
- •3.Методи лабораторної діагностики грипу та їх оцінка.
- •3.Родина Ортоміксовірусів. Історія відкриття, біологічні властивості, класифікація.
- •1. Морфологія і будова бактерій. Роль окремих структур для життєдіяльності бактерій та у патогенезі інфекційних захворювань. Вегетативні форми та спори.
- •3. Родина Пікорнавірусів, загальна характеристика. Антигенна будова. Біологічні властивості. Значення в розвитку патології людини.
- •3. Вірус кору, біологічні властивості, культивування. Патогенез інфекції. Лабораторна діагностика, специфічна профілактика.
- •2. Імунна система організму, її органи. Роль вилочкової залози в імунній відповіді. Клітини імунної системи, їх різновиди. Роль т-, в-лімфоцитів і макрофагів в імунній відповіді.
- •3. Антигенна будова і види антигенної мінливості вірусу грипу. Сучасні гіпотези, які пояснюють антигенну мінливість ортоміксовірусів.
- •3. Збудники вірусного гепатиту, властивості та класифікація вірусів. Патогенез захворювань. Лабораторна діагностика. Перспективи специфічної профілактики.
- •3. Родина Аденовірусів. Біологічні властивості. Антигенна будова. Культивування. Патогенез і лабораторна діагностика аденовірусних інфекцій. Імунітет. Специфічна профілактика.
- •2. Серологічні реакції, їх характеристика, основні типи, практичне використання. Реакція аглютинації, її механізм, різновиди. Практичне використання.
- •3. Віруси поліомієліту, характеристика, класифікація. Патогенез і імуногенез інфекції. Лабораторна діагностика, специфічна профілактика. Проблема ліквідації поліомієліту в усьому світі.
- •3. Методи виявлення вірусів у культурі клітин та їх оцінка. Цитопатогенна дія вірусів, її види.
Білет№1
Визначення мікробіології як науки. Галузі мікробіології. Предмет і завдання медичної мікробіології. Основні риси та тенденції розвитку сучасної мікробіології.
Мікробіологія — галузь науки, яка займається дослідженням морфології, фізіології, біохімії, молекулярної біології, генетики, екології мікроорганізмів, їх ролі і значення в кругообігу речовин, у патології людини, тварин і рослин. Галузі мікробіології: бактеріологія, мікологія, протозоологія, вірусологія ,імунологія. Завдання медичної мікробіології-вивчення етіології інфекційних хвороб,практичне застсування методів мікробіологічної діагностики,специфічної профілактики та терапії. Предмет медичної мікробіології-такі видимо,які в процесі еволюційного розвитку адаптувалися до людського організму,в ньому накопичуються,розмножуються,ведуть паразитичну діяльність,викликаючи інфекційні захворювання.
2. Інфекція. Фактори, що обумовлюють виникнення інфекційного процесу. Роль мікроорганізмів в інфекційному процесі. Патогенність, вірулентність, одиниці виміру, методи визначення. Фактори патогенності мікроорганізмів, їх характеристика.
Інфекція відноситься до паразитичних взаємин. Мікроб-паразит, людина-хазяїн. Інфекція - стан, коли в організм потрапляє чужорідний агент — патоген, який розмножується і може здійснити хвороботворний ефект. Розвиток інфекції залежить від трьох факторів : патогенність мікроорганізму, чутливість макроорганізму, умов навколишнього середовища. Збудники повинні відповідати таким умовам 1. збудник повинен знаходитись в організмі при даному захвор і не зустрічатися при інших або у здорової людини. 2. збудник повинен бути виділений в чистій культурі. 3. при введенні в організм тварин потрібно створити в них аналогічну хворобу. Стадії інфекційного процесу. Початковою стадією інфекційного процесу є проникнення мікроорганізму в макроорганізм через шкіру, слизові оболонки, респіраторний, шлунково-кишковий тракт, сечостатеву систему та інш. Внаслідок адгезії і колонізації розвивається місцевий процес. МіО можуть поширюватися лімфогенним шляхом з розвитком лімфангоїту (ураження лімфатичних судин) та лімфаденіту (ураження лімфатичних вузлів). МіО можуть проникати в кров (бактеріемія, вірусемія). Якщо мікроорганізми розмножуються в крові, розвивається сепсис (зараження крові).
