
- •II Женевська конвенція - захист поранених, хворих, медичного і духовного персоналу із складу збройних сил, які потерпіли аварію на морі.
- •III Женевська конвенція - захист військовополонених.
- •. Єдина державна система цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру.
- •Основні заходи захисту населення і територій.
- •2. Спостереження і контроль.
- •3. Укриття в захисних спорудах.
- •5. Евакуаційні заходи.
- •6. Медичний захист
- •7. Біологічний захист
- •8. Радіаційний і хімічний захист.
- •Нормативно-правова база створення та функціонування Державної служби медицини катастроф України
- •2.Закони України.
- •3.Закони України:
- •України .
- •Медицини катастроф України
- •Класифікація надзвичайних ситуацій
- •Класифікація надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру (відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України
- •Класифікація надзвичайних ситуацій
- •Землетруси
- •Вітри руйнівної сили
- •Шкала бофорта
- •Буревії
- •Урагани
- •Медичні наслідки урагану
- •Природні пожежі
- •Екологічні катастрофи
- •Медичні наслідки надзвичайних ситуацій техногенного характеру
- •Медичні наслідки транспортних катастроф.
- •Автотранспортні катастрофи
- •Авіаційні катастрофи
- •Катастрофи на морському та річковому транспорті.
- •Аварії на пожежо– та вибухонебезпечних об’єктах.
- •Аварії на радіаційно-небезпечних об’єктах, їх класифікація, причини виникнення, шляхи попередження та подолання медико-санітарних наслідків.
- •- Помилки персоналу при експлуатації
- •1. Зовнішнім гамма-нейтронним опроміненням, джерелом якого є зруйнований реактор.
- •Принципи обмеження радіаційного впливу
- •1. Захист шляхом використання матеріалів.
- •2. Захист шляхом скорочення часу опромінювання.
- •3. Захист шляхом збільшення відстані від джерел іонізуючого випромінювання (евакуація).
- •5. Обмеження радіаційного впливу шляхом використання радіозахисного харчування.
- •Загальне поняття про сильнодіючі отруйні речовини (сдор) та хімічно небезпечні об’єкти (хно)
- •До хімічно небезпечних об’єктів відносять:
- •Характеристика хнр за ступенями токсичності
- •Клас небезпеки хнр за ступенем дії на організм людини
- •3. Речовини, яким властиві задушлива та загальноотруйна дія:
- •5. Речовини, яким властиві задушлива та нейротоксична дія (аміак).
- •Класифікація хімічно небезпечних об’єктів.
- •Хімічно небезпечні об’єкти характеризуються:
- •Хімічні аварії за масштабом поділяються на наступні категорії:
- •Токсична дія сдор на організм людини визначається наступними чинниками:
- •Характеристика осередку сдор
- •Особливості осередків уражень речовинами сповільненої дії:
- •Втрати людей в осередку хімічного ураження залежно від рівня захищеності, %
- •Загальні принципи надання невідкладної медичної допомоги і лікування при отруєннях сдор
- •Основні принципи захисту населення в осередку хімічного ураження
- •Сигнали оповіщення населення при надзвичайних ситуаціях
- •Загальний характер дії і ознаки ураження найбільш розповсюдженими хнр
- •7. Рекомендована література.
- •Класифікація основних хнр за ступенем небезпеки
- •Оцінка швидкості та сили вітру за шкалою Бофорта
- •Класифікація нс техногенного і природного характеру за рівнем
- •Класифікація надзвичайних ситуацій
- •Оцінка хімічної обстановки проводиться двома методами:
- •Засобами оцінки хімічної обстановки є:
- •Технічні засоби хімічної розвідки
- •Визначення хімічних забруднювачів повітря за допомогою універсального газоаналізатора уг-2
- •Засоби колективного захисту
- •Засоби індивідуального захисту .
- •6. Додатки. Засоби для контролю:
- •6.1. Контрольні питання:
- •6.3. Ситуаційні завдання.
- •Додаток 1
- •Мал. 2. Переносний газосигналізатор «Ока»
- •Засоби колективного захисту
- •Мал.10. Індивідуальний перев'язувальний пакет
- •Організація надання та заходи першої медичної допомоги.
- •Заходи першої медичної допомоги:
- •Надання першої медичної допомоги
- •Поняття про рани. Класифікація ран та їх ускладнень
- •Види кровотеч. Перша медична допомога при кровотечах
- •Правила накладання пов'язок
- •Дії підчас надання екстренної медичної допомоги постраждалому
- •Шоковий індекс Альговера
- •Додатки№8
- •Перша медична допомога при опіках
- •Перша медична допомога при відмороженні
- •Перша медична допомога при електротравмах
- •Перша медична допомога при раптовому припиненні серцевої діяльності і дихання
- •Перша медична допомога при синдромі тривалого здавлення
- •Способи перенесення постраждалих за допомогою табельних і підручних засобів
- •Лікувально-евакуаційне забезпечення при надзвичайних ситуаціях, його мета і основні завдання
- •Організація і заходи першої лікарської допомоги.
