Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Лекція 02 Регуляція метаболічних процесів

.pdf
Скачиваний:
84
Добавлен:
20.03.2015
Размер:
1.18 Mб
Скачать

Лекція 2

Регуляція метаболічних процесів

План лекції:

Регуляторні ферменти

•Кофактори

•Коферменти

•Коферментні функції вітамінів

Актуальність теми:

Регуляція ферментативної активності. Алостеричні ферменти.

Пояснити роль металів в механізмі ферментативного каталізу.

Класифікувати окремі групи коферментів за хімічною природою та типом реакції, яку вони каталізують.

Трактувати роль коферментів в механізмах каталізу за участю основних класів ферментів.

Пояснити застосування антивітамінів як інгібіторів ферментів при патологіях системи гомеостазу.

Регуляція активності ферментів

Механізм саморегуляції базується на негативному або позитивному

зворотньому зв’язку.

 

 

пепсиноген пепсин

1. Пригнічення реакції її продуктами:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(реакція другого порядку)

 

 

 

-

 

 

 

 

A B C D F

E

E

2

E

E

4

 

 

1

 

3

 

 

 

A B C D F

E

E

2

E

E

4

 

 

1

 

3

 

 

 

2.Регуляція ферментативних процесів за допомогою аденілатів

(АТФ, АДФ, АМФ). Притаманна реакціям з утворенням АТФ.

Молекула АТФ приймає участь у ретроінгібуванні алостеричних ферментів фосфофруктокінази та піруваткінази. Фруктозо-1,6-диосфат – активатор метаболічного шляху розпаду глюкози.

3.Регуляція шляхом модифікації ферменту (фосфорилювання дефосфорилювання в одних випадках підвищує активеість, в інших знижує.

4.Регуляція з допомогою аденілатциклазної системи. Провідну роль відіграє аденілатциклаза та протеїнкіназа, що утворюють єдину регуляторну систему (каскад реакцій).

5.Гормональна регуляція ферментативних процесів має значення як на

клітинному рівні так і на рівні організму.

Алостеричні ферменти

модулятори

Алостеричні ферменти мають спеціальну регуляторну ділянку (алостеричний центр), яка просторово відмежована від активного центру.

Містять більше, ніж один поліпептидний ланцюг (мають четвертинну структуру).

Алостеричні модулятори

-зв’язуються нековалентно з алостеричним центром -регулюють активність фермента змінюючи його конформацію

• Позитивні модулятори (активатори)

–зв’язуються з алостеричним центром і стимулюють активність фермента;

–зазвичай є субстратом реакції – зворотній позитивний зв’язок

• Негативні модулятори (інгібітори)

–зв’язуються з алостеричним центром і інгібують активність фермента;

–зазвичай є кінцевими продуктами біохімічних шляхів – зворотній негативний зв’язок

Дія позитивного ефектора (активатора)

Дія негативногоефектора (інгібітора)

Алостеричні ферменти

ФФК-1

фосфофруктокіназа-1 (ФФК-1)

•Каталізує реакцію гліколізу на початку процесу.

•Фосфоенолпіруват, проміжна сполука гліколізу, є алостеричним інгібітором ФФК-1.

фосфофруктокіназа-1

 

 

Фруктозо 1,6-дифосфат

Фруктозо 6-фосфат

 

 

 

 

 

 

Кофактори та коферменти Роль кофактора и кофермента

Більшість ферментів для прояву ферментативної активності потребує іони металів (КОФАКТОРИ) і/або низькомолекулярних органічних сполук небілкової природи (КОФЕРМЕНТИ).

•Зміна третинної структури білку і створення комплементу між Е і S.

•Безпосередня участь в реакції в якості ще одного S. Звичайно це органічні коферменти, вони донори або акцептори хімічних груп.

функції простетических груп;

Служать акцепторами і донаторами електронів;

Роль Ме в приєднанні S в АкЦ Е :

-стабілізатори молекули S,

-стабілізатори АкЦ Е,

-стабілізатори третинної і четвертинної структури.

Роль Ме в регуляції активності Е

Участь: у приєднанні субстрату;

-власне в каталізі;

-у стабілізації оптимальної конформації молекули ферменту;

-у стабілізації четвертинної структури.

Кофактори та коферменти

металозалежні ферменти

 

 

 

Фермент

Іон металу

Функция іону металла

 

 

 

 

Гексокіназа

Mg2+

 

Зв’язування субстрату

 

 

 

 

Піруваткіназа

Mg2+, К+

 

Зв’язування субстрату та

 

 

 

каталіз

 

 

 

 

Аргіназа

4Мn2+

 

*

 

 

 

1,4 α-амілаза

Са2+ (та аніон Сl)

Стабілізація третинної

 

 

 

структури

 

 

 

 

Карбоксипептидаза А

Zn2+

 

Каталіз

 

 

 

 

Транскетолаза

Са2+

 

Стабилізація

 

 

 

четвертинної структури

 

 

 

Супероксиддисмутаза

2Zn2+, 2Сu2+

Каталіз

 

 

 

 

Церулоплазмін

8Сu2+

 

«

 

 

 

 

Ксантиноксидаза

2Мо6+

 

«

 

 

 

 

Кофактори та коферменти металозалежні ферменти (гексокіназа)

Участь Mg2+ у приєднанні субстрату в активному центрі гексокінази

В активному центрі гексокінази є ділянки зв'язування для молекули глюкози і комплексу Мg2+— АТФ. У результаті ферментативної реакції відбувається перенесення кінцевого - фосфатного залишку АТФ на глюкозу з утворенням глюкозо-6-фосфату.

Коферменти

Класифікації коферментів

•Коферменти діють як переносники водню, електронів, груп атомів.

Класифікація коферментів:

За хімічною природою:

вітамінні;

вітаміноподібні;

невітамінні.

2. За механізмом дії :

переносники атомів водню, електронів і протонів.

переносники окремих хімічних груп.

Коферменти Класифікація коферментів

Коферменти І групи (переносники атомів водню, електронів і протонів):

Невітамінні: гем, глутатіон,

Вітамінні: аскорбінова кислота(АК), НАД і НАДФ, ФАД і ФМН, 5 дезоксиаденозилкобаламін.

Вітаміноподібні: убіхінон(коензим Q), ліпоєвая кислота (ЛК), тетрагідробіоптерин

(ТГБП) хінонові коферменти.

Коферменти ІІ групи (переносники різних хімічних груп):

Невітамінні: фосфати нуклеозидів, фосфати вуглеводів.

Вітамінні: ТДФ, КоА, ПАЛФ, біоцитин, ТГФК, метилкобаламін, вітаміни А та

К