Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Med_inf / Заняття 6 / Теоретична частина 6

.pdf
Скачиваний:
48
Добавлен:
20.03.2015
Размер:
545.56 Кб
Скачать

Тема. Основи статистичних методів обробки медико-біологічних даних

 

 

 

Дисципліна,

що

охоплює

Повсякденне

 

 

статистичні

 

методи,

використання

даних,

 

вивчення

наукових

методів

чисельних

і

Статистика

збирання, опрацювання,

подання,

спостережень

 

аналізу й інтерпретації даних, а

кількісної інформації

 

також формулювання статистичних

 

 

 

висновків і висновків на підставі

 

 

 

кількісних даних

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1. Значення терміну «статистика» Таблиця 1. Основні поняття статистичних та вибіркових сукупностей

Параметр

властивості, що піддаються оцінці в будь-якій формі (якісній або кількісній)

 

 

Статистична

група, що складається з великого числа відносно однорідних елементів

сукупність

(об’єктів), взятих разом у певних межах часу або простору

 

 

Випадкова величина

величина, яка в результаті експерименту, який може бути повторений при

незмінних умовах велику кількість разів, може прийняти значення х1, х2,..., хn

Дискретна

величина, котра може приймати скінчену кількість значень (рис. 2)

випадкова величина

Неперервна

величина, котра може приймати будь-які числові значення в даному інтервалі

випадкова величина

значень (рис. 2)

Випадкова величина

Дискретна

випадкова величина

Неперервна

випадкова величина

кількість дітей, що народилися за добу в м. Києві

маса тіла і вага новонароджених

 

Рис. 2.

 

Продовження таблиці 1.

 

 

Генеральна сукупність

сукупність, що складається з усіх одиниць спостереження, що можуть бути до неї

 

віднесені відповідно до мети дослідження

Вибірка

частина генеральної сукупності, за властивостями якої судять про генеральну

ибіркова сукупність)

сукупність

 

 

Однорідність Репрезен- тативність

Рис. 3. Вимоги до вибіркової сукупності

Таблиця 2. Варіаційний ряд і його параметри

Варіаційний ряд

сукупність значень вивченого в певному

експерименті або

спостереженні

параметра, проранжованих за величинами (зростання або спадання)

 

Варіанта

числове значення досліджуваної ознаки; складова варіаційного ряду

Середня величина

узагальнююча числова характеристика

якісно однорідних

величин, яка

характеризує одним числом усю статистичну сукупність за одною ознакою

 

Середні величини

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мода

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Медіана

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Середньоарифметична

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

величина

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 4. Загальновживані види середніх величин

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Продовження таблиці 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мода

значення, що найбільш часто зустрічається в серії спостережень

 

 

 

 

Медіана

значення, що поділяє розподіл на дві рівні частини, центральне або середнє

значення серії спостережень, упорядкованих за зростанням або спаданням

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

s 1

 

 

 

 

Середньоарифметична

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

хі

 

 

 

 

величина

середнявеличина, яка розраховується за формулою: М

n

 

 

 

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Частота (р)

абсолютна чисельність окремих варіант у сукупності, що вказує, скільки разів

зустрічається ця варіанта у варіаційному ряді

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Простий

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(частота р = 1)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Варіаційний ряд

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Згрупований укорочений

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(частота р > 1)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 5.Види варіаційного ряду

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Приклад 1. Незгрупований і непроранжований варіаційний ряд

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

2

3

 

 

4

 

5

6

 

7

 

8

9

10

 

 

 

 

 

 

 

 

 

120

115

120

 

125

 

120

115

 

120

115

120

120

 

 

 

 

 

 

 

Приклад 2. Згрупований варіаційний ряд, отриманий ранжуванням з прикладу 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

2

3

 

 

4

 

5

6

 

7

 

8

9

10

 

 

 

 

 

 

 

 

 

115

115

115

 

120

 

120

120

 

120

120

120

125

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Продовження таблиці 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Середнє квадратичне

 

величина, якахарактеризує ступінь розсіювання варіаційного ряду навколо

відхилення ( )

 

середньої величини

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

величина, необхідна для порівняння ступеня розмаїтості ознак, виражених у

Коефіцієнт варіації Сv

 

різноманітних одиницях виміру. Обраховується за формулою С

 

 

 

100

v

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

M

Помилка

 

найважливіша статистична величина, необхідною для оцінки достовірності

репрезентативності

 

результатів дослідження

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Закони

розподілу

 

 

 

 

Закони

розподілу неперервних

 

 

дискретних

Закони

 

 

випадкових величин.

