відповіді на модуль з гігієни

1.Гігієна - це наука, що вивчає закономірності впливу оточуючого середовища на організм людини з метою обгрунтування нормативів,санітарних правил та заходів, реалізація яких забезпечить оптимальні умови для життєдіяльності, укріплення здоров"я та попередження захворювань. Мета Г. полягає у збереженні та зміцненні здоров"я як окремої людини, так і колективу, популяції, суспільства в цілому. Завдання Г.: 1.)вивчення закономірностей впливу чинників навколишнього середовища і соціальних умов на організм людини; 2.)вивчення стану навколишнього середовища з огляду на його потенціальну та реальну небезпеку для здоров"я населення та об"єктів навколишнього середовища; 3.)наукове обгрунтування оптимальних та гранично допустимих параметрів чинників навколишнього середовища на підставі відомостей про їх якісну , кількісну характеристику та закономірності впливу на організм людини; 4.)впровадження Г. нормативів і рекомендацій в практику, перевірка їх ефективності і подальше вдосконалення; 5.) науково обгрунтоване прогнозування санітарної ситуації з урахуванням найближчої та віддаленої перспективи розвитку окремих регіонів чи країни в цілому.Методи Г.: а.) епідеміологічний метод; б.) Метод санітарного обстеження і опису; в.) М. гігієнічного експеримену : - м.натурного екперименту; - м. лабораторного експерименту; г.) М. санітарної екпертизи.

3. Фактори : 1.) хімічні (речовинні) хімічні елементи або сполуки, що входять в склад повітря, води, грунту, їжі або є їхніми домішками; 2.) фізичні (енергетичні)температура, вологість і швидкість руху повітря, атмосферний тиск, сонячна радіація, шум, вібрація, іонізуюче випромінювання, появи Ем, теплової. акустичної, гравітаційної та ін. видів енергії. ; 3.) біологічні (біотичні) патогенні мікроби, віруси, гельмінти, гриби.; 4.) психогенні (інформаційні) слово, мова, письмо, взаємовідносини в колективі.

4 . Специфічні методи гігієни: -метод санітарного обстеження та опису, використовується для вивчення оточуючого середовища; - гігієнічний експеримент: а) Е. з моделюванням умов для вивчення і прогнозування процесів, що відбуваються в оточуючому середовищі; б)лабораторний експеримент на тваринах , в якому вивчається вплив факторів оточуючого середовища на організм з метою мотивування гігієнічних нориативів; в) камеральний експеримент на людях (див.п.б).); г) “натурний експеримент”, в якому вивчають вплив факторів окр.серед.на здоров”я людей в реальних умовах їх життя; - медичне обстеження(індивідуальне чи масове) з використанням антропометричних, клінічних, фізіолого-біохімічних, імунобіологічних, рентгенологічних т.ін.методів; - санітарно-статистичний метод (шляхом вичислення демографічних показників); - епідеміологічний метод (вивчає особливості поширення хвороб) ; - методи математичної статистики (об”єднують м. сан.-статис. і епідеміолог.)Комплексними методами Г. є: М. наукового мотивування Г.нормативів, М. вивчення стану здоров”я певної групи осіб, М. вивчення Г.фактора.