- •Основними завданнями другого етапу медичної евакуації є:
- •Медичне сортування, його види і основні завдання
- •Особливості організації лікувально-евакуаційного забезпечення при техногенних катастрофах.
- •Особливості етапного лікування при надзвичайних ситуаціях природного характеру.
- •Особливості надання медичної допомоги дітям.
- •Особливості надання медико-санітарної допомоги при спалахах особливо небезпечних інфекцій.
- •Сибірка
- •1. Дайте визначення поняття епідемічний осередок, та вкажіть фактори, що сприяють його виявлення.
- •Функціональна підсистема моз України з надзвичайних ситуацій, її організація і функціонування по періодах готовності до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій
- •3.1. Організація медичної розвідки.
- •3.2. Організація лікувально-евакуаційного забезпечення.
- •За умов надзвичайної ситуації:
Загальне поняття про сильнодіючі отруйні речовини (сдор) та хімічно небезпечні об’єкти (хно)
За даними Міжнародного реєстру ВООЗ в країнах світу в промисловості, сільському господарстві та для побутових цілей використовується до 6 млн. токсичних речовин, біля 60 тис. із них виробляється у великих кількостях, в тому числі 500 речовин, що відносяться до групи сильнодіючих отруйних речовин (СДОР) – найбільш токсичних для людини.
На території України функціонує 1818 об’єктів промисловості, на яких зберігається або використовується у виробничій діяльності більше 283 тис. тон СДОР, в тому числі: 9,8 тис. тон хлору, 178 тис. тон аміаку. Прикладом може бути аварія, яка трапилась в 1984 р. в м. Бхопала (Індія) на хімічному комбінаті. В результаті отруєння метилізоціанатом померло 2500 чоловік, постраждало близько 200 тис. чоловік.
Районування території України за чинником потенційної небезпеки для населення показує, що: загрозливий рівень небезпеки мають Харківська, Дніпропетровська, Одеська та Донецька області; значний рівень небезпеки – Київська, Івано-Франківська, Запорізька області та Автономна Республіка Крим; задовільний рівень небезпеки – Миколаївська, Херсонська, Луганська, Львівська, Черкаська, Житомирська, Чернігівська, Вінницька, Тернопільська, Полтавська, Закарпатська та Волинська області; незначна небезпека – в Хмельницькій області та відсутня небезпека в Чернігівській області.
Хімічно-небезпечними об’єктами (ХНО) – називають об’єкти народного господарства, при аваріях або руйнуванні яких можуть виникнути масові ураження людей, тварин і рослин.
До хімічно небезпечних об’єктів відносять:
1. Підприємства хімічної, нафтопереробної, нафтоперегінної промисловості.
2. Підприємства, оснащені промисловими холодильними установками, водопровідні станції та очисні споруди, що використовують аміак та хлор.
3. Станції по очищенню водопровідної води та очисні споруди, що використовують хлор та аміак.
4. Склади та бази з запасами отрутохімікатів, що використовуються в сільському господарстві.
5. Склади та бази з запасом речовин для дезінфекції, дезінсекції та дератизації.
6. Залізничні станції, що мають місця для відстою вагонів із СДОР.
7. Трубопроводи, що використовуються для транспортування СДОР.
Хімічні речовини, які застосовуються з народногосподарською метою і при викиді або виливі можуть призводити до зараження повітря в уражаючих концентраціях і безпосередня чи опосередкована дія яких може спричинити загибель, гостре чи хронічне захворювання або отруєння людей та завдавати шкоди довкіллю називаються небезпечними хімічними речовинами (ХНР). Серед небезпечних хімічних речовин виділяється особлива група речовин, що є найбільш небезпечними для людей у випадку їх потрапляння в навколишнє середовище. Речовини цієї групи називаються сильнодіючими отруйними речовинами (СДОР).
СДОР – хімічні речовини, що використовуються в промисловості і народному господарстві у великих кількостях і які спроможні у випадках аварій (руйнувань) ХНО вільно переходити та поширюватись в атмосферу і викликати масові ураження людей.
За ступенем токсичності при інгаляційному (через органи дихання) і пероральному (через шлунково-кишковий тракт) шляхах попадання в організм хімічні речовини можна розділити на шість груп (табл.1), а за ступенем дії на організм людини на чотири класи (табл.2).
Таблиця 1