
- •Міністерство охорони здоров’я україни
- •Київ – 2008
- •2. Базовий рівень підготовки.
- •3.1. Зміст теми:
- •3.5 Рекомендації для оформлення протоколу. Методи індикації вірусів
- •3. Бляшкоутворення під агаровим та бентонітовим покриттям.
- •4. Реакція гемаглютинації (рга).
- •5. Реакція гемадсорбції.
- •7. Виявлення розмноження вірусів в курячих ембріонах.
- •Варіант 1.
- •Варіант 2.
- •Варіант 3.
- •7. Рекомендована література
3.5 Рекомендації для оформлення протоколу. Методи індикації вірусів
1. Виявлення цитопатичної дії вірусів (ЦПД) у культурі клітин. ЦПД – це дегенеративні зміни в клітинах, що проявляються в результаті репродукції в них вірусів.
Тип ЦПД |
Віруси, що викликають ЦПД | |
Повна дегенерація |
Поліовіруси Віруси Коксакі Віруси ЕСНО | |
Часткова дегенерація |
За типом гроноутворення
|
Аденовіруси |
За типом вогнищевої деструкції |
Вірус віспи Вірус грипу | |
За типом симпластоутворення |
Вірус кору Вірус паротиту Вірус парагрипу РС-вірус Вірус герпесу | |
Проліферація
|
Онкогенні віруси |
2. Поява внутрішньоядерних включень, що виявляють при забарвленні за Романовським-Гімзе, при люмінісцентній мікроскопії, електронній мікроскопії.
3. Бляшкоутворення під агаровим та бентонітовим покриттям.
4. Реакція гемаглютинації (рга).
5. Реакція гемадсорбції.
6. Кольорова проба. В результаті життєдіяльності клітин в поживному середовищі (ПС) накопичуються кислі продукти, які призводять до відповідної зміни рН середовища (жовтий). При зараженні культури клітин цитопатогенними вірусами пригнічується метаболізм клітин та рН середовища не змінюється (середовище лищається червоним).
7. Виявлення розмноження вірусів в курячих ембріонах.
Частина ембріона |
Віруси |
Ознака розмноження |
Жовточний мішок |
Вірус простого герпесу |
Загибель |
Хоріон |
Вірус простого герпесу Поксвіруси Вірус саркоми Рауса |
Бляшки |
Алантоїс |
Вірус грипу
|
Затримка розвитку та капіляротоксикоз. Гемаглютинація |
Вірус паротиту Вірус ньюкаслської хвороби |
Загибель | |
Амніон |
Вірус грипу |
Гемаглютинація |
Вірус паротиту |
Загибель |
План і організаційна структура навчального заняття.
№ з/п |
Етапи заняття |
Розподіл часу |
Види контролю |
Засоби навчання |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
1. |
Підготовчий етап |
45 хв. |
|
|
1.1. |
Організаційні питання. |
10 хв. |
|
|
1.2. |
Формування мотивації |
10 хв. |
|
|
1.3. |
Контроль і оцінка початкового рівня підготовки. |
25 хв. |
Тестові завдання, усне опитування за стандартизованим переліком питань |
Рекомендована навчально-методична література |
2. |
Основний етап. |
60 хв. |
|
Рекомендована навчально-методична література та методичні рекомендації кафедри. |
2.1. |
Проведення досліджень і запис протоколу. Запис у протокол методів індикації вірусів, виявлення розмноження вірусів в курячих ембріонах, противірусні препарати.
|
20 хв. |
Перевірка протоколу |
Таблиці, переліки, схеми, малюнки. |
|
Студенти вивчають різні види ЦПД у культурі клітин; знайомляться з методикою постановки реакцій бляшкоутворення під агаровим та бентонітовим покриттям; вивчають вірусні бляшки у культурі клітин під агаровим та бентонітовим покриттям; здійснюють облік “кольорової проби”, що поставлена з метою індикації вірусів у культурі клітин; здійснюють облік реакції гемадсорбції, що поставлена з метою індикації вірусів у культурі клітин; здійснюють облік реакції гемаглютинації, що поставлена з метою індикації вірусів у хоріоналантоїсній рідині курячого ембріону. Виконані завдання студенти записують у протокол та підписують його у викладача. |
30 хв. |
|
Демонстраційні препарати з ЦПД у культурі клітин; реакція бляшкоутворення під агаровим та бентонітовим покриттям; “кольорова проба”, реакція гемадсорбції і реакція гемаглютинації. |
2.2. |
Аналіз результатів досліджень та їх оцінка. |
10 хв. |
Усне опитування |
|
3. |
Заключний етап. |
35 хв. |
|
|
3.1. |
Контроль кінцевого рівня підготовки та його оцінювання. |
25 хв. |
Тестові завдання, усне опитування, перевірка та підписування протоколів. |
|
3.2. |
Загальна оцінка навчальної діяльності студента. |
5 хв. |
|
|
3.3. |
Інформування студентів про тему та план наступного заняття. |
5 хв. |
|
|
Методика організації навчального процесу на практичному занятті.