5. Спектральний склад сонячної радіації : інфрачервоне випр.(4000-760 нм), теплова дія, покращує обмін речовин в шкірі, посилює дію ультрафіолетового випромінювання; видиме В.(760 – 400 нм), теплова, слабка фотохімічна Д., дає відчуття світла, тонізує; ультрафіолетове В.:а) область А(400-290 нм), фотохімічна дія, слабка стимулююча дія, пігментотуворення; б)область Б(315-280), фотохім., сильна стимулююча , слабка бактерицидна дія, синтез холекальциферолу; в )область С(280 – 180 нм), фотохімічна, загальностимулююча, сильна бактерицидна дія, синтез холекальциферолу. Біодоза – мінімальна доза сонячного випромінювання, що викликає на незагорілій шкірі ледь помітне почервоніння через 8-20 год. після опромінення.(600-800мкВ\см2) Мінімальна добова профілактична доза=1\8 біодози(75-80 мкВ\см2), оптимальна доза=1\4 – 1\2 біодози(200 – 400 мкВ\см2).Сонячне голодування – це недостатнє опросмінення організму ультрафіолетовою радіацією (зниження адаптайійних можливостей організму, розвиток анемії,погіршення регенерації тканин, зниження резистентності організму, підвищення втомлюваності). П-ка – достатнє перебування на відкритому повітрі в денний час, частоті засклених поверхонь, використанні увіолевого скла, розміщенні робочих місць біля вікон, опромінення ртутно-кварцевими або еритемними люмінесцентними лампами. Недоліком опром. є утворення озону.Надмірне опромінення викликає запальну реакцію – фотоеритему, підвищення температури тіла,сонячний удар.Для проф. гіперінсоляції треба дотримуватися мед. рекомендації при прийомі сонячних ванн, роботі на відкритій атмосфері.

6. Спектральний склад сонячної радіації : інфрачервоне випр.(4000-760 нм), теплова дія, покращує обмін речовин в шкірі, посилює дію ультрафіолетового випромінювання; видиме В.(760 – 400 нм), теплова, слабка фотохімічна Д., дає відчуття світла, тонізує; ультрафіолетове В.:а) область А(400-290 нм), фотохімічна дія, слабка стимулююча дія, пігментотуворення; б)область Б(315-280), фотохім., сильна стимулююча , слабка бактерицидна дія, синтез холекальциферолу; в )область С(280 – 180 нм), фотохімічна, загальностимулююча, сильна бактерицидна дія, синтез холекальциферолу. Біодоза – мінімальна доза сонячного випромінювання, що викликає на незагорілій шкірі ледь помітне почервоніння через 8-20 год. після опромінення.(600-800мкВ\см2) Мінімальна добова профілактична доза=1\8 біодози(75-80 мкВ\см2), оптимальна доза=1\4 – 1\2 біодози(200 – 400 мкВ\см2).Сонячне голодування – це недостатнє опросмінення організму ультрафіолетовою радіацією (зниження адаптайійних можливостей організму, розвиток анемії,погіршення регенерації тканин, зниження резистентності організму, підвищення втомлюваності). П-ка – достатнє перебування на відкритому повітрі в денний час, частоті засклених поверхонь, використанні увіолевого скла, розміщенні робочих місць біля вікон, опромінення ртутно-кварцевими або еритемними люмінесцентними лампами. Недоліком опром. є утворення озону.Надмірне опромінення викликає запальну реакцію – фотоеритему, підвищення температури тіла,сонячний удар.Для проф. гіперінсоляції треба дотримуватися мед. рекомендації при прийомі сонячних ванн, роботі на відкритій атмосфері.

7. Інфрачервоне випромінювання складає 59% сонячної радіації. ІЧ проникає глибоко в шкіру, викликає тепловий ефект(за рахунок посилення коливальних та ротаційних рухів молекул), з наступним підвищенням температури тканин, гіперемією, посиленням обмінних процесів в шкірі. ІЧ посилює біологічну дію УФ, що використовується на практиці.Видиме випромінювання створює таку ж дію, що й ІЧ, крім того воно діє і фотохімічно. Фотохімічна дія вид, випр. Значно слабше, ніж УФ, оскільки енергія його квантів достатня лише для збудження молекул небагатьох речовин, які називають фотосенсибілізаторами(зорові пігменти сітківки ока) .Штучно проміння можна отримати за допомогою ртутно-кварцевих та еритемних ламп (генерують лише спектр сонячної радіації)

