- •Ю.В.Мітін, о.М Науменко, ю.В.Дєєва
- •Тематичні плани лекцій і практичних занять
- •Тематичний план лекцій
- •Тематичний план практичних занять
- •Види самостійної роботи студентів (срс) та її контроль
- •Тематичний план практичних занять
- •Розподіл балів, присвоюваних студентам
- •Методичні розробки практичних занять Етапи проведення практичних занять
- •__________________________________________________________Заняття 1 Ендоскопічні методи дослідження лор- органів. Клінічна анатомія, фізіологія та методи дослідження зовнішнього та середнього вуха.
- •V. Студент повинен уміти
- •VI. Оснащення заняття
- •VII. План заняття
- •1. Визначення початкового рівня знань студентів з анатомії та фізіології лор-органів.
- •Організація робочого місця оториноларинголога
- •Методика користування лобним рефлектором
- •Передня риноскопія
- •Орофарингоскопія
- •Задня риноскопія
- •Ларингоскопія
- •Отоскопія
- •4. Самостійна робота студентів .
- •I.Анатомія та фізіологія слухового і вестибулярного аналізаторів
- •II. Анатомія та фізіологія носа і приносових пазух
- •III. Клінічна анатомія та фізіологія глотки, гортані,трахеї та стравоходу
- •____________________________________________________________Заняття 2 Клінічна анатомія, фізіологія внутрішнього вуха, методи дослідження слухового та вестибулярного аналізаторів.
- •V. Студент повинен уміти
- •VI. Оснащення заняття
- •VII. План заняття
- •VIII список літератури
- •Додаток Задача 1
- •Задача 2
- •Задача 3
- •V. Студент повинен уміти
- •VI. Оснащення заняття
- •VII. План заняття
- •1. Опитування для визначення початкового рівня знань за такими питаннями для самопідготовки та опитування студентів :
- •1. Визначення підсумкового рівня знань студентів.
- •Задача 2
- •Задача 3
- •Задача 4
- •Зада-ча 5
- •________________________________________________________________Заняття 4 Захворювання зовнішнього та середнього вуха. Гострий гнійний середній отит. Мастоїдит. Антромастоїдотомія.
- •IV. Студент повинен знати
- •V. Студент повинен уміти
- •VI. Оснащення заняття
- •V. План заняття
- •2. Курація 3—4 тематичних хворих.
- •VIII. Список літератури
- •Додаток Задача 1
- •Задача 2
- •Задача 3
- •Задача 4
- •Задача 5
- •Хронічний гнійний середній отит, лабіринтит. Сануючі та слуховідновлюючі операції вуха.
- •IV. Студент повинен знати
- •V. Студент повинен уміти
- •VI. Оснащення заняття
- •VII. План заняття
- •2. Курація 3—4 тематичних хворих .
- •2. Підсумок заняття.
- •VIII. Список літератури
- •Задача 1
- •Задача 2
- •Задача 3
- •Задача 4
- •Задача 5
- •Заняття 6
- •IV. Студент повинен знати
- •V. Студент повинен уміти:
- •VI. Оснащення заняття
- •VII. План заняття
- •Основний етап заняття
- •1. Опитування для визначення початкового рівня знань за такими питаннями для самопідготовки та опитування студентів :
- •1. Визначення підсумкового рівня знань студентів.
- •Задача 2
- •Задача 3
- •Задача 4
- •Задача 5
- •Заняття 7 Гострі та хронічні захворювання носа.
- •V. Студент повинен уміти
- •VI. Оснащення заняття
- •VII. План заняття
- •1. Опитування для визначення початкового рівня знань за такими питаннями для самопідготовки та опитування студентів:
- •2. Курація 3—4 тематичних хворих .
- •Задача 3
- •Задача 4
- •Задача 5
- •Гострі і хронічні захворювання приносових пазух. Риногенні орбітальні і внутрішньочерепні ускладнення.
- •V. Студент повинен уміти
- •VI. Оснащення заняття
- •VII. План заняття
- •2. Підсумок заняття .
- •Задача 3
- •Задача 4
- •Задача 5
- •Заняття 9 Гострі захворювання глотки
- •V. Студент повинен уміти
- •VI. Оснащення заняття
- •VII. План заняття
- •2. Курація 3—4 тематичних хворих
- •Задача 3
- •Задача 4
- •Задача 5
- •Заняття 10 Хронічні захворювання глотки. Курація хворих.
- •IV. Студент повинен знати
- •V. Студент повинен уміти
- •VI. Оснащення заняття
- •VII. План заняття
- •Основний етап заняття
- •1. Опитування для визначення початкового рівня знань за такими питаннями для самопідготовки та опитування студентів:
- •VIII. Список літератури
- •Додаток Задача 1
- •Задача 2
- •Задача 3
- •Задача 4
- •Задача 5
- •Заняття 11 Гострі та хронічні захворювання гортані.
- •V. Студент повинен уміти
- •VI. Оснащення заняття
- •VII. План заняття
- •2. Курація 3—4 тематичних хворих.
- •Задача 3
- •Задача 4
- •Задача 5
- •Задача6
- •Задача 7
- •Задача 8
- •Задача 9
- •Задача 10
- •Заняття 11 пухлини та інфекційні гранульоми верхніх дихальних шляхів
- •IV. Студент повинен знати
- •V. Студент повинен уміти
- •VI. Оснащення заняття
- •VII. План заняття
- •1. Опитування для визначення початкового рівня знань за такими питаннями для самопідготовки та опитування студентів :
- •2. Курація 3—4 тематичних хворих.
- •Задача 2
- •Задача 3
- •Задача 4
- •Задача 5
- •Заняття 12 Травми носа, носові кровотечі. Сторонні тіла лор- органів, дихальних шляхів та стравоходу. Опіки стравоходу.
