3.Комбіновагі покриття (синтетичні покриття з включенням алогенних фібробластів) :

-интегра,

-дермаграфт

Слайди хворий Коваленко і Настя Овчар

При оперативному втручанні в останні роки почали використовувати ліофілізовані ксенодермотрансплантати (ЛКДТ) як при традиційних методах лікування, так і при проведенні ранньої некректомії, для закриття донорських ран, а в окремих випадках і при поверхневих опіках ІІ та ІІІа ступенів. Використання ЛКДТ призводить до зменшення болю, втрати води, білків, електролітів з ран, їх інфікування, скорочує термін лікування.

В пошуках нових методів лікування глибоких опіків і вирішення проблеми закриття опікових ран особливо більш 20% обсягу тіла на теперішній час використовуються трансплантати, отримані на основі клітин сполучної тканини – фібробластів.

Вирощування аллофібробластів людини готують в лабораторії культивування тканин. Трансплантація на ранову поверхню культивованих аллофібробластів здійснюється їз синтетичних плівкових матриксів і виконується в операційній під наркозом на рану. Після аплікації синтетичних матриксів з аллофібробластами на ранову поверхню, остання закривається пов'язкою.

Дія фібробластів заключається в стимулюючому впливі їх на процеси регенерації і епітелізації у рані.

Через 2-3 доби після трансплантації виконується аутодермопластика шкірним клаптем з великим коефіціентом перфорації (1:4).

При традиційному хірургічному методі лікування обпечених (на підготовлену гранулюючу рану) перші шкірно-пластичні операції стають можливими на 23-25 добу після травми і проводяться на фоні виснаження органів та систем, при поліорганної недостатності.

Традиційний метод хірургічного лікування – аутодермопластика на гранулюючі раневій поверхні не здатний на сьогодні запобігти проявам опікової хвороби ( ендогенної інтоксикації, інфекційних ускладнень та інших), у зв'язку з чим використовують раннє хірургічне втручання ( РХВ). Проводять ранні некректомії як радикальні, так і ощадливі на 3-4 добу після травми. Рани після некректомії повинні бути закриті аутошкірою одномоментно або відстрочено.

Принципи лікування обпечених можна сформулювати так:

1. закінчення дії уражуючого фактору, проведення реанімаційних заходів у зоні ураження;

2. захист опікової рани від інфекції і виключення додаткової травми обпечених ділянок;

3. профілактика і лікування шоку;

4. нормалізація функцій життєвоважливих внутрішніх органів, обміну речовин, нейрогуморальної регуляції у період гострої токсемії і септикотоксемії;

5. загальне лікування обпечених (антибіотико-гормоно-вітаміно-імунотерапія, лікувальне, зондове і парентеральне харчування, біостимулятори, антигіпоксанти і антиоксиданти, гемо- і ентеросорбція і т.д.);

6. місцеве лікування опіків (первинний туалет опікової рани, застосування вологовисихаючих пов’язок з антибіотиками і антисептиками, мазей на водорозчинній основі, аерозолей, антибактеріальних препаратів, протеолітичних ферментів, кератолічних засобів для хімічного некролізу струпу з метою швидкої підготовки рани до аутодермопластики, магніто- і лазеротерапія, регульованого абактеріального середовища з ламінарним потоком стерильного повітря в аеротерапевтичних установках – АТУ-1, АТУ-3, інфрачервоного опромінювання і т.д.);

7. хірургічні методи лікування обпечених (некротомія, некректомія, вільна аутодермопластика, пластика за Філатовим, італійська і індійська пластика, пластика шкірно-підшкірним трансплантатом на судинній ніжці, застосування алотрансплантатів, ксенотрансплантантів, штучних покрить і т.п.);

8. реабілітація обпечених (фізіотерапія, лікувальна фізкультура), рішення питань працездатності і боєздатності).

Ускладнення опіків.

Бувають ранні та пізні. З боку внутрішніх органів та опорно-рухового апарата.

Ранні: гостра ниркова недостатність, гнійні некротичні ускладнення, гострий токсичний міокардит, гострі стресові виразки шлунка або дванадцятипалої кишки (ulcus Curligs), пневмонії, анемія, гепатит, кишкова динамічна непрохідність, енцефалопатія, місцева інфекція (флегмона, абсцес), сепсис та інші, опікове виснаження.

З боку опорно-рухового апарата: гнійні артрити, згинальні та розгинальні контрактури, рубцеві деформації, пролежні, трофічні виразки, гіпертрофічні та келоїдні рубці, флебіти, тромбофлебіти, варикозна хвороба та інші.

Пізні ускладнення: виразкування рубців, переродження рубців в рак, виворіт вік, слизової губ, косметичні та функціональні недоліки.

