- •II Женевська конвенція - захист поранених, хворих, медичного і духовного персоналу із складу збройних сил, які потерпіли аварію на морі.
- •III Женевська конвенція - захист військовополонених.
- •. Єдина державна система цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру.
- •Основні заходи захисту населення і територій.
- •2. Спостереження і контроль.
- •3. Укриття в захисних спорудах.
- •5. Евакуаційні заходи.
- •6. Медичний захист
- •7. Біологічний захист
- •8. Радіаційний і хімічний захист.
- •Нормативно-правова база створення та функціонування Державної служби медицини катастроф України
- •2.Закони України.
- •3.Закони України:
- •України .
- •Медицини катастроф України
- •Класифікація надзвичайних ситуацій
- •Класифікація надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру (відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України
- •Класифікація надзвичайних ситуацій
- •Землетруси
- •Вітри руйнівної сили
- •Шкала бофорта
- •Буревії
- •Урагани
- •Медичні наслідки урагану
- •Природні пожежі
- •Екологічні катастрофи
- •Медичні наслідки надзвичайних ситуацій техногенного характеру
- •Медичні наслідки транспортних катастроф.
- •Автотранспортні катастрофи
- •Авіаційні катастрофи
- •Катастрофи на морському та річковому транспорті.
- •Аварії на пожежо– та вибухонебезпечних об’єктах.
- •Аварії на радіаційно-небезпечних об’єктах, їх класифікація, причини виникнення, шляхи попередження та подолання медико-санітарних наслідків.
- •- Помилки персоналу при експлуатації
- •1. Зовнішнім гамма-нейтронним опроміненням, джерелом якого є зруйнований реактор.
- •Принципи обмеження радіаційного впливу
- •1. Захист шляхом використання матеріалів.
- •2. Захист шляхом скорочення часу опромінювання.
- •3. Захист шляхом збільшення відстані від джерел іонізуючого випромінювання (евакуація).
- •5. Обмеження радіаційного впливу шляхом використання радіозахисного харчування.
- •Загальне поняття про сильнодіючі отруйні речовини (сдор) та хімічно небезпечні об’єкти (хно)
- •До хімічно небезпечних об’єктів відносять:
- •Характеристика хнр за ступенями токсичності
- •Клас небезпеки хнр за ступенем дії на організм людини
- •3. Речовини, яким властиві задушлива та загальноотруйна дія:
- •5. Речовини, яким властиві задушлива та нейротоксична дія (аміак).
- •Класифікація хімічно небезпечних об’єктів.
- •Хімічно небезпечні об’єкти характеризуються:
- •Хімічні аварії за масштабом поділяються на наступні категорії:
- •Токсична дія сдор на організм людини визначається наступними чинниками:
- •Характеристика осередку сдор
- •Особливості осередків уражень речовинами сповільненої дії:
- •Втрати людей в осередку хімічного ураження залежно від рівня захищеності, %
- •Загальні принципи надання невідкладної медичної допомоги і лікування при отруєннях сдор
- •Основні принципи захисту населення в осередку хімічного ураження
- •Сигнали оповіщення населення при надзвичайних ситуаціях
- •Загальний характер дії і ознаки ураження найбільш розповсюдженими хнр
- •7. Рекомендована література.
- •Класифікація основних хнр за ступенем небезпеки
- •Оцінка швидкості та сили вітру за шкалою Бофорта
- •Класифікація нс техногенного і природного характеру за рівнем
- •Класифікація надзвичайних ситуацій
- •Оцінка хімічної обстановки проводиться двома методами:
- •Засобами оцінки хімічної обстановки є:
- •Технічні засоби хімічної розвідки
- •Визначення хімічних забруднювачів повітря за допомогою універсального газоаналізатора уг-2
- •Засоби колективного захисту
- •Засоби індивідуального захисту .
- •6. Додатки. Засоби для контролю:
- •6.1. Контрольні питання:
- •6.3. Ситуаційні завдання.
- •Додаток 1
- •Мал. 2. Переносний газосигналізатор «Ока»
- •Засоби колективного захисту
- •Мал.10. Індивідуальний перев'язувальний пакет
- •Організація надання та заходи першої медичної допомоги.
- •Заходи першої медичної допомоги:
- •Надання першої медичної допомоги
- •Поняття про рани. Класифікація ран та їх ускладнень
- •Види кровотеч. Перша медична допомога при кровотечах
- •Правила накладання пов'язок
- •Дії підчас надання екстренної медичної допомоги постраждалому
- •Шоковий індекс Альговера
- •Додатки№8
- •Перша медична допомога при опіках
- •Перша медична допомога при відмороженні
- •Перша медична допомога при електротравмах
- •Перша медична допомога при раптовому припиненні серцевої діяльності і дихання
- •Перша медична допомога при синдромі тривалого здавлення
- •Способи перенесення постраждалих за допомогою табельних і підручних засобів
- •Лікувально-евакуаційне забезпечення при надзвичайних ситуаціях, його мета і основні завдання
- •Організація і заходи першої лікарської допомоги.
