
- •Міністерство охорони здоров’я україни
- •Київ – 2008
- •3.5. Рекомендації для оформлення протоколу.
- •1. Облік поставленої на попередньому занятті реакції аглютинації з метою ідентифікації культури бактерій.
- •2. Постановка реакції аглютинації з метою виявлення антитіл в сироватці хворого з підозрою на черевний тиф та паратифи а та в.
- •3. Принцип постановки і облік результатів реакції непрямої гемаглютинації (рнга), поставленої з метою серологічної діагностики.
- •4. Постановка реакції імунного гемолізу.
- •4. План і організаційна структура навчального заняття.
- •5. Методика організації навчального процесу на практичному занятті.
- •5.1.Підготовчий етап.
- •6. Матеріали для самоконтролю
- •7. Рекомендована література
- •Варіант 1
- •1. Якi клiтини виконуюють функцiї головного регулятора iмунної вiдповіді
- •Варіант 2
6. Матеріали для самоконтролю
Що означають поняття “серологічна ідентифікація збудника захворювання” та “серологічна діагностика інфекційного захворювання”?
Як класифікують серологічні реакції?
Що являють собою і як отримують стандартні діагностикуми?
Які серологічні реакції є багатокомпонентними?
Що таке система комплементу? Які шляхи її активації?
Що таке реакції лізису?
Що таке реакція імунного гемолізу? Яка мета її застосування?
Що таке реакція непрямої гемаглютинації? Яка мета її застосування?
7. Рекомендована література
Основна:
Климнюк С.І., Ситник І.О., Творко М.С., Широбоков В.П. Практична мікробіологія: Посібник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2004. – С. 126-145.
Вороб’єв А.А., Кривошеїн Ю.С., Широбоков В.П. Руководство по медицинской и санитарной микробиологии.— М., 2002. – С. 144-156.
Воробьев А.А., Быков А.С., Пашков Е.П., Рыбакова А.М. Микробиология.—М.: Медицина, 1998. – С. 166-189.
Борисов Л.Б. и др. Руководство к лабораторным занятиям по микробиологии М., «Медицина», 1987. – С. 75-79.
Борисов Л.Б. Медицинская микробиология, вирусология, иммунология: Учебник. М.: ООО “Медицинское информационное агенство”, 2005. – С. 322-337.
Покровский (ред.). Микробиология.— М., 1998. – С. 89-108.
Додаткова:
Драннік Г.Н. Клінічна імунологія та алергологія: Навч. посібн. - Одеса: Астропринт, 1999. – 43-91 с.
Якобисяк М. Імунологія /Переклад з польської за ред. Проф. Чоп’як В.В. – Вінниця: Нова книга, 2004. – с. 33-163, 221-327.
Додаток 1. Тестові завдання до теми “Серологічні реакції (2 заняття)”.
Варіант 1
1. Якi клiтини виконуюють функцiї головного регулятора iмунної вiдповіді
А. В-лiмфоцити
В. К-клiтини
С. Т-хелпери
Д. Макрофаги
Е. NК-клітини
2. Видiлiть клiтини, якi вiдiграють головну роль в презентації антигену Т4-лiмфоцитам:
А. Еритроцити
В. В-лiмфоцити
С. Т8-лiмфоцити
Д. NK-клiтини
Е. Макрофаги
3. Якi з наведених клiтин продукують iмуноглобулiни?
А. Лiмфоцити
В. Макрофаги
С. Плазматичні клітини
Д. Т-лімфоцити
Е. Дендритні клітини
4. В результатi кооперацiї яких клiтин розвивається гуморальна iмунна вiдповiдь?
А. Т-лiмфоцити, В-лiмфоцити, Т-супресори
В. В-лiмфоцити, макрофаги, Т-супресори
С. Макрофаги, Т-лiмфоцити, В-лiмфоцити
Д. Макрофаги, нейтрофіли, базофіли
Е. Макрофаги, NK-клітини
5. Антигени ІІ класу гістосумісності МНС знаходяться на поверхні:
А. Практично всіх клітин організму
В. Дендритних клітин, макрофагів, В-лімфоцитів
С. Т-лімфоцитів
Д. В-лімфоцитів
Е. Плазмоцитів
6. Професійними антиген-презентуючими клітинами є:
А. Макрофаги, В-лімфоцити, дендритні клітини
В. Макрофаги, плазматичні клітини, В-лімфоцити
С. Моноцити, Т- та В-лімфоцити
Д. NK-клітини, LAK-клітини, Т-лімфоцити-кілери
Е. Дендритні клітини, тканинні базофіли, еозинофіли
7. LAK-клітини (лімфокін-активовані клітини) – це:
А. Невелика субпопуляція NK-клітин, цитотоксична до пухлинних клітин
В. CD8+ цитотоксичні лімфоцити
С. Мінорна субпопуляція фагоцитів
Д. Дендритні клітини, активовані лімфокінами
Е. Т-лімфоцити-хелпери 2 типу
8. Для постановки реакції аглютинації з метою серодіагностики сальмонельозу в ролі антигену слід використати:
А. Сальмонельозну імунну діагностичну сироватку
В. Живу чисту культуру сальмонел
С. Сальмонельозний діагностикум
Д. Еритроцитарний сальмонельозний діагностикум
Е. Сироватку крові хворого
9. У пацієнта через 2 місяці після трансплантації нирки погіршився стан у зв’язку з початком реакції відторгнення трансплантанту. Який фактор імунної системи відіграє вирішальну роль в цій реакції?
А. Т-кілери
В. Інтерлейкін-1
С. Природні кілери
Д. В-лімфоцити
Е. Т-хелпери
10. Реакція осадження з розчину антигену при дії на нього імунної сироватки та електроліту має назву:
А. Зв’язування антигену
В. Аглютинації
С. Нейтралізації
Д. Гемадсорбції
Е. Преципітації