 

 

 

випадкових величин

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

розподілу

 

 

Нормальний закон

розподілу

 

 

Біноміальний розподіл

випадкових

 

 

(Гаусса)

 

 

 

 

 

(розподіл Бернуллі)

величин

 

 

Розподіл

2

 

 

 

Розподіл Пуассона

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розподіл Ст’юдента (Госсета)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 3. Закони розподілу випадкових величин

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Закон розподілу

функціональна

залежність

між

значеннями

 

випадкових

величин та

випадкових величин

ймовірностями з якими вони приймають ці значення

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дискретна випадкова величина х, яка може приймати тільки цілі невід’ємні значення з

 

 

ймовірностями P (X m) Cm pmqn ,

m=0, 1, ..., n, де р – ймовірність появи події в

 

 

n

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

кожному випробуванні, m – кількість сприятливих подій, n – загальна кількість

Біноміальний розподіл

випробувань, q=1–p, Cnm

 

n!

 

називається

розподіленою

за біноміальним

m!(n m)!

(розподіл Бернуллі)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

законом з математичним сподіванням np, та дисперсією – npq.

Закон Бернуллі використовується тоді, коли необхідно знайти ймовірність появи випадкової події, яка реалізується рівно m з серії n випробувань.

Біноміальному закону розподілу підпорядковуються випадкові події такі, як число викликів швидкої допомоги за певний проміжок часу, черги до лікаря в поліклініці, епідемії тощо.

Дискретна випадкова величина Х, яка може приймати тільки цілі невід’ємні значення з ймовірностями

 

 

P (X m)

me

,m 0,1,...., 0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розподіл Пуассона

n

 

m!

 

, називається розподіленою за законом Пуассона

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

з математичним сподіванням і дисперсією

,

де np.

Розподіл Пуассона,

як

 

 

граничний біноміальний використовується при вирішенні задач надійності медичного

 

 

обладнання та апаратури, розповсюдження епідемії, викликів до хворого дільничих

 

 

лікарів та в інших задачах масового обслуговування

 

 

 

 

 

 

В біології та медицині найчастіше розглядають випадкові величині, які мають

 

 

нормальний закон розподілу, наприклад, частота дихання, частота серцевих

Нормальний закон

скорочень, динаміка росту популяції тощо. Стандартним нормальним

розподілом називають розподіл з нульовим математичним сподіванням і

розподілу (Гаусса)

одиничною дисперсією, щільність розподілу якого має наступний вигляд:

 

 

 

 

 

 

(x) 1 e

 

x2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Нехай незалежні випадкові величини х1, х2,..., хn розподілені за нормальним

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

 

 

законом з mc=0 та 2

=1. Закон розподілу випадкової величини

2 xi2

Розподіл

2

i 1

,

 

називається

 

хі-квадрат

розподілом з

n

ступенями

вільності

(кількість

незалежних координат). Зі збільшенням ступенів вільності розподіл 2 наближається до нормального.

Нехай х, у незалежні випадкові величини, причому х розподілено за

 

нормальним законом з параметрами (0;1), у – за законом

2

 

 

з n ступенями

Розподіл Ст’юдента

 

 

 

 

t

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(Госсета)

вільності. Тоді,

розподіл

випадкової

величини

 

 

y називається

законом

 

Ст’юдента

з

n

ступенями

 

 

 

 

вільності

або

 

t-розподілом.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

При збільшенні числа ступенів вільності розподіл Ст’юдента наближається до

 

нормального.