Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЛОР от Насти Костюченко / Posibnik1_do_praktichnikh_zanyat_nova_redakts.doc
Скачиваний:
214
Добавлен:
20.03.2015
Размер:
879.62 Кб
Скачать

Імпедансометрія

ТРИВАЛІСТЬ ЗАНЯТТЯ — 3 год.

МЕТА ЗАНЯТТЯ: ознайомитись з найбільш розповсюдженим методом об'єктивного дослідження слухової функції — динамічною імпедансометрією — та оцінити його значення в клінічній практиці.

КОРОТКИЙ ВИКЛАД ТЕМИ. Звукопровідні структури серед­нього вуха (барабанна перетинка, слухові кісточки, зв'язки, м'язи барабанної порожнини) під час передачі звукової хвилі до завитки чинять акустичний опір. Динамічна імпедансометрія базується на вимірюванні акустичного опору (імпедансу).

Патологічні процеси в середньому вусі змінюють величину акустичного імпедансу порівняно з нормою. Методи динамічної імпедансометрії базуються на визначенні абсолютних показників акустичного опору (імпедансу) на тони в широкому діапазоні частот і складаються з тимпанометрії і реєстрації акустичного рефлексу.

Тимпаномстрія характеризує динаміку акустичного опору в умовах змін тиску повітря в обтурованому зовнішньому слуховому ході. Результати тимпанометрії реєструються графічно. Відомо 6 типів тимпанометричних кривих за Jегgег (1970).

Крива типу А: максимальне значення акустичної провідності відмічається на нульовому рівні тиску. Це є норма.

Крива тину В: акустичний опір мало змінюється при коливаннях тиску, що позначається на графіку горизонтальною кривою. Така крива спостерігається при ексудативному отиті.

Крива типу С: мас максимум амплітуди, зміщений в бік від'ємного тиску. Тимпанограма характерна для дисфункції слухової труби.

Крива типу D: мас зубці на її низхідній частині і реєструється при адгезивннх процесах в середньому вусі та рубцях барабанної перетинки.

Крива Аs: конфігурація її збережена, але знижена амплітуда. Вона мас місце при анкілозі стремена, зумовленому отосклерозом.

Крива типу Аd: розірвана в ділянці її максимуму, тобто практично відсутній пік кривої. Така крива характерна для розриву ланцюга слухових кісточок.

Вивчення акустичного рефлексу полягає в реєстрації скорочення стременного м'яза під впливом звукової хвилі. Акустичний рефлекс с захисним рефлексом, фізіологічне значення якого полягає в захисті структур внутрішнього вуха від пошкодження сильними звуками. Досліджують іпеі-(у подразнюваному вусі) і контралатеральний (у протилежному вусі) акустичний рефлекс. У нормі поріг акустичного рефлексу становить 70—85 дБ над порогом слуху. При сенсоневральній приглухуватості відбувається підвищення порогів понад 90 дБ. При кондуктивній приглухуватості (обумовленій гострими запальними змінами у середньому вусі), патології ядер або стовбура лицевого нерва акустичний рефлекс відсутній на боці ураження. При отосклерозі спостерігається зворотній акустичний рефлекс. При невриномі VIII пари черепних нервів відсутні іпсі- та контралатеральний рефлекси на ураженому боці. Для диференціальної діагностики ретрокохлеарних уражень досліджують послаблення (розпад) акустичного рефлексу (декей-рефлекс). Він полягає в тому, що амплітуда акустичного рефлексу зменшується удвічі за половину часу, протягом якого діє подразнювальний сигнал.

ОСНОВНІ ПИТАННЯ ДО ТЕМИ:

Що означає термін «динамічна імпедансометрія»?

З яких частин складається метод динамічної імпедансометрії?

Характеристика тимпанометрії, типи тимпанограм за Jerger(1970).

Характеристика акустичного рефлексу в нормі та при патології слухового аналізатора.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Оториноларингологія / За ред. Д.І. Заболотного, Ю.В. Мітіна, В.Д. Драгомирецького. — К.: Здоров'я, 1999. — С. 51—55.

Мітін Ю.В. Оториноларингологія (лекції). — К.: Фарм Арт, 2000. — С. 24—25.

3. Пальчун В.Т., Крюков А.И. Оториноларингология. — М.: Литсра. 1997. — С. 116—117.

  1. Руководство по оториноларингологии / Под ред. И.Б. Солда­том. — М: Медицина. 1997. — С. 54—57.

  2. Гвелисиани Т.Г. Акустичсская рефлексометрия при нормальної^ и патологическом состоянии органа слуха // Журн. ушных, носовых н горлових болезней. — 1984. — № 5. — С. 21—25.

__________________________________________________МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА 2