Принципи стерилізації

ФІЗИЧНИЙ	ФІЗИКО-ХІМІЧНИЙ	ХІМІЧНИЙ	БІОЛОГІЧНИЙ
Теплова Ультразвукова Променева Електрострумом і струмом ультрависокої частоти	Адсорбційно-фільтраційна, фільтри свічки, фільтри пластинки (азбестові, нітроцелюлозні)	Обробка: галоїдами, кислотами, альдегідами, лугами, ефірами, спиртами та ін.	Обробка антибіотиками

Теплова стерилізація

Методи стерилізації	Апарати	Умови стерилізації		Об’єкти, що стерилізують
		Температура	Час
Прожарювання та обпалювання	______	> 200 ºС	2-3 с.	Петлі, шпателі, пінцети, предметне скло
Кип’ятіння	Стерилізатор	100ºС	30-60 хв.	Голки, шприци, хірургічні інструменти
Текучою парою	Текуче-парові стерилізатори (апарат Коха), автоклави, водяні бані	100ºС	3 дні підряд по 30 хв. (дрібна стерилізація)	Желатина, молоко, живильні середовища з вуглеводами
Тиндалізація (багаторазова дія парою)	--- // ---	60-65ºС	По 1 годині 5 днів	Сироватка, антибіотики, лікарські речовини
Пастеризація	--- // ---	70ºС	30 хв.	Молоко, вино
Пара під тиском	Автоклави	120С; 2А –	45 хв.	Посуд, середовища (МПА, МПБ), перев’язувальний матеріал, білизна, хірургічні інструменти, гумові рукавички, інфекційний матеріал
Сухе підігріте повітря	Сухі повітряні стерилізатори	160º 165º	1 година 45 хв.	Посуд та ін.

Контроль ефективності стерилізації в автоклаві.

• Хімічний контроль – використовують речовини з певною температурою плавлення (сірка – 119ºС, бензойна кислота – 120-122ºС, бензонафтол – 110ºС, маноза і сечовина – 132-133ºС, індикаторні папірці температурного режиму).

Сірка

До Після

стерилізації стерилізації

• Біологічний контроль (біотести – це паперові диски або смужки, клаптики марлі, на яких знаходяться спорові бактерії з відомою термостійкістю).

Паперові диски

зі споровою культурою бактерій

3. План і організаційна структура навчального заняття.

№ з/п	Етапи заняття	Розподіл часу	Види контролю	Засоби навчання
1	2	3	4	5
1	Підготовчий етап	45 хв
1.1	Організаційні питання	5 хв
1.2	Контроль і оцінка початкового рівня підготовки	30 хв	Тестові завдання, усне опитування за стандартизованим переліком питань	Рекомендована навчально-методична література
2	Основний етап	65 хв		Рекомендована навчально-методична література та методичні рекомендації кафедри
2.1	Проведення досліджень і запис протоколу		Перевірка протоколу
2.2.	Запис у протоколі класифікації поживних середовищ, вимог до поживних середовищ, таблиці “Принципи і методи стерилізації”, видів контролю за ефективністю стерилізації в автоклаві	20 хв		Таблиці, переліки, схеми, малюнки
2.3.	Вивчення зразків готових поживних середовищ і компонентів, які входять до їх складу	15 хв		Готові поживні середовища (МПА, МПБ, кров’яний агар, Ендо, ряд Гіса та ін.), компоненти середовищ (агар-агар, пептон, желатина)
2.4.	Засвоєння методик визначення цукролітичних, протеолітичних і гемолітичних властивостей бактерій	15 хв		Диференціально-діагностичні середовища Гіса, желатинове середовище, кров’яний агар
1	2	3	4	5
2.5.	Ознайомлення з методами стерилізації, зі стерилізаційною лабораторією кафедри та приладами, які в ній знаходяться, з методами контролю ефективності стерилізації в автоклаві.	15 хв		Автоклав, сухоповітряна шафа, згортувач Коха, аппарат для інактивація сироватки, фільтри Зейтца, мембранні, фарфорові фільтри (свічки Шамберлена). Демонстрація речовин (сірки, бензойної кислоти, індикаторних паперців) і спорових бактеріальних культур (на паперових дисках, клаптиках марлі), які використовуються для хімічного і біологічного контролю стерилізації в автоклаві.
3.	Заключний етап.	35хв.
3.1.	Контроль кінцевого рівня підготовки та його оцінювання.	25хв.	Тестові завдання, усне опитування, перевірка та підписування протоколів.
3.2.	Загальна оцінка навчальної діяльності студента.	5 хв.
3.3.	Інформування студентів про тему та план наступного заняття.	5 хв.

3. Методика організації навчального процесу на практичному занятті.

1. Підготовчий етап.

Викладач розпочинає заняття з формування теми практичного заняття, значення її для подальшого вивчення мікробіології і професійної діяльності лікаря. Тема заняття присвячена двом актуальним питанням мікробіологічної практики: “Поживні середовища для культивування мікроорганізмів” та “Основні методи стерилізації”. У зв’язку з цим по першому питанню викладач має пояснити, що будь-яка мікробіологічна робота пов’язана з приготуванням поживних середовищ для культивування мікроорганізмів. Середовища необхідні для вирощування бактерій у лабораторних умовах, дослідження їх різноманітних властивостей, тривалого зберігання. Поживні середовища використовуються при бактеріологічній діагностиці інфекційних захворювань, для вирощування культур, які продукують цінні продукти метаболізму: вітаміни, ферменти, антибіотики та інше. Якість діагностики і якість бактеріальних препаратів залежить від повноцінності поживних середовищ.