8. а) область А(400-290 нм), фотохімічна дія, слабка стимулююча дія, пігментотуворення; б)область Б(315-280), фотохім., сильна стимулююча , слабка бактерицидна дія, синтез холекальциферолу; в )область С(280 – 180 нм), фотохімічна, загальностимулююча, сильна бактерицидна дія, синтез холекальциферолу. Біодоза (одиниця дозування) – мінімальна доза сонячного випромінювання, що викликає на незагорілій шкірі ледь помітне почервоніння через 8-20 год. після опромінення.(600-800мкВ\см2) Мінімальна добова профілактична доза=1\8 біодози(75-80 мкВ\см2), оптимальна доза=1\4 – 1\2 біодози(200 – 400 мкВ\см2). Біодозу визначають за допомогою апарата Горбачова - Дальфельда на шкірі живота зовні від пупка. Методи : (біологічні, хімічні, фізичні )

10. Ртутно - кварцеві лампи - 44% видимого світла, 19% УФВ обл. А, 22% УФВ обл. В, 15% УФВ обл. С. Опромінення лампою потужністю 300 - 1000 Вт на відстані 1-2 м протягом 1-2 хв забезпечує профілактичну дозу. Недолік - УФВ обл. С, які призводять до надмірного утворення озону, тому приміщення повинно добре вентилюватися. Еритемні лампи - 20% видимого світла,45% УФВ обл. А, 35% УФВ обл.В. Мають невелику потужність, тому опромінюють кількома лампами протягом 3-4 годин, наприклад в басейнах. Переваги - генерують випромінення, х-не для Сонця.

11. Забезпечує оптимальну дію зорового аналізатора, сприятливо діє на стан кори гол. мозку, ^ працездатність і якість праці, віддаляє втому, сприяє v виробничого травматизму. Крім того – теплова, бактерицидна, фізіологічна дія. Показники : світловий коефіцієнт ( віднош. S вікон до S підлоги (N=1/6, 1/8)), коефіцієнт природної освітленості ( N=0,5 – 0,1 %), також спектральний склад світла , яскравість, рівномірність овітлення.

12. Спектральний склад – в залежності від кольору стін ( червоний – збудж. зелен. – заспок., син. – прохолода), врах. коеф. відображення (найкр. відбив. світло білий колір). Яскравість: сила світла, що йде з одиниці поверхні, що рівномірно світить і випромінюєв одному напрямку з кожного м2 силу світла, що = 1 канделі. Рівномірність: освітлення має створювати 1 джерело, щоб не було тіней. Освітленість: поверхнева густина світлового потока. Люкс: освітленість поверхні, на яку падає рівномірно роподілений світловий потік в 1 люмен. Люмен: світловий потік, що дає абсолютночорне тіло при температурі затвердіння платини з S 0,53 м2. Забезпечує оптимальну дію зорового аналізатора, сприятливо діє на стан кори гол. мозку, ^ працездатність і якість праці, віддаляє втому, сприяє v виробничого травматизму.

13. Лампа розжар. – зручна, але низька тепловіддача,по спектр. складу стоїть близько до денного світла,и але має v синього і ^ червоного світла. При цьому погане сприйняття кольору, вона сліпить (мала S нитки розжарення). Люмінісцентні – є денного (ЛД), білого (ЛБ), тепло- білого світла (ЛТБ). ЛД – мало втомлює очі, добре кольоросприйняття. ЛБ – гарна працездатність, ЛТБ – відмінне кольоросприйняття. У всіх цих ламп гіг. х-ка краща, як в розжарюв, але в них ^ яскравість, тому застосов. лише з захисною арматурою. Освітлювальна арматура (прямого світла, відображеного, напіввідображеного, розсіяного). Пряме – вис. осв., але багато тіней, відобр. – без тіней .

