій корі (генералізовано)

Етіологія епілепсії

Ідеопатичні форми – спадкові

Симптоматичні форми – наслідок органічного ураження головного мозку

Криптогенні форми – невиявлена, прихована етіологія. Припускаємо наявність органічної причини, але невпевнені.

Міжнародна класифікація епілепсії, епілептичних синдромів (1989р.)

І

• ідіопатична

• симптоматична

• криптогенна

. Парціальна (фокальна, локальна)

ІІ. Генералізована

ІІІ. Епілепсія і епілептичні синдроми, які не можна чітко віднести до фокальних і генералізованих

IV. Спеціальні синдроми, ситуаційно обумовлені напади (епілептичні реакції): фебрильні судоми, напади у разі метаболічних, токсичних порушень тощо.