ОЕФ

самостійному балансі) встановлюється, як правило, комерційними банками за місцем відкриття рахунку з врахуванням режиму і специфіки роботи підприємства, розміру касових операцій, віддаленості підприємства від установ банку, встановлених термінів здачі касової виручки. На підставі заявки-розрахунку (2 екземпляри), яка додається до договору з банком на розрахунково-касове обслуговування, визначається ліміт каси, строки та порядок здавання готівки в установи банку. Встановлений ліміт — величина змінна. Він може переглядатися з ініціативи обох сторін. Зміна ліміту з ініціативи аптечного підприємства проводиться на підставі заяви (з указанням причин зміни ліміту), нової заявки-розрахунку та додаткової угоди до основного договору.

Наявна виручка від реалізації товарів та інші касові надходження здаються підприємствами в банківську установу такими способами:

•у денні та вечірні каси банківських установ;

•інкасаторам НБУ та комерційних банків у випадку, коли банківській установі у відповідності до п. 179 Інструкції НБУ № 1 «З організації емісійно-касової роботи в установах банків України», затвердженої постановою Правління НБУ від 07.07.94 р. № 129, дозволена служба інкасації комерційного банку інкасатором цього банку;

•поштовим переказом для зарахування на поточний рахунок аптеки в банківській установі.

При самостійному внесенні касиром аптеки у каси банків заповнюється заява на внесок готівкою (Додаток 18), перша частина якого залишається в установі банку, а квитанція повертається касирові аптеки.

При здачі виручки аптеки інкасатору банку оформляється супровідна відомість (вкладається в інкасаторську сумку), її копія (видається інкасатору) та накладна до сумки з грошовою виручкою (залишається в аптеці) (Додаток 19).

Інвентаризація каси

Інвентаризація каси – спосіб контролю зберігання готівкових грошових коштів.

Інвентаризація проводиться на підставі наказу в якому вказується термін (дата початку і кінця інвентаризації) та склад інвентаризаційної комісії (якщо немає постійно діючої комісії). При цьому касир (або працівник, який виконує обов’язки касира) в склад комісії не входить, але обов’язково присутній при проведенні інвентаризації.

201

У відповідності до діючого законодавства обов’язкова інвентаризація передбачена: при зміні матеріально-відповідальних осіб, при виявленні крадіжок, псуванні цінностей, пожеж та ін.

Порядок проведення інвентаризації

До початку інвентаризації каси касир повинен скласти касовий звіт за поточний день, до якого додаються всі первинні документи, заповнює розписку про передачу інвентаризаційній комісії всіх документів та інших цінностей, а потім пред’являє всі грошові кошти, що надійшли у касу та інші цінні папери, бланки суворої звітності.

Комісія перераховує грошові кошти та інші цінності та звіряє їх наявність з данними обліку по касовій книзі.

За результатами інвентаризації комісія складає акт у 2 примірниках (Додаток 9.3.29), в якому вказує фактичний залишок грошових коштів. Виявлена сумма нестачі (або надлишку) вказується в акті із зазначенням причин їх виникнення. При цьому надлишки оприбутковуються у касу аптеки з оформленням ПКО і зараховуються у доход аптеки, а сума нестачі утримується з винної особи.

При інвентаризації фактичну наявність бланків суворої звітності в аптеці (чекові і трудові книжки, вкладки до них, доручення) перевіряють за типами бланків з урахуванням їх початкових і кінцевих номерів.

За наслідками їх перевірки складаються інвентаризаційні описи, в яких зазначають найменування, фактичну кількість бланків, їх номери і серії. Фактичні дані звіряються з даними обліку в бухгалтерії.

При інвентаризації грошових коштів, що знаходяться в дорозі, звіряються суми, зазначені в рахунку, з даними квитанцій установ банку, поштового відділення, копіями супроводжувальних відомостей на здавання виручки інкасаторам банку. Результати інвентаризації оформляються актом (Додаток 9.3.29)

Бухгалтерський облік готівкових грошових коштів

Рух готівки аптеки узагальнюється на активному рахунку 30 «Каса», який має такі субрахунки:

•301 — «Каса у національній валюті»;

•302 — «Каса в іноземній валюті».

По дебету цих рахунків відображують надходження готівки у касу, а по кредиту — її видатки.

Відображення основних господарських операцій з руху готівкових грошових коштів у бухгалтерських рахунках наведено у таблиці 3.8.

