
- •Міністерство охорони здоров’я україни
- •Київ – 2008
- •3.5. Рекомендації для оформлення протоколу.
- •1. Облік поставленої на попередньому занятті реакції аглютинації з метою ідентифікації культури бактерій.
- •2. Постановка реакції аглютинації з метою виявлення антитіл в сироватці хворого з підозрою на черевний тиф та паратифи а та в.
- •3. Принцип постановки і облік результатів реакції непрямої гемаглютинації (рнга), поставленої з метою серологічної діагностики.
- •4. Постановка реакції імунного гемолізу.
- •4. План і організаційна структура навчального заняття.
- •5. Методика організації навчального процесу на практичному занятті.
- •5.1.Підготовчий етап.
- •6. Матеріали для самоконтролю
- •7. Рекомендована література
- •Варіант 1
- •1. Якi клiтини виконуюють функцiї головного регулятора iмунної вiдповіді
- •Варіант 2
Міністерство охорони здоров’я україни
НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені О.О.БОГОМОЛЬЦЯ
“Затверджено”
на методичній нараді
кафедри мікробіології,
вірусології та імунології
Завідувач кафедри
академік НАН України,
професор Широбоков В.П.
_________________________
“___” _____________200 р.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
ДЛЯ ВИКЛАДАЧІВ
Навчальна дисципліна |
“МІКРОБІОЛОГІЯ, ВІРУСОЛОГІЯ ТА ІМУНОЛОГІЯ” |
Модуль № 1 |
Морфологія і фізіологія мікроорганізмів. Інфекція. Імунітет. |
Змістовний модуль № 8 |
Антигени. Антитіла. |
Тема заняття |
Серологічні реакції (2 заняття). |
Курс |
2-й |
Факультет |
Медичний |
Методичні вказівки склала:
ас. Мельник Валентина Володимирівна
Київ – 2008
Конкретні цілі:
Аналізувати механізм взаємодії антитіл з антигенами
Знати закономірності серологічних реакцій
Інтерпретувати участь клітин імунної системи в імунній відповіді і фази імунної відповіді
Вміти проводити облік результатів розгорнутої реакції аглютинації, поставленої з метою сероідентифікації
Оволодіти методикою постановки реакції Відаля
Оволодіти методикою постановки реакції імунного гемолізу
Засвоїти методику постановки реакції пасивної гемаглютинації
Базовий рівень підготовки
Назви попередніх дисциплін |
Отримані навики |
Анатомія людини |
Аналізувати інформацію про будову тіла людини, системи, що його складають, органи і тканини |
Гістологія, цитологія, ембріологія |
Інтерпретувати мікроскопічну та субмікроскопічну структуру клітин |
Медична і біологічна фізика |
Трактувати загальні фізичні та біофізичні закономірності, що лежать в основі біологічних процесів. |
Медична біологія |
Пояснювати на молекулярно-біологічному та клітинному рівні закономірності біологічних процесів |
Медична хімія |
Трактувати загальні фізико-хімічні закономірності, що лежать в основі процесів розвитку клітин |
Організація змісту навчального матеріалу.
Зміст теми:
На практичному занятті студенти знайомляться зі складними серологічними реакціями, розглядають особливості постановки та компоненти реакції аглютинації і методику постановки реакції пасивної гемаглютинації (РПГА) з метою серологічної діагностики інфекційних захворювань. Студенти проводять облік реакції аглютинації, поставленої з метою ідентифікації культури бактерій; ставлять реакцію Відаля для діагностики черевного тифу; ставлять реакцію Відаля для діагностики черевного тифу; здійснюють облік РПГА, поставленої з метою серодіагностики черевного тифу; ставлять реакцію імунного гемолізу; вивчають зразки діагностикумів. Виконані завдання студенти записують у протокол та підписують його у викладача.
Теоретичні питання до заняття:
Діагностикуми, їх характеристика, принципи отримання і практичне використання.
Трьохкомпонентні та багатокомпонентні серологічні реакції (імунного лізису, реакція зв’язування комплементу, опсонофагоцитарна, непрямої аглютинації), їх суть, практичне використання.
Система комплементу, шляхи її активації, біологічне значення.
Реакція імунного гемолізу, механізм, практичне використання.
Оцінка результатів серологічних реакцій і висновки.
Реакції бактеріолізу, цитолізу, їх механізм та практичне використання.
Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:
Провести облік розгорнутої реакції аглютинації, поставленої з метою ідентифікації культури бактерій.
Поставити реакцію Відаля для діагностики черевного тифу.
Здійснити обліг РПГА, поставленої з метою серодіагностики черевного тифу, зробити висновок
Провести облік реакції імунного гемолізу, зробити висновок.
Вивчити зразки діагностикумів.
. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент на занятті:
Термін |
Визначення |
1 |
2 |
Реакції лізису |
Реакцією лізису називають розчинення антигену під дією антитіла у присутності комплементу. Свіжовиділена з організму імунна сироватка здатна до лізису, оскільки містить антитіло та комплемент. Якщо ж сироватка прогрівалась чи довго зберігаась, то лізис відбувається лише за умови додавання комплементу.
|
Реакція імунного гемолізу |
Реакція імунного гемолізу базується на тому, що при імунізації тварин (частіше кролів еритроцитами барана) в сироватці крові з’являються специфічні захисні антитіла – гемолізини, здатні в присутності комплементу порушувати зв’язок гемоглобіну зі стромою еритроцитів та зумовлювати гемоліз (вихід гемоглобіну назовні еритроцита). Імунна сироватка, яка містить гемолізини, має назву гемолітичної сироватки. Такі сироватки випускаються інститутами бактеріальних препаратів.
|
1 |
2 |
Сила гемолітичної сироватки |
Сила гемолітичної сироватки визначається в титрах – це максимальне її розведення в об’ємі 0,5 мл, при якому спостерігається повний гемоліз 0,5 мл 3% завису баранячих еритроцитів у присутності 0,5 мл комплементу, розведеного 1:10 та витримуванні пробірок впродовж години при 370 С. |
Реакція непрямої гемаглютинації |
Реакція непрямої гемаглютинації (РНГА) полягає в тому, що еритроцити барана чи іншого виду тварин, маючи здатність адсорбувати на собі антигени, стають “чутливими” (сенсибілізованими) до відповідної імуної сироватки. Під впливом специфічних антитіл сенсибілізовані еритроцити склеюються та випадають в осад, утворюючи на дні пробірки (або лунки) гемаглютинат. Відрізняючись високою специфічністю та чутливістю, РНГА дозволяє виявляти мінімальну кількість антитіл. |
Система комплементу |
Група сироваткових білків, які в процесі їх активації перетворюються в ефекторні молекули, що призводять до розвитку запалення (С3а, С5а, С4а), фагоцитозу (С3b)та руйнуванню клітин (С6-9). Таким чином, білки комплементу приймають участь у розвитку запальних реакцій, реакцій опсонізації та лізису клітинних мембран. |
Діагностикуми |
Діагностикуми – стандартні антигени, в ролі яких можуть бути суспензії інактивованих, рідше живих, бактерій, вірусів або їх антигенів у ізотонічному розчині. Діагностикуми застосовуються при серологічній діагностиці інфекційних захворювань. |