Внесок вітчизняних вчених-комбустіологів у розвиток сучасної комбустіології і створення опікових центрів в Україні.

В 1958 році в м. Києві було створено перше спеціалізоване опікове відділення, яке в подальшому набуло статусу Українського республіканського опікового центра на базі міської клінічної лікарні № 23.

Першим керівником цього центру був професор А.А.Федоровський.Під його керівництвом відбувався розвиток та удосконалення комбустіологіі на Україні.

На базі Українського республіканського опікового центра проводилась підготовка лікарів для обласних опікових відділень, методична, наукова, консультативна, лікувальна та організаційна робота.

Значний внесок у розвиток комбустіології в Україні зробив проф. Братусь В.Д. Його ґрунтовна монографія “Хирургическое лечение ожогов” (Київ, 1961) є настільною книгою кожного комбустіолога.

З 1975 року до 2005 року керівником Українського опікового центра був головний комбустіолог Міністерства охорони здоров’я України двічі лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки проф. Повстяний М.Ю. Його учні очолюють Обласні опікові відділення і центри. Він підготував багато висококваліфікованих фахівців-комбустіологов, створив школу комбустіологів в Україні.

У 2002 році провідним українським комбустіологам за розробку та впровадження нових методів діагностики та раннього хірургічного лікування глибоких опіків та їх наслідків присуджена Державна премія України в галузі науки і техніки.

Сьогодні Київський міський центр термічних уражень та пластичної хірургії розташований на базі Київської міської клінічної лікарні №2 за адресою вул. Краківська, 13, де ми з Вами будемо проводити практичні заняття.

Матеріали для самоконтролю:

А. Завдання для самоконтролю

(таблиці, схеми, малюнки, графіки) додаються

Б. Задачі для самоконтролю:

1. В опікове відділення доставлений хворий, П.,28 років, який отримав опіки окропом 2 години тому на площі 20% поверхні тіла. Який період опікової хвороби у потерпілого?

А. токсемія

Б. шок

С. шок і токсемія

Д, септикотоксемія

Е. реконвалесценція

2. В опікове відділення доставлений хворий, П.,28 років, який отримав опіки окропом 2 години тому. Обпечені дві верхні кіецівки і стегно. Яка площа опіку у потерпілого?

А. 55%

В. 25%

С. 27%

Д.35%

Е. 37%

3. В опікове відділення доставлений хворий, П.,25 років, який отримав опіки полум’ям 2 годии тому, у потерпілого обпечено дві верхні кінцівки циркулярно і стегно циркулярно. Який період опікової хвороби у потерпілого?

А. токсемія

Б. шок

С. шок і токсемія

Д, септикотоксемія

Е. реконвалесценція

4. В опіковий центр звернувся хворий. Опік полум’ям отримав 5 діб тому, за медичною допомогою не звертався,лікувався самосттійно. У хворого обпечені ліва і права гомілки циркулярно, епідемміс відсутній, дерма нежиттєздатна.Нежить, нудота, озноб, температура. Який період опікової хворобиу потерпілого?

А. токсемія

Б. шок

С. шок і токсемія

Д, септикотоксемія

Е. реконвалесценція

5. В опікове відділення доставлений потерпілий В., 28 років з опіками тулуба і нижніх кінцівок. Травму отримав 3 тижні тому, лікувався в ЦРЛ. Який період опікової хвороби у потерпілого?

А. токсемія

Б. шок

С. шок і токсемія

Д, септикотоксемія

Е. реконвалесценція

6. В опікове відділення доставлений потерпілий В., 28 років з опіками тулуба і нижніх кінцівок циркулярно. Травму отримав 3 тижні тому, лікувався в ЦРЛ. Скільки відсотків опіку у потерпілого?

А. 20%

В. 30%

С.36%

Д. 45%

Е. 72%

7. В опікове відділення доставлений потерпілий з опіками на площі 30% поверхні тіла .Травму отримав 2 години тому. Яку терапію необхідно призначити?

А. дезінтоксикаційну

В. протишокову

С. гемостатичну

Д. десенсебілізаційну

С. антибактеріальну

8.В опіковий центр із ЦРЛ доставлено хворого з опіком стегна на площі 5% ,травму отримав 5 діб тому полум’ям. Скарги на біль в ранах, температуру - 39 С⁰, перефокальне запалення ран .Яку терапію доцільно призначити?

А. протишокову і знеболюючу

В. дезінтоксикаційну і гемостатичну

С. знеболюючу і десенсебілізуючу

Д. дезінтоксикаційну і антибактеріальну

Е. гемостатичну.

9. В опіковий центр із ЦРЛ доставлено хворого з опіком стегна на площі 5% ,травму отримав 5 діб тому полум’ям. Скарги на біль в ранах, температуру - 39 С⁰, пеиифокальне запалення ран .Які засоби для місцевого лікування ран доцільно призначити?