- •Основними завданнями другого етапу медичної евакуації є:
- •Медичне сортування, його види і основні завдання
- •Особливості організації лікувально-евакуаційного забезпечення при техногенних катастрофах.
- •Особливості етапного лікування при надзвичайних ситуаціях природного характеру.
- •Особливості надання медичної допомоги дітям.
- •Особливості надання медико-санітарної допомоги при спалахах особливо небезпечних інфекцій.
- •Сибірка
- •1. Дайте визначення поняття епідемічний осередок, та вкажіть фактори, що сприяють його виявлення.
- •Функціональна підсистема моз України з надзвичайних ситуацій, її організація і функціонування по періодах готовності до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій
- •3.1. Організація медичної розвідки.
- •3.2. Організація лікувально-евакуаційного забезпечення.
- •За умов надзвичайної ситуації:
Характеристика осередку сдор
В результаті попадання в навколишнє середовище СДОР, на території аварійного об’єкту утворюється зона хімічного зараження, в середині якої виникає осередок хімічного ураження СДОР.
Заражена хімічна зона (ЗХЗ), утворена СДОР, включає ділянку розливу (викиду) та територію, над якою поширилися пари та аерозолі отруйних речовин. У межах ЗХЗ можуть виникати ураження людей як у результаті безпосередньої дії СДОР, так і через заражені предмети, воду, харчові продукти.
Осередок хімічного ураження – територія, в межах якої в результаті аварії на ХНО виникли масові ураження людей та сільськогосподарських тварин, зараження місцевості.
В зоні зараження може формуватись один або декілька осередків хімічного ураження.
До медико-тактичних ознак осередку хімічного ураження належать:
раптовість;
швидкість та масовість виникнення уражень;
зараження навколишнього середовища;
виникнення значної кількості важких уражень;
наявність комбінованих уражень (інтоксикація СДОР + опік, інтоксикація СДОР + механічна травма).
Осередок хімічного ураження характеризуються стійкістю і швидкістю дії СДОР на організм людини.
Критерієм оцінки є 1 година (більше чи менше): стійкість і дія на людину більше 1 години – стійкі і сповільненої дії, менше 1 години – нестійкі і швидкої дії.
В залежності від тривалості зараження місцевості та часу прояву вражаючої дії, виділяють 4 типи осередків ураження СДОР:
– осередок ураження нестійкими швидкодіючими речовинами. Виникає за умови зараження синильною кислотою, хлором, аміаком, акрилонітрилом, окисом вуглецю тощо;
– осередок ураження нестійкими СДОР сповільненої дії (фосген, хлорпікрин, азотна кислота тощо);
– осередок ураження стійкими СДОР, швидкої дії (ФОС, анілін);
– осередок ураження стійкими СДОР, сповільненої дії (сірчана кислота, етилсвинець).
Для осередків уражень швидкодіючими речовинами характерно:
- одномоментне (від кількох хвилин до кількох десятків хвилин) ураження значної кількості людей;
- швидкий прояв інтоксикації із значною кількістю тяжких уражень;
- дефіцит часу для органів охорони здоров’я для організації роботи. Вирішальне значення в цих умовах набуває само і взаємодопомога;
- потреба в евакуації постраждалих за один рейс.
Особливості осередків уражень речовинами сповільненої дії:
- формування санітарних втрат йде повільно (декілька годин);
- наявність деякого резерву часу для коригування роботи закладів охорони здоров’я;
- необхідність активного виявлення постраждалих серед населення;
- евакуація здійснюється поступово, після виявлення постраждалих (за декілька рейсів).
В осередку ураження стійкими речовина довгий час (більше) години зберігається небезпека ураження. Вона залишається деякий час після виходу із осередку за рахунок десорбції СДОР з одягу або в результаті контакту із зараженим транспортом, різними предметами. Необхідне проведення в найкоротші терміни часткової санітарної обробки в осередку, а в разі прибуття постраждалих на етапи медичної евакуації – повної санітарної обробки і дегазації одягу, взуття й транспортних засобів. Медичний персонал під час контакту з ураженими, які не пройшли повної обробки, працює в протигазах і засобах захисту шкіри, а після завершення роботи проходить санітарну обробку.
Можливі втрати населення в осередку хімічного ураження залежать від:
щільності населення (кількість людей, які проживають на 1 км2 території);
токсичності СДОР;
глибини поширення СДОР та площі осередку;
ступеню захищеності населення;
метеорологічних умов (швидкість вітру, ступінь вертикальної стійкості повітря тощо).
Під час перебування людей в осередку хімічного ураження СДОР на відкритій місцевості без протигазів практично майже 100 % населення можуть отримати ураження. У разі повного забезпечення населення засобами індивідуального захисту втрати не перевищать 10-12 %. В останньому випадку втрати можливі через несвоєчасне використання засобів захисту або їх зіпсованість.
Таблиця 4