202

Таблиця 3.8

Відображення основних господарських операцій з руху готівкових грошових коштів у бухгалтерських рахунках

3.2.2. Облік безготівкових розрахунків

Згідно із законодавством усі підприємства (у т.ч. аптеки) незалежно від форм власності та господарювання, зобов’язані зберігати вільні грошові кошти у банках.

Для відкриття рахунку в банку підприємство повинне пред’явити установі банку такі документи:

•заяву на відкриття рахунку;

•копію свідоцтва про державну реєстрацію;

203

•копію документа, що підтверджує постановку підприємства на податковий облік;

•копію довідки про внесення підприємства до єдиного державного реєстру підприємств України;

•копію документа про реєстрацію підприємства в органах Пенсійного фонду та соціального страхування;

•копію статуту, засвідчену нотаріально;

•картку зі зразками підписів керівника та головного бухгалте-

ра підприємства та відбитками печатки підприємства (2 примірники), завірену нотаріально.

Види банківських рахунків:

•тимчасовий, який відкривається для зарахування грошових коштів на формування статутного капіталу;

•поточний, який відкривається для зберігання грошових коштів та здійснення за цими розрахунками всіх операцій, які не суперечать чинному законодавству;

•бюджетний, який відкривається для підприємств, яким з Державного чи місцевих бюджетів виділяються кошти для цільового використання;

•валютний, який відкривається для зберігання грошових коштів в іноземній валюті;

• картковий, який відкривається для проведення операцій

з грошовими коштами з допомогою платіжних карт;

•депозитний, який представляє собою депозитний договір банку, який засвідчує право власника після закінчення терміну дії суми депозиту і відсотків за ним;

•позиковий, який відкривається для обліку позик, перерахованих на рахунки банку згідно з умовами кредитного договору.

Банк з поточного рахунку здійснює операції, що забезпечують діяльність підприємства — розрахунки за товари з покупцями та постачальниками, розрахунки з обов’язкових платежів до бюджету та позабюджетних фондів тощо.

Перерахування з рахунку та зарахування на нього банком здійснюються на підставі розрахунково-платіжних документів. Найбільш розповсюджені такі з них:

•заява на внесення готівки (Додаток 18) — використовується при внесенні готівки для зарахування на поточний рахунок; оголошення складається з двох частин: перша — саме оголошення — залишається у банку, друга — квитанція — передається особі, яка вносить готівку і повертається підприємс-

204

тву разом з випискою банку, що служить підтвердженням зарахування готівки на рахунок;

•грошовий чек — наказ банку про видачу з поточного рахунку вказаної суми готівки;

•розрахунковий чек — призначений для перерахування на рахунок одержувача вказаної у чеку суми з поточного рахунку підприємства;

•платіжне доручення (Додаток 20) — наказ банку про перерахування вказаної у дорученні суми з поточного рахунку підприємства на рахунок одержувача.

Крім вказаних банківських документів можуть також використовуватись й інші. Банк у встановлені терміни видає підприємству-клієн- ту виписки з його поточного рахунку з переліком проведених операцій. До виписки додаються документи, на підставі яких були проведені операції щодо зарахування та списання грошових коштів з поточного рахунку підприємства. На підприємстві виписка банку перевіряється. Якщо знайдені помилки при зарахуванні чи списанні суми, то про це письмово оповіщається банк для проведення відповідних виправлень.

Схема руху безготівкових грошових коштів наведена на рис. 3.8.

Поточний рахунок

Виписка банку з поточного рахунку

При необхідності – проведення виправлень

Звіт про рух грошових коштів

Бухгалтерський облік (клас ІІІ) Фінансова звітність

Рис. 3.8. Схема руху безготівкових грошових коштів

205

Інвентаризація безготівкових розрахунків

Інвентаризація коштів на розрахункових, поточних, валютних, спеціальних та інших рахунках, акредитивах, а також заборгованість

зпозик банків проводиться шляхом звіряння залишків сум за даними бухгалтерського обліку аптеки з даними виписок банку.

Інвентаризаційна комісія перевіряє зазначені боргові суми, усі несплачені аванси. Одночасно контролює грошові суми, що знаходяться на розрахункових та інших рахунках аптеки в банку; розрахунки

збанком; суми кредиторської, дебіторської, депонентської заборгованості; розрахунки по заробітній платні; розрахунки з постачальниками та покупцями; підзвітні суми; несплачені аванси.

При інвентаризації цих розрахунків складаються акти звірення розрахунків, які направляються для підтвердження дебіторам. Дебітори зобов’язані протягом 10 днів від дня отримання актів підтвердити залишок заборгованності.