А. края ран обробити 5% настойкою йоду + асептична пов’язка

В. рану обробити розчином перекису водню 3% + асептична пов’язка

С. некролітичні засоби – 40% саліцилова кислота

Д. рано загоюючи препарати – актове гін, солкосеріл

Е. гіперосмолярні антисептичні мазі – мірамістин, офлокаїн.

10. У хворого 48 років опік полум'ям обох китиць, на долонях та тильній поверхні китиць наявне відшарування епідермісу та утворення пухирів, заповнені серозною рідиною. Передпліччя не вражені. Який найбільш вірогідний діагноз?

А. Термічний опік кистей 1 - 2 ст

В. Термічний опік кистей 3б ст

С. Термічний опік кистей 2 – 3а ст

Д. Термічний опік кистей 1 ст

Е. Термічний опік кистей 4 ст

11. Хворий 42 отримав опікову травму вогнем на підприємстві. Постраждалий скаржиться на пекучий біль у лівій верхній кінцівки. При огляді шкіра лівої руки від китиці до плеча гіперемована, численні пухирі з прозорою рідиною. Куди треба направити постраждалого для лікування?

А. В опіковий центр

В. В хірургічне відділення

С. В терапевтичне відділення

Д. До поліклініки

Е. Відпустити додому

12. В опіковий центр звернувся хворий П., 45 років з опіками окропом правої китиці, яку отримав 3 доби тому. Пов’язка рясно просякла гнійним виділенням. Яки засоби доцільно використати?

А. некролітічні мазі

В. водорозчинні антисептики

С. мазі антисептичні на жировій основі

Д. гіперосмолярні антисептичні мазі

Е. фурацилін

13. В опіковий центр звернувся хворий, який отримав контактний опік вихлопною трубою мотоцикла. Травму отримав 10 діб тому. Рана у вигляді сухого, ареактивного некротичного струпу на площі 1% на гомілці .Яки засоби для місцевого лікування варто застосувати?

А. некролітічні мазі

В. водорозчинні антисептики

С. мазі антисептичні на жировій основі

Д. гіперосмолярні антисептичні мазі

Е. фурацилін

14. Лікар швидкої медичної допомоги, оглянувши дитину віком 5 місяців, через дві години після травми, поставив діагноз: термічний опік окропом ІІ-ІІІ ступеню нижніх кінцівок, промежини, спини до 20 , опіковий шок ІІ ступеню. Яким буде об’єм першої медичної допомоги?

А. Знеболення, протишокова терапія, накладання асептичної пов’язки

В. Накладання асептичної пов’язки

С. Інфузійна терапія

Д. Охолодження опікової поверхні

Е. Новокаїнові блокади, асептична пов’язка на уражені ділянки

15. Батьки дитини 5 років звернулися до лікаря поліклініки з діагнозом: опік спини І-ІІ ступеню до 6%, опік стегна І ступеню до 5%. Стан дитини середньої важкості. Яку тактику повинен обрати лікар?

А. Госпіталізація дитини в опікове відділення

Б. Госпіталізація в хірургічне відділення

С. Накласти асептичні пов’язки, амбулаторне лікування

Д. Госпіталізація в реанімаційне відділення

Е. Госпіталізації дитина не потребує

16. . Робочий хімзаводу, працюючи з агресивною рідиною, по необережності вилив її собі на спецодяг, отримавши хімічний опік правого стегна та гомілки. Після зняття одягу виявлено: на передньо-внутрішній поверхні правого стегна, передній поверхні правої гомілки з переходом на тил стопи ділянки жовтаво-сірого кольору, місцями обривки епідермісу. Тактильна та больова гіпестезія уражених ділянок шкіри. З чого розпочати невідкладну допомогу потерпілому?

А. Промивання проточною водою

В. Обробка етиловим спиртом

С. Введення наркотичних анальгетиків

Д. Накладання асептичної пов’язки

Е. Обробка нейтралізуючим розчином

17. Хвора С – ва, 68 років, звернулась до дільничного лікаря зі скаргами на біль і наявність пухирів в ділянці лівого колінного суглоба, які з'явились після накладання компресу з якимось розчином. Після огляду хворої встановлено діагноз: хімічний опік ІІ – ІІІ ст. 2% в ділянці лівого колінного суглоба. Яка найбільш доцільна організаційно – лікувальна тактика для цієї хворої?

А. Направити на лікування до опікового відділення

В. Направити на лікування до хірургічного стаціонару

С. Проводити амбулаторне лікування у хірурга

Д. Проводити амбулаторне лікування у дільничного лікаря

Е. Проводити місцеве лікування на протязі 2-х днів в амбулаторії

18. . На місці пожежі Вами оглянутий постраждалий чоловік 36 років. Свідомість потьмарена, обличчя і кисті закопчені, ніс і губи обпалені. Дихання поверхневе, періодично відзначається кашель, відхаркування мокроти з домішкою гарі. Ваш діагноз?