14. Мікроклімат- комплекс фіз. факторів навколишнього середовища в обмеженому прсторі, що впливає на тепловий обмін організму. Визначається такими параметрами: t, шв. руху і вологістю повітря, t оточуючих поверхонь і променистою енергією, а також атмосферним тиском.оптимальні параметри: (для жилих приміщень): t= 20-22º, відносна вологість- 30-60%, шв. руху повітря- 0,1-0,25 м/с. -впливає на теплообмін, -при v вологості нижче 30% - v захисна ф-я миготливого епітелію слизової верхніх дихальних шляхів, - при v вологості нижче 20-25% - слизова оболонка носової частини глотки висихає, . vt( особливо при низькій вологості) сприяє нефриту, поліневриту, ангіні, ревматизму, пневмонії, грипу та ін.швидкість руху повітря впливає натепловіддачу людини,на провітрення приміщень, -впливаючи на рецептори, рефлекторно діє на нервово-психічний стан людини, -1-2 м/с-норма, -3-7 м/с- подразнююча дія, > 20 м/с- заважає диханню, виконанню роботи. методи оцінки: атмосферний тиск- барометром-анероїдом, t- термометром, теплову радіацію – актинометром, вологість- гігрометром або психрометром (Августа чи Ассмана).

16. Гіг. знач: -впливає на теплообмін, -при v вологості нижче 30% - v захисна ф-я миготливого епітелію слизової верхніх дихальних шляхів, - при v вологості нижче 20-25% - слизова оболонка носової частини глотки висихає, -при vt сприяє нефриту, поліневриту, ангіні, ревматизму, пневмонії, грипу та ін..Абс. вологість – к-сть водяної пари у грамах, що міститься в 1 куб.м. повітря в даний момент. Макс. Вологість – к-сть водяної пари у грамах, що міститься в 1 куб.м. повітря в момент насичення. Дефіцит насичення- різниця між максимальною і абсолютною вологістю. Відносна вологість- відношення абсолютної вологості до максимальної, виражене в процентах. Норми(відносна): житлових приміщень(30-60), палат(30-50), операційних(30-50).

17. Гігієнічне значення: -вплив натепловіддачу людини, -вплив на провітрення приміщень, -впливаючи на рецептори, рефлекторно діє на нервово-психічний стан людини, -1-2 м/с-норма, -3-7 м/с- подразнююча дія, > 20 м/с- заважає диханню, виконанню роботи «Роза вітрів»- графік побудований за напрямом вітрів впродовж певного сезону.(тобто це графічне зображення повторюваності вітрів). Використ. при будуванні промислових об’єктів. ( якщо переважають західні вітри, то будують на схід від міста)

19. Атмосфера, що оточує нашу планету здійснює своєю масою на її поверхню тиск, який на рівні моря = 760 мм. рт. ст. Добові коливання атм. тиску як правило не перевищують 2-3 мм. рт. ст. v атм. тиску викликає висотний метеоризм ( розширення газів у травному каналі) > високе стояння діафрагми > обмеження глибини дихання, утруднення притоку крові д правого передсердя. На висоті > 10 км може розвинутись висотна декомпресійна хвороба ( головний біль, запаморочення, v працездатності, галюцинації та інші порушення психіки, нудота, блювота, задишка, серцебиття, слабкість,сонливість тощо). Першопричина – висотна гіпоксія, механізм – набряк головного мозку та v мозкового кровотоку. П-ка гірської та висотної хвороби: медичний відбір, поступова акліматизація на проміжних станціях, обмеження фіз. навантаження в початковий період, забезпечення відповідним одягом і харчуванням. Вплив підвищеного атмосферного тиску на організм людини див. у п. № 27.

21. Клімат- багаторічний режим погоди на певній місцевості, що закономірно повторюється. кліматоформуючі фактори: широта ( визначає притік сонячної радіації), висота над рівнем моря, рельєф і тип поверхні землі, особливості циркуляції повітряних мас, близькість до моря і океану. класифікація клімату: щадний ( теплий з малими амплітудами t, відносно невеликими річними , місячними, добовими коливаннями інших мет. показників ) і подразнюючий ( виражена добова і сезонна амплітуда метеорологічних показників, вимагає підвищених вимог до адаптаційних механізмів). До щадного належить: лісовий клімат середньої смуги Південного берегу Криму. До подразнюючого: холодний клімат півночі, високогірний, спекотний клімат степів Середньої Азії.