Заняття 9 Гострі захворювання глотки

І. АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ. Гострі захворювання глотки (фарингіти, ангіни) часто трапляються в практичній діяльності лікарів. Хронічний фарингіт — поширене захворювання; понад ЗО % пацієнтів, які звертаються в ЛОР-кабінети поліклінік, страждають на різні форми хронічного фарингіту. Серед гострих тонзилітів найчастіше трапляються катаральна, лакунарна та фолікулярна ангіни. Вони становлять 50—60 випадків на 1000 населення за рік, особливо часто хворіють діти. Ангіни зумовлюють такі ускладнення, як паратонзиліт, паратонзилярний абсцес, флегмона шиї, набряк гортані, тоизилогенний сепсис, ревмокардит, неспецифічний інфекційний поліартрит, гострий гломерулонефрит, гострий пієлонефрит. Лікар будь-якої спеціальності повинен уміти призначити необхідне лікування і не допустити розвитку можливих ускладнень.

Тяжкою патологією у дітей віком до 3 років є заглотковий абсцес, який у разі несвоєчасної діагностики та лікування може призвести до гострого стенозу гортані, асфіксії, аспіраційної пневмонії, медіастиніту, сепсису, прогноз при яких дуже серйозний.

Дифтерія — проблема загальномедична та соціальна. В умовах теперішнього напруженого епідемічного стану з дифтерії суттєва роль належить своєчасному виявленню хворих,

призначенню адекватного лікування, проведенню протиепідемічних заходів в осередку інфекції.

Тому знання клініки, діагностики та принципів лікування цих захворювань с необхідними в роботі лікарів різного профілю — оториноларингологів, терапевтів, педіатрів, інфекціоністів тощо.

II. ТРИВАЛІСТЬ ЗАНЯТТЯ — 3 академічні години.

3. МЕТА ЗАНЯТТЯ: навчитися ставити діагноз гострого та хронічного фарингіту, ангіни, паратонзилярного абсцесу, заглоткового абсцесу, проводити диференціальну діагностику цих захворювань і диференціальну діагностику ангіни та дифтерії, визначити раціональну тактику лікування хворих.

4. СТУДЕНТ ПОВИНЕН ЗНАТИ

і. Етіологію, патогенез, клініку і лікування гострих і хронічних фарингітів, лептотрихозу, ангін, паратонзилярного та заглоткового абсцесів.

2. Класифікацію тонзилітів.

3. Особливості клінічного перебігу вторинних ангін.

4. Епідеміологію, класифікацію, клініку, диференціальну діагностику, ускладнення та атипові форми дифтерії глотки.

V. Студент повинен уміти

1. Провести орофарингоскопію, задню риноскопію, непряму ларингоскопію.

2. Здійснити пальпацію шийних лімфатичних вузлів.

3. Поставити попередній діагноз та вміти провести диференціальну діагностику фарингітів, лептотрихозу, ангін, дифтерії, паратонзилярного і заглоткового абсцесів.

4. Призначити відповідне лікування даних захворювань.

5. Провести такі маніпуляції: взяття мазків з носа і горла, змащування, зрошування та інсуфляцію глотки лікарськими речовинами.

VI. Оснащення заняття

1. Інструментарій для виконання ендоскопічного дослідження ЛОР-органів.

2. Пробірки для бактеріологічного дослідження.

3. Хірургічний інструментарій для розтину абсцесів глотки.

4. Схеми, таблиці, слайди, кодограми, муляжі.

5. Питання для самопідготовки та самоконтролю.

6. Ситуаційні задачі для визначення підсумкового рівня знань.