А. Термічний опік дихальних шляхів, обличчя і кистей

В. Термічний опік обличчя і кистей

С. Інгаляційна травма

Д. Токсична димова інгаляція

Е. Отруєння чадним газом

20. Учень під час уроку з хімії випадково розбив колбу з сірчаною кислотою. Невідкладні заходи?

А. Промиванння проточною водою.

В. Орошенння ран аерозолями.

С. Суха асептична пов’язка.

Д. Промивання нейтралізуючимим розчинами

Е.Пов’язка з антисептичними мазями

21. В опіковий центр звернувся хворий А., 20 років, який отримав опік полум’ям на площі 15% поверхні тіла ІІ-ІІІ ступеню, травма 2 доби тому. За медичною допомогою не звертався Хворий скаржиться на біль у ранах, нежить, озноб, нудоту, відсутність сечі. Який засіб лікування доцільно призначити?

А.асептична пов’язка

В. некролітичні мазі

С. амбулаторне лікування і щоденні перев’язки

Д. у хворого некомпенсований шок, варто призначити протишокову терапію і госпіталізувати в реанімацію опікового центру

Е. щоденні перев’язки і антибактеріальна терапія

22. При огляді хворого в приймальному відділенні опікового центру виявлено, що у хворого пов’язки на ранах просякли гноєм синьо-зеленого кольору. Які антисептики варто застосувати?

А. 5% розчином йоду

В. жирові антисептичними мазями

С. 0,2% розчином хлоргексидина

Д. фурациліном

Е. 2% борною кислотою.

В. Тести для самоконтролю:

1. Із скількох шарів складається шкіра?

А. 2

В. 3

С. 4

Д. 5

Е. 6

2. Скільки шарів має епідерміс?

А. 1

В. 2

С. 3

Д. 4

Е. 5

3. Шкіра складається із таких шарів?

А. епідерміс, дерма, гіподерма

В. епідерміс, базальний шар, дерма

С. епідерміс, дерма

Д. епідерміс, базальний шар, сітчатий шар, дерма

Е. епідерміс, соскоподібний шар, сітчатий шар

4. Які ступені опіків відносяться до поверхневих?

А. 2 та 3а

В. 1 та 3а

С. 1 – 2 – 3а

Д. 3а – 3б

Е. 3а – 3б – 4

5. Які ступені опіків відносяться до глибоких?

А. 2 – 3а

В. 1 –3а

С. 1 – 2 – 3а

Д. 3а – 3б

Е. 3б – 4

6. Скільки періодів опікової хвороби виділяють?

А. 5

В. 4

С. 3

Д. 2

Е. 1

7. При якій площі опіків починається опікова хвороба у дорослих?

А. 5%

В. 15%

С. 20%

Д. 30%

Е. 40%

8. Як називається 1-й період опікової хвороби?

А. Септикотоксемія

В. Токсемія

С. Опіковий шок

Д. Реконвалесценція

Е. Сепсис

9. Як називається 2-й період опікової хвороби?

А. Септикотоксемія

В. Токсемія

С. Опіковий шок

Д. Реконвалесценція

Е. Сепсис

10. Як називається 3-й період опікової хвороби?

А. Септикотоксемія

В. Токсемія

С. Опіковий шок

Д. Реконвалесценція

Е. Сепсис

11. Як називається 4-й період опікової хвороби?

А. Септикотоксемія

В. Токсемія

С. Опіковий шок

Д. Реконвалесценція

Е. Сепсис

12. Згідно правила дев’яток, скільки відсотків займає голова дорослого?

А. 9%

В. 18%

С. 21%

Д. 20%

Е. 36%

13. Згідно правила дев’яток, скільки відсотків займає нижня кінцівка дорослого?

А. 9%

В. 18%

С. 21%

Д. 20%

Е. 36%

14. Згідно правила дев’яток, скільки відсотків займає верхня кінцівка дорослого?

А. 9%

В. 18%

С. 21%

Д. 20%

Е. 36%

15. Згідно правила дев’яток, скільки відсотків займає голова у дитини до 1 року?

А. 9%

В. 18%

С. 25%

Д. 20%

Е. 36%

16. При якій площі опіків починається опіковий шок у дитини?

А. 5%

В. 10%

С. 15%

Д. 20%

Е. 30%

17. Яка перша фаза раневого процесу?

А. ексудація

В. альтерація

С. демаркація

Д. відторгнення некротичної тканини

Е. епітелізація

18. Який головний патогенетичний механізм опікового шоку?