Патогенність - генетично визначена здатність МіО викликати інф процес. Це ознака виду. Є генні патогенності, вони знаходяться в хромосомі або бувають у плазмідах. Вірулентність- кількісна характеристика ступеня патогенності МіО, контролює протеїн ДНК аденіл метілаза.
Макроорганізму належить провідна роль у регулюванні і виникненні інфекційного процесу. Резистентність макроорганізму визначається умовами середивища. До факторів,які знижують резистентність належать: голодування,психічні і фізичні травми, перевтома, переохолодження, перенагрівання. До основних факторам патогенності -здатність мікроорганізмів до колонізації, Їх стійкість до різних мікробіцідной факторам організму, властивості інва-зівность і токсигенності, а також здатність до тривалого персістірованію.1. .колонізація – заселення МіО-ми частин тіла або внутрішніх органів, 2.інвазія або поширення відбувається за допомогою певних ферментів гіалуронідази – руйнує гіалуронідазову кислоту в міжклітинних просторах. 3.фактори з ушкоджуючими функціями – токсини і ферменти патогенності: а). токсини патогенності МіО – біологічно активні речовини які виділяються МіО і здатні порушувати гомеостаз; б) ферменти патогенності – ті що руйнують тканини або клітини, або біологічно важливі речовини. 4.Атенуація – штучне зменшення вірулентності→вакцини проти сибірки, сказу.
3.Методи лабораторної діагностики грипу та їх оцінка.
Лабор. діагностика проводиться з метою виділення вірусів шляхом зараж. змивом із носоглотки курячих ембріонів або клітинних культур та їх ідентифікації за допомогою РІФ, РГГА, РН з використанням специфічних протигрипозних сироваток. Для експрес-діагностики використовують ІФА, РІФ. Серологічні дослідження проводять за методом парних сироваток у РЗК, РГГА, ІФА та ін.
БІЛЕТ №2
Відкриття мікроорганізмів А. Левенгуком. Етапи розвитку мікробіології. Внесок Л. Пастера та Р. Коха в мікробіологію.
Левенгук-сконструював мікроскоп і зміг розгледіти рухливих дрібних істот.Він зробив першу морфологічну класифікацію бактерій.
Пастер- основоположник наукової мікробіології.Він довів неможливість самозародження життя,запропонував методи стерилізації та пастеризації.Обгрунтував роль мо у виникненні захворювань.Довів,що мо спричинюють гниття та бродіння. Відкрив анаеробів,отримав вакцину проти сибірки і сказу.
Кох-удосконалив мікробіологічну техніку,застосував імерсійні об'єктиви, мікрофотографію,використав анілінові барвники.Запропонував метод виділення чистої культури на щільні поживні середовища.Відкрив збудників туберкульоза і холери, обгрунтував терію та практику дезінфекції.
Етапи розвитку мікробіології:-евристичний-морфологічний-фізіологічний-хіміотерапевтичний-імунологічний-вірусологічний-молекулярно-генетичний
2. Токсини мікробів (екзо- і ендотоксини). Класифікація екзотоксинів за функціональними властивостями. Властивості та хімічний склад, одержання, вимірювання сили екзотоксинів. Роль в патогенезі та імуногенезі інфекційних захворювань.
Екзотоксини. Легко секретуються у навколишнє середовище. Високотоксичні,вибірково уражають органи і тканини. Складаються з білкових речовин,мають властивості ферментів,розщеплюються протеолітичними ферментами. Термолабільні. Під впливом формаліну і температури переходять в анатоксини.Індукують утворення високоактивних антитоксичних антитіл
За ступенем зв'язку з бактеріальною клітиною:
1.Клас А-секретуються у навколишнє середовище
2.Клас В-частково зв'язані з клітиною,а частково синтезуються
3.Клас С-пов'язані з бактеріальною клітиною
За дією на лігандні та ефекторні структури:
-гемолізини-руйнують еритроцити
-лейкоцидини-руйнують лейкоцити
-ентеротоксини-епітелій тонкої кишки
-дермонейртоксини-некроз шкірних покривів
-летальний екзотоксин-може викликати смерть
За механізмом дії на клітинні структури:
-функціональні блокатори-холероген,ексфоліатин
-цитотоксини-ентеротоксини
-мембранні токсини
До екзотоксинів належать токсини,які продукують збудники правця,дифтерії,чуми,холери,коклюшу.
Найбільш ефективними препаратами для лікування екзотоксичних інфекцій є антитоксичні сироватки.