- •IV. Студент повинен знати
- •V. Студент повинен уміти
- •VI. Оснащення заняття
- •VII. План заняття
- •1. Опитування для визначення початкового рівня знань за такими
- •2. Курація 3-4 тематичних хворих .
- •Задача 2
- •Задача 3
- •Задача 4
- •Задача 5
- •Методичні розробки для самостійного вивчення студентом оториноларингології
- •Імпедансометрія
- •Диференціальна діагностика порушень звукопровідного та звукосприймального апаратів
- •Тимпанопластика
- •Ексудативний отит
- •Деформація зовнішнього носа. Ринопластика
- •Функції лімфаденоїдного глоткового кільця
- •Тонзилярні (радючутливі) пухлини
- •Передракові захворювання гортані
- •Сторонні тіла бронхів
- •Функціональні захворювання голосового апарату
- •Мікози лор-органів
- •Допомога хворим з ураженням лор-органів на етапах евакуації
- •План обстеження оториноларингологічного хворого
- •Хвороби курованого хворого
- •Питання
- •IV. Глотка. Стравохід
- •V. Гортань. Трахея. Бронхи
- •План навчального процесу
- •Тематичні плани лекцій та практичних занять
- •Методичні розробки практичних занять
Імпедансометрія
ТРИВАЛІСТЬ ЗАНЯТТЯ — 3 год.
МЕТА ЗАНЯТТЯ: ознайомитись з найбільш розповсюдженим методом об'єктивного дослідження слухової функції — динамічною імпедансометрією — та оцінити його значення в клінічній практиці.
КОРОТКИЙ ВИКЛАД ТЕМИ. Звукопровідні структури середнього вуха (барабанна перетинка, слухові кісточки, зв'язки, м'язи барабанної порожнини) під час передачі звукової хвилі до завитки чинять акустичний опір. Динамічна імпедансометрія базується на вимірюванні акустичного опору (імпедансу).
Патологічні процеси в середньому вусі змінюють величину акустичного імпедансу порівняно з нормою. Методи динамічної імпедансометрії базуються на визначенні абсолютних показників акустичного опору (імпедансу) на тони в широкому діапазоні частот і складаються з тимпанометрії і реєстрації акустичного рефлексу.
Тимпаномстрія характеризує динаміку акустичного опору в умовах змін тиску повітря в обтурованому зовнішньому слуховому ході. Результати тимпанометрії реєструються графічно. Відомо 6 типів тимпанометричних кривих за Jегgег (1970).
Крива типу А: максимальне значення акустичної провідності відмічається на нульовому рівні тиску. Це є норма.
Крива тину В: акустичний опір мало змінюється при коливаннях тиску, що позначається на графіку горизонтальною кривою. Така крива спостерігається при ексудативному отиті.
Крива типу С: мас максимум амплітуди, зміщений в бік від'ємного тиску. Тимпанограма характерна для дисфункції слухової труби.
Крива типу D: мас зубці на її низхідній частині і реєструється при адгезивннх процесах в середньому вусі та рубцях барабанної перетинки.
Крива Аs: конфігурація її збережена, але знижена амплітуда. Вона мас місце при анкілозі стремена, зумовленому отосклерозом.
Крива типу Аd: розірвана в ділянці її максимуму, тобто практично відсутній пік кривої. Така крива характерна для розриву ланцюга слухових кісточок.
Вивчення акустичного рефлексу полягає в реєстрації скорочення стременного м'яза під впливом звукової хвилі. Акустичний рефлекс с захисним рефлексом, фізіологічне значення якого полягає в захисті структур внутрішнього вуха від пошкодження сильними звуками. Досліджують іпеі-(у подразнюваному вусі) і контралатеральний (у протилежному вусі) акустичний рефлекс. У нормі поріг акустичного рефлексу становить 70—85 дБ над порогом слуху. При сенсоневральній приглухуватості відбувається підвищення порогів понад 90 дБ. При кондуктивній приглухуватості (обумовленій гострими запальними змінами у середньому вусі), патології ядер або стовбура лицевого нерва акустичний рефлекс відсутній на боці ураження. При отосклерозі спостерігається зворотній акустичний рефлекс. При невриномі VIII пари черепних нервів відсутні іпсі- та контралатеральний рефлекси на ураженому боці. Для диференціальної діагностики ретрокохлеарних уражень досліджують послаблення (розпад) акустичного рефлексу (декей-рефлекс). Він полягає в тому, що амплітуда акустичного рефлексу зменшується удвічі за половину часу, протягом якого діє подразнювальний сигнал.
ОСНОВНІ ПИТАННЯ ДО ТЕМИ:
Що означає термін «динамічна імпедансометрія»?
З яких частин складається метод динамічної імпедансометрії?
Характеристика тимпанометрії, типи тимпанограм за Jerger(1970).
Характеристика акустичного рефлексу в нормі та при патології слухового аналізатора.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
Оториноларингологія / За ред. Д.І. Заболотного, Ю.В. Мітіна, В.Д. Драгомирецького. — К.: Здоров'я, 1999. — С. 51—55.
Мітін Ю.В. Оториноларингологія (лекції). — К.: Фарм Арт, 2000. — С. 24—25.
3. Пальчун В.Т., Крюков А.И. Оториноларингология. — М.: Литсра. 1997. — С. 116—117.
Руководство по оториноларингологии / Под ред. И.Б. Солдатом. — М: Медицина. 1997. — С. 54—57.
Гвелисиани Т.Г. Акустичсская рефлексометрия при нормальної^ и патологическом состоянии органа слуха // Журн. ушных, носовых н горлових болезней. — 1984. — № 5. — С. 21—25.
__________________________________________________МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА 2