Бухгалтерський облік безготівкових розрахунків

Облік грошових коштів, які знаходяться на рахунках у банку, здійснюється на активному рахунку 31 «Рахунки в банках», який має такі субрахунки:

•311 — «Поточні рахунки у національній валюті»;

•312 — «Поточні рахунки в іноземній валюті»;

•313 — «Інші рахунки в банку в національній валюті»;

•314 — «Інші рахунки в банку в іноземній валюті».

По дебету цих рахунків відображують надходження грошових коштів на відповідні рахунки, а по кредиту — списання грошових коштів з них.

Відображення основних операцій з руху безготівкових розрахунків у бухгалтерських рахунках наведено у таблиці 3.9.

Таблиця 3.9

Відображення основних операцій з руху безготівкових розрахунків у бухгалтерських рахунках

206

Контрольні питання

1.Назвіть завдання обліку грошових коштів.

2.Назвіть основні прибуткові й видаткові операції. Як вони оформлюються?

3.Назвіть обов’язки касира.

4.Яку відповідальність несе касир?

5.Назвіть шляхи здачі готівкової виручки в установи банку.

6.Назвіть умови застосування РРО операцій в аптеці.

7.Поняття ліміту каси та порядок його встановлення.

8.Задачі та порядок інвентаризації каси.

207

9.Вкажіть форми розрахункових документів. Яку інформацію вони повинні містити?

10.Книга ОРО і порядок її ведення.

11.Проблеми кодування фармацевтичних товарів.

12.Як проводиться бухгалтерський облік готівки в аптеці?

13.Які документи підприємству необхідно подати в установу банку для відкриття поточного рахунку?

14.Назвіть види банківських рахунків.

15.Назвіть розрахунково-платіжні документи, на підставі яких здійснюється перерахування та зарахування коштів на поточний рахунок.

16.Для чого банк надає аптеці виписку з поточного рахунку?

17.Як проводиться бухгалтерський облік безготівкових розрахунків?

Завдання для самостійної роботи та самокорекції знань

1.До видаткових касових операцій відносяться: а) повернення невикористаних сум; б) прокат предметів медичного призначення;

в) оплата закупленого у населення скляного посуду; г) оплата закупленої у населення ЛРС; д) виручка дрібнороздрібної мережі.

2.Яку відповідальність несе касир за довірені йому кошти: а) колективну; б) бригадну; в) індивідуальну.

3.На території України дозволяється реалізовувати і застосовувати РРО:

а) вітчизняного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій; б) зарубіжного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій; в) будь-які;

г) вітчизняного та зарубіжного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій.

4.При створенні підприємства для зарахування коштів на формування статутного капіталу відкривають рахунок:

а) поточний; б) тимчасовий; в) валютний;

208

г) картковий; д) депозитний.

5.Видача банком з поточного рахунку готівки здійснюється на підставі:

а) розрахункового чека; б) платіжного доручення; в) грошового чека;

г) видаткового касового ордера; д) платіжній вимозі-дорученню.

3.3. Облік основних засобів, малоцінних та швидкозношуваних предметів

Основні засоби — це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

П(С)БО 7 визначає тільки строк корисного використання об’єкта (більше одного року). Обов’язковий вартісний критерій (500 грн.) відсутній.

Одиниця обліку основних засобів — об’єкт основних засобів як закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього або окремий конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій, чи відокремлений комплекс конструктивно з’єднаних предметів одного або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, внаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс — певну роботу у складі комплексу, а не самостійно. Так, комплекс технічних засобів, що входять у комп’ютер, складається з окремих об’єктів основних засобів, дисплея, принтера та ін.

Якщо один об’єкт складається з частин, які мають різний строк експлуатації, то кожна з цих частин може визначатися в бухгалтерському обліку як окремий об’єкт основних засобів.

Порівняльна характеристика класифікацій основних засобів (фондів) у бухгалтерському і податковому обліку наведена у таб-

лиці 3.10.

209

Таблиця 3.10

Класифікаційні групи за:

Для відображення в бухгалтерському обліку різних операцій з основними засобами використовуються такі оцінки їх вартості:

•первісна вартість — це історична (фактична) собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активів, за цією вартістю основні засоби зараховуються на баланс;

•справедлива вартість — це вартість, яка може бути отримана при обміні між проінформованими, зацікавленими та незалежними сторонами;

•переоцінена вартість — вартість необоротних активів після їх переоцінки;

•амортизаційна вартість — це первісна або переоцінена вартість необоротних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості;

210