Численні потреби мікроорганізмів зумовлюють велике розмаїття живильних середовищ, а для окремих видів бактерій існують спеціальні середовища. Тому на цьому занятті важливо вивчити класифікацію поживних середовищ, їх призначення, склад, вимоги до поживних середовищ. Крім того, студентам надається можливість засвоїти методики визначення ферментативних властивостей бактерій, знання яких необхідне для ідентифікації бактерій.

При розгляді питання “Методи стерилізації” викладач має звернути увагу на те, що у боротьбі з інфекційними хворобами велике значення має попередження попадання збудників захворювання в організм людини або інші об’єкти. Для цього лікувальні заклади застосовують різні методи стерилізації і дезінфекції.

На занятті студентам надається можливість ознайомитись з основними методами стерилізації, стерилізаційною апаратурою, з видами контролю ефективності стерилізації в автоклаві та у сухожаровій шафі.

Все це зумовлює актуальність теми заняття та спрямоване на формування позитивної мотивації її вивчення.

Ознайомити студентів з навчальними цілями та планом заняття. Провести контроль початкового рівня підготовки з використанням тестів, ситуаційних задач (орієнтовний перелік тестів – додаток 2), усно опитати студентів за стандартизованим переліком питань, проаналізувати найбільш важливі теоретичні та практичні питання. З урахуванням рівня підготовки далі треба перейти до наступного етапу.

2. Основний етап.

Цей етап передбачає проведення студентами запланованих досліджень, визначення результатів, їх оцінка, запис протоколу досліджень за встановленою формою. Рекомендується така послідовність проведення досліджень:

1. Студенти записують у протокол заняття класифікацію поживних середовищ, вимоги до поживних середовищ, принципи та методи стерилізації. Види контролю ефективності стерилізації в автоклаві.

2. Викладач демонструє зразки готових поживних середовищ і компонентів, які входять до їх складу (МПА, МПБ, пептонна вода, кров’яний агар, Ендо, ряд Гіса, агар-агар, пептон, желатин та інші), а також пояснює методи приготування деяких поживних середовищ.

3. Студенти записують назву практичного заняття. Замальовують деякі зразки готових універсальних (МПБ, МПА), спеціальних (кров’яний агар) та диференціально-діагностичних середовищ (Ендо, Левіна, ряд Гіса).

4. Викладач пояснює студентам, як за допомогою диференціально-діагностичних середовищ визначаються ферментативні властивості бактерій. Демонструє ряд Гіса і звертає увагу на зміни, які відбулись в кольоровому ряді Гіса після посіву в ці середовища бактерій з певними цукролітичними ферментами. В протоколі студенти замальовують ряд Гіса до і після посіву бактерій. Роблять висновки.

5. Студенти знайомляться зі стерилізаційною лабораторією кафедри та приладами, які в ній знаходяться (сухожарова шафа, згортувач Коха, апарат для інактивації сироватки). Викладач демонструє фільтри Зейтца, мембранні (нітроцелюлозні), фарфорові фільтри (свічки Шамберлена), які застосовуються для механічної (холодної) стерилізації. Демонструються також речовини і культури спорових паличок на паперових дисках або клаптиках марлі, які використовуються для хімічного і біологічного контролю стерилізації в автоклаві.

3. Заключний етап.

Викладач перевіряє оформлення протоколу та в індивідуальній бесіді з кожним студентом встановлює кінцевий рівень набутих знань з основних і найбільш важливих теоретичних та практичних питань. Далі викладач повідомляє кожному студенту про загальну оцінку його підготовки та роботи на занятті, виставляє оцінку у журнал обліку відвідувань і успішності студентів і інформує студентів про тему та план наступного практичного заняття, особливості підготовки.

Староста групи заносить оцінки у відомість обліку успішності і відвідування занять студентами, а викладач завіряє їх своїм підписом.

3. Додатки:

Додаток 1. Матеріали для самоконтролю студентів.

• Що вивчає фізіологія мікроорганізмів?

• Які особливості метаболічних процесів у бактерій?

• Які є ферменти у бактерій, їх класифікація?

• Який механізм живлення у бактерій і як поділяються мікроорганізми за типом живлення?

• Як поділяються мікроорганізми за типом дихання?

• Класифікація поживних середовищ для культивування мікроорганізмів. Як поділяються поживні середовища за призначенням?

• Які принципи приготування різних груп поживних середовищ, вимоги до них?

• Як визначають ферментативну активність бактерій?

• Яка чутливість мікроорганізмів до дії фізичних, хімічних та біологічних агентів?

• Які існують принципи і методи стерилізації?

• Які стерилізаційні прилади та режими стерилізації застосовують в мікробіологічній практиці?

• Які існують методи контролю ефективності стерилізації в автоклаві?

• Що таке дезинфекція, асептика, антисептика?