.Підготовчий етап.
Викладач має сформулювати тему практичного заняття та її значення для подальшого вивчення мікробіології, вірусології та імунології і професійної діяльності лікаря, щоб сформувати мотивацію для цілеспрямованої навчальної діяльності. У зв’язку з цим слід пояснити, що діагностика вірусних інфекцій в більшості випадків базується на виділенні вірусу з інфекційного матеріалу та його подальшій ідентифікації. Правильне взяття матеріалу для дослідження, своєчасна доставка його з дотриманням умов для збереження збудника, вірне обрання методів культивування та ідентифікації вірусів дозволить своєчасно встановити встановити діагноз вірусного захворювання, що на сьогодні є необхідним для лікаря будь-якої спеціалізації.
Метою даного заняття є набуття вміння обирати методи діагностики вірусного захворювання та інтерпретувати отримані результати. Для реалізації цієї мети необхідно вміти виявляти віруси у різних чутливих системах (клітинних культурах, курячих ембріонах, чутливих лабораторних тваринах); розрізняти види ЦПД у культурі клітин; знати методику постановки реакцій бляшкоутворення під агаровим та бентонітовим покриттям; проводити облік “кольорової проби”, що поставлена з метою індикації вірусів у культурі клітин, облік реакції гемадсорбції та реакції гемаглютинації. Все це зумовлює актуальність теми заняття та спрямоване на формування позитивної мотивації її вивчення.
Ознайомити студентів з навчальними цілями та планом заняття. Провести контроль початкового рівня підготовки з використанням тестів, ситуаційних задач (орієнтовний перелік тестів – додаток 2), усно опитати студентів за стандартизованим переліком питань, проаналізувати найбільш важливі теоретичні та практичні питання. З урахуванням рівня підготовки далі треба перейти до наступного етапу.
. Основний етап.
Цей етап передбачає проведення студентами запланованих досліджень, визначення результатів, їх оцінка, запис протоколу досліджень за встановленою формою. Рекомендується така послідовність проведення досліджень:
Студенти записують назву практичного завдання та замальовують схему його виконання. Далі студенти записують у протокол заняття методів індикації вірусів, виявлення розмноження вірусів в курячих ембріонах, противірусні препарати.
Студенти вивчають різні види ЦПД у культурі клітин; знайомляться з методикою постановки реакцій бляшкоутворення під агаровим та бентонітовим покриттям; вивчають вірусні бляшки у культурі клітин під агаровим та бентонітовим покриттям; здійснюють облік “кольорової проби”, що поставлена з метою індикації вірусів у культурі клітин; здійснюють облік реакції гемадсорбції, що поставлена з метою індикації вірусів у культурі клітин; здійснюють облік реакції гемаглютинації, що поставлена з метою індикації вірусів у хоріоналантоїсній рідині курячого ембріону. Виконані завдання студенти записують у протокол та підписують його у викладача.
. Заключний етап.
Викладач перевіряє оформлення протоколу та в індивідуальній бесіді з кожним студентом встановлює кінцевий рівень набутих знань з основних і найбільш важливих теоретичних та практичних питань. Далі викладач повідомляє кожному студенту про загальну оцінку його підготовки та роботи на занятті, виставляє оцінку у журнал обліку відвідувань і успішності студентів і інформує студентів про тему та план наступного практичного заняття, особливості підготовки.
Староста групи заносить оцінки у відомість обліку успішності і відвідування занять студентами, а викладач завіряє їх своїм підписом.
Додатки:
Додаток 1. Матеріали для самоконтролю студентів.
Після інфікування клітинних культур з наступним ін6кубуванням пробірок в термостаті спостерігається змутніння середовища підтримки. Про що це свідчить?
Які ознаки дії вірусу характеризують його розвиток в курячому ембріоні?
Як і коли можна використати реакцію гемаглютинації (РГА ) для індикації вірусів?
Які ознаки репродукції вірусу при культивуванні вірусу в лабораторних тваринах?
Культивуючи вірус кору в культурі клітин можна виявити великі багатоядерні клітини. Як можна назвати такі зміни в уражених клітинах? Які ще типи ЦПД можуть викликати віруси в культурі клітин?
Чи можуть розмножуватись віруси в культурі клітин без появи ЦПД? Якщо так, то як можна виявити репродукцію таких вірусів?
Додаток №2.
Тема: “Загальна вірусологія. ІІ заняття.”